Чеченська тактика боротьби з бронетанковою технікою в місті

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

У грудні 1994 року, російська армія вторглася в чеченську республіку і спробувала захопити столицю Чечні - Грозний. Після провалу першої спроби, російська армія витратила два місяці в нових спробах штурмувати місто. Російські солдати-строковики, які втратили бойовий дух, зазнали великих втрат від чеченських збройних сил. За перший місяць збройного конфлікту російські збройні сили списали 225 одиниць БТТ як безповоротні бойові втрати. Це склало 10,23% бронетанкової техніки, яка брала участь у кампанії.

Чеченська тактика боротьби з бронетанковою технікою

Чеченські бойовики були озброєні зброєю радянського і російського виробництва, а більшість із них служила в радянських збройних силах. Бойова група чеченців складається з 15-20 осіб, розділених на вогневі осередки по 3-4 людини. Кожен осередок включає гранатометника (озброєного РПГ-7 або РПГ-18), кулеметника і снайпера. Решта бійців осередку займаються перенесенням боєприпасів (допомагають гранатометникам і кулеметникам). Бойові групи розгортають свої осередки в команди "мисливців за танками".

Снайпер і кулеметник відсікають піхоту, а гранатометник вражає бронеоб'єкт. Команди розміщуються на першому, другому, третьому поверхах будівель і в підвальних приміщеннях. Зазвичай один танк атакує одночасно 5-6 команд. Стрільба ведеться по башні, бортах або задній частині машини. На башню машини кидаються пляшки з бензином або іншою горючою речовиною. Чеченські "мисливці за танками" намагались спіймати колони на міських вулицях у пастку, підриваючи передню і задню машини, а потім методично знищують усю колону.

Вертикальні кути обстрілу російських танкових гармат не дають їм змоги боротися з "мисливцями за танками", коли ті розміщуються в підвалах або на других-третіх поверхах. Для боротьби з "мисливцями за танками" до складу бронетанкових колон включалися самохідні зенітні установки ЗСУ-23-4 і 2С6.

Перші втрати російської техніки пояснюються невідповідною тактикою, недооцінкою противника і недостатньою бойовою готовністю. Росіяни увійшли в Грозний не оточивши його і не відрізавши від підкріплень. Вони планували захопити місто з ходу, навіть не поспішаючи. Через брак особового складу, колони мали змішаний характер і більшість БТРів рухалися з мінімальним пішим прикриттям або взагалі без нього. Ці перші колони були знищені повністю.

Після перегрупування чисельність піхоти була збільшена і почалося систематичне знищення міста будинок за будинком, квартал за кварталом. Втрати в бронетанковій техніці були значно знижені завдяки зміні тактики. Російська піхота рухалася врівень з БГМ для її підтримки і прикриття. Деякі з машин були оснащені дротяною сіткою, змонтованою за 25-30 см від корпусу для відбиття кумулятивних і протитанкових гранат, та пляшок із запальною сумішшю. З метою знищення "мисливців за танками" влаштовувалися засідки на шляхах їхнього підходу.

Уразливість російської БТТ

Основна маса БТТ була знищена за допомогою протитанкових гранат і гранатометів. На кожен знищений бронеоб'єкт припадало в середньому 3-6 влучень. Улюбленими мішенями чеченських гранатометників були паливні баки і двигуни. На малюнках сірим кольором виділено ділянки бронемашин, на які припадало 90% вражаючих влучень.

БМД-1 служить для перевезення особового складу повітряно-десантних частин. Тому вона має слабке бронювання. БМД-1 вразливі для ураження в лоб, у борт, ззаду і зверху. Передня частина башні має посилене бронювання і тому менш вразлива, а задня - ні.

БМП-2 броньована краще. Однак башня броньована слабко, а паливні баки знаходяться в коло задніх задніх дверей і є легко вразливими.

Колісний БТР-70 вразливий у тих самих місцях, де БМД і БМП.

Також 62 танки було знищено за перший місяць боїв у Чечні. Під час війни застосовувалися танки Т-72 і Т-80. Вони були невразливі для фронтальних влучань, оскільки лобова проекція добре броньована і прикрита динамічним захистом. Проте чеченці знищували танки влученнями в борти, задню частину, башню, а також у люк механіка-водія.

Висновок

Чеченським бойовикам вдалося розробити ефективні прийоми знищення російської броньованої техніки на вулицях великого міста:

1. Створювані команди "мисливців за танками" повинні мати у своєму складі кулеметника і снайпера для захисту гранатометника від піхоти.

2. Зони для протитанкових засідок слід вибирати на ділянках міста, що обмежують пересування бронеоб'єктів вузькими "каналами".

3. Розташування засідки має забезпечувати відрізання шляхів відходу і замикання машин на ділянці знищення.

4. Необхідно використовувати кілька команд, розміщуючи їх на різних рівнях - у підвалах, на перших-третіх поверхах будівель. Для надійного ураження бронеоб'єкта, по ньому здійснювали одночасно 5-6 пусків різних команд.

5. Обстрілювати бронеоб'єкти потрібно зверху, з флангів і з тилу. Постріли по лобовій броні неефективні і здатні лише демаскувати гранатометника.