.png)
Невдала операція з визволення іранських заручників 1980 року - операція "Орлиний кіготь" - призвела до значного розширення можливостей Сил спеціальних операцій США впродовж 1980-х років. До них також були включені контртерористичні операції, які значно розширили своє охоплення і ефективність по всьому світу. Значною мірою це розширення було пов'язане з придбанням унікального обладнання і подальшою модифікацією кожного з них для виконання широкого спектра можливих місій.
Не менш важливим було збереження секретності, щоб не викрити ці нові життєво важливі можливості перед потенційними супротивниками. Новостворене Об'єднане командування Сил спеціальних операцій Міністерства оборони США спочатку навіть засекретило назви своїх п'яти підрозділів.
Одним з таких підрозділів є 1-й загін спеціальних операцій "Дельта" ("SFOD-D"), також відомий як "Підрозділ", "Група бойового застосування" ("CAG"), "Сили Дельта" або просто "Дельта". Основними завданнями підрозділу є звільнення заручників і проведення контртерористичних операцій, хоча він також виконує завдання з охорони високопоставлених осіб і спостереження на великих відстанях. Зона операцій ("AO" - area of operations) - будь-яка точка світу.
ВИМОГИ ДО АВТОМОБІЛЯ
Для виконання цих місій "Дельта" потребувала транспортний засіб з надзвичайною прохідністю, винятковою надійністю, великою вантажопідйомністю та можливістю швидкого переобладнання для виконання різних завдань, включаючи тактичні (збройні), вантажні, санітарні, командні (зв'язок), пошуково-рятувальні та розвідувальні завдання на дуже великі відстані. Нарешті, він повинен був транспортуватися на борту вертольотів MH-47 Chinook або MH-53 Pave Low для прихованого нічного розгортання.
У 1988 році Delta придбала свій перший автомобіль Steyr Pinzgauer Trucks, і таким чином розпочала дуже успішне 20-річне співробітництво. Австрійські вантажівки Pinzgauer всесвітньо відомі як одні з найкращих позашляховиків, коли-небудь створених.
Спочатку одні з них були повнопривідними 716M, а інші - довшою 6x6 версією 718M. Випробування і навчання розпочалися негайно, на віддалених ділянках бездоріжжя в штаті Юта.
Незабаром було обрано 6x6 718M завдяки його можливостям та потужності. З 6-циліндровим дизельним двигуном, надпотужною автоматичною коробкою передач, повним приводом, блокуванням диференціалів, високим дорожнім просвітом, гальмами з двома супортами і добре захищеною ходовою частиною, "Гауер" (Gauer), як його прозвали, працював виключно добре і отримав прихильність операторів Delta.
Специфічні модифікації Дельти
З часом з'явилося понад 40 модифікацій. Однією з перших було збільшення вантажопідйомності 718-го до 7000 фунтів за рахунок зміни підвіски та коліс. Інші модифікації включали інфрачервоне освітлення нічного бачення, бортовий повітряний компресор, колеса run-flat, кріплення для важкого озброєння, переднє і заднє кріплення для озброєння, лебідку, буксирний крюк, захисний трос, надміцну приладову панель для кріплення обладнання, а також кріплення для радіоантен і супутникового зв'язку (SATCOM). Використовувалися різні радіостанції та системи супутникового зв'язку, а також засоби радіоелектронної протидії (глушіння сигналів).
Багатоствольні димові гранатомети, які використовуються на бронетехніці, були встановлені для захисту від засідок шляхом швидкого створення димової завіси для втечі. 16 багатофункціональних кріплень були додані до бортів для перевезення додаткових каністр з паливом або водою, а також рюкзаків. До бортів також були прикріплені шанцеві інструменти та дві тягові рампи.
Основною метою "Дельти" був штурм викраденого авіалайнера в будь-якій точці земної кулі у будь-який час. Це вимагало прихованого проникнення та використання системи Elevated Tactics System. Ця регульована піднята платформа легко кріпилася до Пінцгауера і дозволяла штурмовій групі непомітно підійти до літака ззаду і миттєво увійти в літак на потрібній висоті.
На відміну від стандартного тактичного транспортного засобу збройних сил США, HMMWV, Pinzgauer 718 є достатньо вузьким, щоб поміститися всередині гелікоптерів MH-47 Chinook і MH-53 Pave Low, що є основною вимогою для проведення таємних десантних операцій в глибині території противника. З завантажувальною рампою у відкритому положенні всередині MH-47 можна перевозити дві машини. Поставлений задом до кабіни пілота, та передом до рампи задля швидкого виїзду. Крім того, хоча модифікований 718-й всього на два фути довший за повнопривідний HMMWV, його вантажопідйомність становить 7000 фунтів порівняно з 2500 фунтами для HMMWV.
Ззаду на 718M часто встановлювали рампи для мотоциклів Honda, які використовувались Дельтою для розвідки місцевості, XR-250R або XR-350R. Пінцгауери були оснащені шістьма Т-подібними балками, виготовленими з квадратного сталевого прутка, звареного у формі літери "Т". Три з них можна було встановити з кожного боку, вставивши у приварені до "Гауера" квадратні гнізда. Вони використовувалися для підвішування рюкзаків - лямки рюкзака перекидалися через горизонтальну поперечину Т-подібної планки. Як пояснив один з операторів "Дельти": "Коли наставав час нічного або денного зльоту і потрібно було трохи поспати, дехто з нас любив повертати Т-подібні перекладини набік, перекидати гамак з перекладини на перекладину і спати таким чином. Таким чином ми не були на землі, та й гамак насправді досить зручний".
ЗНЯТІ З ОЗБРОЄННЯ
У 2008 році Військово-повітряні сили США зняли з озброєння літаки MH-53 після багатьох років експлуатації. В результаті - і після 20 років виконання екстремальних завдань - "Пінгауери" також були зняті з озброєння. Три окремі машини, які прийшли на зміну "Гауерам", наразі залишаються засекреченими.
Comments