.png)
Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz
Вивчення ділянки місцевості
За рельєфом і місцевими предметами, зображеними на карті, можна судити про придатність даної місцевості на організацію і ведення бою, на застосування бойової техніки в бою, на умови спостереження, ведення вогню, орієнтування, маскування, а також на прохідність.
Наявність на карті великої кількості населених пунктів і окремих масивів лісу, урвищ і вимоїн, озер, річок і струмків свідчить про пересічену місцевість та обмежений огляд, що ускладнюватиме рух бойової і транспортної техніки поза дорогами, і створюватиме труднощі під час організації спостереження. Водночас порізаний характер рельєфу створює непогані умови для укриття і захисту підрозділів від впливу зброї масового ураження противника, а масиви лісу можуть бути використані для маскування бійців підрозділу, або бойової техніки.
За характером планування, розмірами і шрифтом підпису населених пунктів можна сказати, що одні населені пункти належать до міст, інші - до селищ міського типу, а треті - до сіл. Помаранчеве забарвлення кварталів вказує на переважання вогнестійких будівель. Близько розташовані один до одного чорні прямокутники всередині кварталів вказують на щільний характер забудови, а жовта заливка - на невогнестійкість будівель.
У населеному пункті можуть розташовуватися метеостанція, електростанція, склад пального, залізнична станція, борошномельний завод та інші об'єкти. Частина цих місцевих предметів може слугувати хорошими орієнтирами.
На карті може бути зображена порівняно розвинена мережа доріг різних класів. Якщо на умовному знаку шосейної дороги є підпис, наприклад, 10 (14) Б. Це означає, що вкрита частина дороги має ширину 10 м., а від канави до канави - 14 м. Місцевістю може проходити одноколійна (двоколійна) залізниця. Вивчаючи маршрут руху вздовж залізниці, можна знайти на карті окремі ділянки доріг, що проходять по насипу або у виїмці із зазначеною глибиною.
Під час детальнішого вивчення доріг можна встановити: наявність і характеристику мостів, насипів, виїмок та інших споруд; наявність важкопрохідних ділянок, крутих спусків і підйомів; можливість з'їзду з доріг і руху поряд із ними.
Під час вивчення ґрунтових доріг особливу увагу звертають на виявлення вантажопідйомності мостів і поромних переправ, оскільки на таких дорогах вони часто не розраховані на пропуск важких колісних і гусеничних машин.
Водні поверхні зображуються на картах синім або блакитним кольором, тому вони чітко виділяються серед умовних знаків інших місцевих предметів. За характером шрифту підпису річки можна судити про її судноплавність. Стрілка і цифра на річці вказують у який бік вона тече і з якою швидкістю. Підпис, наприклад: означає, що ширина річки в цьому місці 250 м, глибина - 4,8 м, а ґрунт дна піщаний.
Якщо через річку є міст, то поруч із зображенням мосту дається його характеристика.
Якщо річка на карті зображена однією лінією, то це свідчить про те, що ширина річки не перевищує 10 м., якщо річка зображена у дві лінії, а її ширину на карті не позначено, її ширину можна визначити за позначеними характеристиками мостів.
Якщо річка прохідна вбрід, то умовний знак броду вказує глибина броду і ґрунт дна.
Під час вивчення ґрунтово-рослинного покриву, можна знайти на карті різні за величиною ділянки лісу. Пояснювальні умовні знаки на зеленій заливці площі лісу можуть вказувати на змішаний склад породи дерев, листяний або хвойний ліс.
Вивчення рельєфу за картою починається з визначення загального характеру нерівностей тієї ділянки місцевості, на якій належить виконувати бойове завдання. Наприклад, якщо на карті зображено горбистий рельєф із відносними висотами 100-120 м, а відстань між горизонталями (закладення) від 10 до 1 мм, це свідчить про порівняно невелику крутизну схилів (від 1 до 10°).
Детальне вивчення рельєфу місцевості за картою пов'язане з розв'язанням завдань із визначення висот і взаємного перевищення точок, виду, напряму крутизни схилів, характеристик (глибини, ширини та протяжності) лощин, ярів, вимоїн та інших деталей рельєфу.
Вимірювання відстаней за картою
Щоб визначити за картою відстань між точками місцевості (предметами, об'єктами), користуючись чисельним масштабом, треба виміряти на карті відстань між цими точками в сантиметрах і помножити отримане число на величину масштабу.
Приклад, на карті масштабу 1:25000 вимірюємо лінійкою відстань між мостом і вітряком; вона дорівнює 7,3 см, множимо 250 м на 7,3 і отримуємо шукану відстань; вона дорівнює 1825 метрів (250х7,3=1825).
Для визначення довжини маршруту за картою застосовують спеціальний прилад, званий курвіметром, який особливо зручний для вимірювання звивистих і довгих ліній.
У приладі є коліщатко, яке з'єднане системою передач зі стрілкою.
