Тюнінг АК: Додатковий обвіс

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Збройовий тюнінг не варто плутати з автомобільним: на перше місце тут ставиться не ефектність, а ефективність. Та й саме слово "тюнінг" зброярі розуміють абсолютно буквально: у перекладі з англійської tuning означає налаштування, регулювання. В армії такі доопрацювання вважатимуть зайвими, зате стрільці-спортсмени і співробітники спецпідрозділів цінують їх за можливість підігнати зброю під свої анатомічні особливості та спеціальні завдання.

Українські та зарубіжні виробники пропонують безліч аксесуарів для найпопулярнішого автомата у світі. Умовно їх можна поділити на три категорії (позначені на схемі різними кольорами): до першої належать ті, що роблять зброю зручнішою, до другої - ті, що змінюють характеристики пострілу, до третьої - ті, що допомагають стрільцю влучати точно в ціль.

1. Анатомічна рукоятка управління вогнем робить хват зручнішим. Крім заглиблень під пальці і нековзного покриття, деякі рукоятки мають змінні накладки різної товщини, що допомагають стрільцям з різним розміром долонь зробити зброю зручною для себе.

2. Передня тактична рукоятка пропонує більш зручний хват, ніж звичайні "за цівку" або "під магазин", у кожного з яких є мінуси. У першому випадку рука може ковзати вздовж цівки, тому стрільцю доводиться сильно стискати її, що може спричиняти перенапруження м'язів і тремтіння зброї. Хват "під магазин" зменшує фронтальну проекцію стрільця, роблячи його незручною мішенню для противника. Але в цьому разі утримувати зброю можна тільки зігнутою рукою, що робить хват менш жорстким. Тактична рукоятка вирішує ці проблеми: розташувавши її на оптимальній відстані від плеча, стрілець може надійно утримувати зброю без зайвих зусиль.

3. Руків’я перезаряджання в штатному варіанті тонка і гладка, під час роботи в рукавицях рука може з неї зіскочити. Виправити ситуацію допоможе так званий "бочонок" - хваткий циліндр із нековзними насічками.

4. Запобіжник / перемикач вогню на автоматі Калашникова не дає змоги виконувати всі операції однією рукою, що утримує зброю, не відриваючи її від рукоятки управління вогнем. Вдосконалений перемикач/запобіжник має додатковий виступ, упираючись у який вказівним пальцем можна перемикати режими вогню або знімати зброю із запобіжника однією рукою.

5. Телескопічний приклад з регулюванням за довжиною і висотою забезпечить правильну "вкладку" стрільцям з різною довжиною рук і шиї. Деякі приклади оснащуються регульованою за висотою "щокою", що дуже важливо під час стрільби на великі відстані. "Щока" може бути пластмасовою або гумовою.

6. Дулове гальмо-компенсатор (ДГК) - це невелика циліндрична насадка, яка має отвори або щілини на корпусі. Порохові гази, що виходять через ці отвори, створюють реактивну силу, що компенсує віддачу і підкидання ствола під час пострілу. Стрільця менше "трясе" і "штовхає", і стрільба стає точнішою. ДГК може бути оснащений "короною", корисною при жорсткому затриманні злочинця. Мінуси ДГК у тому, що з ним автомат гуркоче, як натуральна гармата! Якщо оточуючі не використовують спеціальні стрілецькі навушники, вони ризикують отримати пошкодження слуху. Крім того, порохові гази виходять вгору і убік потужним реактивним струменем, і якщо стрілець працює в групі, його сусід може отримати відчутний поштовх збоку або навіть опік.

7. Полум'ягасник, на відміну від ДГК, не має жодних отворів збоку, а тільки великий розтруб спереду. Прилад усуває дуловий спалах, допомагаючи приховати місце розташування стрільця від противника. Також полум'ягасник частково маскує звук пострілу, роблячи його нечітким: противникові буде набагато складніше на слух визначити, звідки саме був зроблений постріл, хоча сам звук він почує. Мінус полум'ягасника в тому, що віддачу і підкидання зброї він не зменшує, а може навіть незначно збільшувати. Прилад малозастосовний у спорті, зате поширений у спецпідрозділах.

8. Прилад безшумної стрільби, він же глушник - це різновид полум'ягасника, який використовується для усунення звуку пострілу і дульного спалаху. За розміром набагато перевершує полум'ягасник і має лише один отвір спереду, такого ж калібру, як боєприпас, що використовується. Дуловий спалах гаситьсяповністю, звук зменшує до рівня клацання, невиразного з дистанції більше 20 м. Щоправда, не варто забувати, що такий результат ПБС дасть тільки при використанні спеціальних дозвукових патронів.

9. Планки Пікатінні (або більш рідкісний аналог - Вівера) - це спеціальна система рейкових кріплень для встановлення додаткового обладнання та регулювання його положення на зброї. Більшість прицільних пристроїв мають стандартні кріплення такого типу. Можна оснастити зброю деталями з інтегрованими планками Пікатінні. Як правило, йдеться про цівку, ствольну накладку або кришку ствольної коробки.

10. Оптичний приціл збільшує зображення цілі, тому необхідний для стрільби на значні відстані, понад 200-300 м. Оптичний приціл має сітку прицілювання зі шкалою поправок по вертикалі і горизонталі. Поправки можна вводити і за допомогою бокових барабанчиків, заздалегідь поєднуючи центр прицільної сітки з точкою попадання. Мінус "оптики" в тому, що перед прицілюванням стрілець повинен вибудувати абсолютно пряму лінію між оком, монокуляром прицілу і прицільною сіткою, інакше він просто не побачить картинку.

11. Приціл коліматорний не збільшує ціль, зате проектує на скло мітку, яка позначає місце влучення кулі. Принадність коліматора в тому, що з ним не потрібно вибудовувати лінію прицілювання: навіть якщо око стрільця не перебуває чітко навпроти прицілу, воно все одно побачить мітку, яка вкаже точку влучання. Приціли можуть бути як денними, так і денно-нічними. Яскравість мітки регулюється під різні умови освітлення. Коліматорний приціл ефективний на дистанціях до 100-200 м. Для стрільби на більші дистанції можна використовувати спеціальну збільшувальну насадку, зазвичай потрійну.

12. Тактичний ліхтар зазвичай має велику потужність і, якщо спрямувати його безпосередньо в очі, може засліпити противника на тривалий час. Зазвичай ліхтарі робляться протиударними і водозахищеними, щоб витримувати вібрації під час виконання пострілів і не вимкнутися, якщо оперативникові доводиться працювати в складних кліматичних умовах. Вони можуть мати кілька режимів яскравості, зокрема режим стробоскопа, який актуальний, коли співробітник штурмує приміщення і йому потрібно дезорієнтувати злочинця. Ліхтарі бувають як видимими, так і такими, що працюють в інфрачервоному спектрі, і їх можна виявити тільки в прилад нічного бачення.

13. Лазерний цілевказівник (ЛЦВ) дає лазерний промінь, який позначає місце влучення кулі безпосередньо на цілі. Дистанції, на які може "бити" ЛЦВ, величезні. ЛЦВ, як і ліхтарі, бувають видимими та інфрачервоними. Останні дають мітку, невидиму для спостерігача, який не має ПНБ. Група спецпризначенців може абсолютно непомітно наблизитися до ворога і знищити його, використовуючи прилади нічного бачення та інфрачервоні лазерні цілевказівники. При цьому противник не дізнається, що він давно на прицілі. ЛЦВ можуть поєднуватися зі звичайними та ІЧ-ліхтарями, вбудовуватися в коліматорні приціли.