При вимірюванні відстані курвіметром потрібно встановити його стрілку на поділку 99. Тримаючи курвіметр у вертикальному положенні, вести його по вимірюваній лінії, не відриваючи від карти вздовж маршруту так, щоб показання шкали зростали. Довівши до кінцевої точки, відрахувати виміряну відстань і помножити її на знаменник чисельного масштабу.
Точність вимірювання відстаней за картою. Поправки на відстань за нахил і звивистість ліній
Точність визначення відстаней за картою залежить від масштабу карти, характеру вимірюваних ліній (прямі, звивисті), обраного способу вимірювання, рельєфу місцевості та інших чинників.
Найточніше визначити відстань по карті можна за прямою лінією.
Під час вимірювання відстаней за допомогою циркуля-вимірювача або лінійкою з міліметровими поділками середня величина помилки вимірювання на рівнинних ділянках місцевості зазвичай не перевищує 0,7-1 мм у масштабі карти, що становить для карти масштабу 1:25000 - 17,5-25 м, масштабу 1:50000 - 35-50 м, масштабу 1:100000 - 70-100 м.
У гірських районах за великої крутизни скатів помилки будуть більшими. Це пояснюється тим, що під час зйомки місцевості на карту наносять не довжину ліній на поверхні Землі, а довжину проекцій цих ліній на площину.
Наприклад, за крутизни схилу 20° і відстані на місцевості 2120 м його проекція на площину (відстань на карті) становить 2000 м, тобто на 120 м менше.
Підраховано, що за кута нахилу (крутизни схилу) 20° отриманий результат вимірювання відстані за картою слід збільшувати на 6% (на 100 м додавати 6 м), за кута нахилу 30° - на 15%, а за кута 40° - на 23%.
Під час визначення довжини маршруту за картою слід враховувати, що відстані дорогами, виміряні на карті за допомогою циркуля або курвіметра, у більшості випадків виходять коротшими за дійсні відстані.
Це пояснюється не тільки наявністю спусків і підйомів на дорогах, а й деяким узагальненням звивин доріг на картах.
Тому отриманий за картою результат вимірювання довжини маршруту слід з урахуванням характеру місцевості та масштабу карти помножити на коефіцієнт, зазначений у таблиці.
Найпростіші способи вимірювання площ за картою
Наближену оцінку розмірів площ роблять на око за квадратами кілометрової сітки, наявної на карті. Кожному квадрату сітки карт масштабів 1:10000 - 1:50000 на місцевості відповідає 1 км2 , квадрату сітки карт масштабу 1:100000 - 4 км2, квадрату сітки карт масштабу 1:200000 - 16 км2.
Точніше площі вимірюють палеткою, що являє собою аркуш прозорого пластику з нанесеною на нього сіткою квадратів зі стороною 10 мм (залежно від масштабу карти і необхідної точності вимірювань).
Наклавши таку палетку на вимірюваний об'єкт на карті, підраховують за нею спочатку кількість квадратів, які повністю вкладаються всередині контуру об'єкта, а потім кількість квадратів, що перетинаються контуром об'єкта. Кожен із неповних квадратів приймаємо за половину квадрата. У результаті перемноження площі одного квадрата на суму квадратів отримують площу об'єкта.
За квадратами масштабів 1:25000 і 1:50000 площі невеликих ділянок зручно вимірювати офіцерською лінійкою, що має спеціальні вирізи прямокутної форми. Площі цих прямокутників (у гектарах) вказані на лінійці для кожного масштабу карти.
Читання карти за маршрутом руху
Читати карту - це значить правильно і повно сприймати символіку її умовних знаків, швидко і безпомилково розпізнаючи за ними не тільки тип і різновиди зображуваних об'єктів, а й їхні характерні властивості.
Вивчення місцевості за картою (читання карти) охоплює визначення загального її характеру, кількісних і якісних характеристик окремих елементів (місцевих предметів і форм рельєфу), а також визначення ступеня впливу цієї місцевості на організацію і ведення бою.
Вивчаючи місцевість за картою, слід пам'ятати, що з часу її створення на місцевості могли відбутися зміни, які не відображені на карті, тобто зміст карти якоюсь мірою не відповідатиме дійсному стану місцевості на цей момент. Тому вивчення місцевості за картою рекомендується починати з ознайомлення із самою картою.
Ознайомлення з картою.
Під час ознайомлення з картою за відомостями, розміщеними в зарамковому оформленні, визначають масштаб, висоту перерізу рельєфу і час створення карти. Дані про масштаб і висоту перерізу рельєфу дадуть змогу встановити ступінь докладності зображення на цій карті місцевих предметів, форм і деталей рельєфу. Знаючи величину масштабу, можна швидше визначати розміри місцевих предметів або віддаленість їх один від одного.
Відомості про час створення карти дадуть можливість попередньо визначити відповідність змісту карти дійсному стану місцевості.
Потім читають і за можливості запам'ятовують величини схилення магнітної стрілки, поправки напрямку. Знаючи на пам'ять поправку напрямку, можна швидше робити переведення дирекційних кутів у магнітні азимути або орієнтувати карту на місцевості по лінії кілометрової сітки.
Загальні правила і послідовність вивчення місцевості за картою.
Послідовність і ступінь подробиць вивчення місцевості визначається конкретними умовами бойової обстановки, характером бойового завдання підрозділу, а також сезонними умовами і тактико-технічними даними бойової техніки, що застосовується при виконанні поставленого бойового завдання. Під час організації оборони в місті важливе значення має визначення характеру його планування і забудови, виявлення міцних будівель із підвальними приміщеннями і підземних споруд. У тому разі, коли містом проходить маршрут руху підрозділу, вивчати з такою подробицею особливості міста немає необхідності. Під час організації наступу в горах основними об'єктами вивчення є перевали, гірські проходи, ущелини і ущелини з прилеглими до них висотами, форми схилів і їхній вплив на організацію системи вогню.
Вивчення місцевості зазвичай починають із визначення її загального характеру, а потім детально вивчають окремі місцеві предмети, форми і деталі рельєфу, їхній вплив на умови спостереження, маскування, прохідність, захисні властивості, умови ведення вогню та орієнтування.
Визначення загального характеру місцевості має на меті виявлення найважливіших особливостей рельєфу і місцевих предметів, що мають істотний вплив на виконання поставленого завдання. Під час визначення загального характеру місцевості на основі ознайомлення з рельєфом, населеними пунктами, дорогами, гідрографічною мережею та рослинним покровом виявляють різновид даної місцевості, ступінь її пересіченості та закритості, що дає можливість попередньо визначити її тактичні та захисні властивості.
Загальний характер місцевості визначається побіжним оглядом по карті всієї досліджуваної ділянки.
З першого погляду на карту можна сказати, про наявність населених пунктів і окремих масивів лісу, обривів і вимоїн, озер, річок і струмків, які свідчать про пересічену місцевість та обмежений огляд, що неминуче ускладнює рух бойової і транспортної техніки поза дорогами, створює труднощі під час організації спостереження. Водночас порізаний характер рельєфу створює непогані умови для укриття і захисту підрозділів від впливу зброї масового ураження противника, а масиви лісу можуть бути використані для маскування особового складу підрозділу, бойової техніки тощо.
Так, у результаті визначення загального характеру місцевості роблять висновок про доступність району та окремих його напрямків для дій підрозділів на машинах, а також намічають рубежі та об'єкти, які слід вивчити більш детально, з огляду на характер бойового завдання, яке належить виконувати на даній ділянці місцевості.
Детальне вивчення місцевості має на меті визначити якісні характеристики місцевих предметів, форм і деталей рельєфу в межах дій підрозділу або за майбутнім маршрутом руху. На основі отримання за картою таких даних і з урахуванням взаємозв'язку топографічних елементів місцевості (місцевих предметів і рельєфу) робиться оцінка умов прохідності, маскування і спостереження, орієнтування, ведення вогню, а також визначаються захисні властивості місцевості.
Визначення якісних і кількісних характеристик місцевих предметів проводиться за картою з порівняно високою точністю і великою детальністю. Під час вивчення за картою населених пунктів визначають кількість населених пунктів, їхній тип і розосередженість, визначають ступінь обжитості тієї чи іншої ділянки (району) місцевості. Основними показниками тактичних і захисних властивостей населених пунктів є їхня площа і конфігурація, характер планування і забудови, наявність підземних споруд, характер місцевості на підступах до населеного пункту.
Читаючи карту, за умовними знаками населених пунктів встановлюють наявність, тип і розташування їх на даній ділянці місцевості, визначають характер околиць і планування, щільність забудови та вогнестійкість будівель, розташування вулиць, головних проїздів, наявність промислових об'єктів, визначних будівель і орієнтирів.
Під час вивчення за картою дорожньої мережі уточнюють ступінь розвитку дорожньої мережі та якість доріг, визначають умови прохідності даної місцевості та можливості ефективного використання транспортних засобів. Під час докладнішого вивчення доріг встановлюють: наявність і характеристику мостів, насипів, виїмок та інших споруд; наявність важкопрохідних ділянок, крутих спусків і підйомів; можливість з'їзду з доріг і руху поруч із ними. Під час вивчення ґрунтових доріг особливу увагу звертають на виявлення вантажопідйомності мостів і поромних переправ, оскільки на таких дорогах вони часто не розраховані на пропуск важких колісних і гусеничних машин.
Детальне вивчення рельєфу місцевості за картою пов'язане з розв'язанням завдань із визначення висот і взаємного перевищення точок, виду та напряму крутизни схилів, характеристик (глибини, ширини та протяжності) улоговин, ярів, вимоїн та інших деталей рельєфу.
Природно, що необхідність вирішення конкретних завдань залежатиме від характеру поставленого бойового завдання. Наприклад, визначення полів невидимості знадобиться при організації та веденні розвідки спостереженням; визначення крутизни, висоти і протяжності схилів знадобиться під час визначення умов прохідності місцевості та виборі маршруту руху.
Comments