Середній танк Т-62, частина 2

Що ж до лінійних Т-62, то за час серійного виробництва вони змінилися мало. Усі вдосконалення зводилися переважно до встановлення більш сучасного устаткування й озброєння. Так, з серпня 1964 року спарений кулемет СГМТ замінили на ПКТ, а командирський прилад спостереження ТКН-2.-ТКН-3. З 1965 замість радіостанції Р-113 і ТПУ Р-120 стали встановлювати радіостанцію Р-123 і ТПУ Р-124. У тому ж році запровадили броньовий ковпак нічного прицілу ТПН-1-41-11. З травня 1966 року гірополукомпас ДПК-48 замінили на ГПК-59, а 1967 року ліквідували люки в даху моторно-трансмісійного відділення. З 1972 року танк озброїли зенітним кулеметом ДШКМ. Починаючи з 1975 року частину випущених машин обладнали лазерними далекомірами КДТ-1.Опорні катки зменшеного діаметра встановлювалися і на дослідному об'єкті 166М. Щоправда, їх кількість становила п'ять на борт. Цей танк оснащувався дизелем В-36Ф потужністю 640л. «Об'єкт 166МЛ» як додаткове озброєння отримав ПТУР «Малютка».

З 1975 частина танків Т-62 була оснащена лазерним далекоміром КДТ-1, що встановлювався над стволом гармати

У 1964 році на танку Т-62, як і на бойових машинах інших типів, проходив випробування комплексний екранний захист ЗЕТ-1. Вона складалася з сітчастого гарматного та бортових протикумулятивних екранів. Маса сітчастого екрану дорівнювала 60 кг, мінімальна відстань між екраном та бронею -1800 мм. Час переведення з похідного до бойового становив 2 — 3 хв, а встановлення самого екрану на танк потрібно трохи більше 15 хв. Бортові екрани секційного типу виготовлялися із дюралюмінію.

Танк Т-62, обладнаний комплексним екранним захистом ЗЕТ-1

На одному із серійних танків Т-62 наприкінці 1965 року проходив випробування автомат заряджання «Жолудь» для 115-мм гармати Д-68 (2А21), що мала ту ж балістику, що й У-5ТС. Принциповою відмінністю Д-68 було роздільне заряджання з гільзою, що частково згоряє. Екстрактувався лише латунний піддон гільзи масою близько 4 кг. 1967 року цей автомат переробили під 125-мм постріли і в дослідному порядку скомпонували в танку Т-62 разом із 125-мм гарматою Д-81. Інженерних, ремонтно-евакуаційних та інших допоміжних машин на базі Т-62 не створювалось. На момент початку виробництва всі вони вже були розроблені на шасі танків Т-54 і Т-55 і випускалися серійно. Єдиною ж бойовою машиною на шасі Т-62 став винищувач танків ІТ-1.

Ракетний танк ІТ-1 у музеї Уралвагонзаводу. Пускове встановлення ракети ЗМ7 знаходиться в бойовому положенні

Опис конструкції:

Танк Т-62 має класичне компонування з кормовим розташуванням трансмісії. Усередині його корпус ділиться на три відділення: управління, бойове та силове.

Відділення управління:

1 - повітряні балони; 2 - стелаж для кріплення магазин-коробки; 3 - спідометр; 4 - прилад КРП-1; 5 - бустер гідропневматичного приводу керування головним фрикціоном; 6 - курсовказівник; 7 - блок живлення курсовказівника; 8 - прилад спостереження механіка-водія; 9 - прилад КУВ-3; 10 - ящик для сухого паяння зі стелажом для запасної призми механіка-водія; 11 - автомат системи АС-2; 12 - щиток контрольно-вимірювальних приладів; 13 - лічильник мотогодин; 14 - розетка зовнішнього запуску; 15 - кронштейн для кріплення вимірювального пульта ДП-ЗБ; 16 - вимикач батарей; 17,19 - магазин-коробки; 18 - ящик для ТВН-2; 20 - ручний вогнегасник; 21-важіль перемикання передач; 22 - важіль паливопідкачувального насоса; 23 - важіль приводу управління ПМП, правий; 24 - педаль подачі палива; 25-бачок для питної води; 26 - педаль гальма; 27-педаль головного фрикціону; 28 - сидіння механіка-водія

Відділення управління розміщено ліворуч у носовій частині корпусу танка. У ньому знаходиться сидіння механіка-водія, перед яким на днище корпусу встановлені важелі управління планетарними механізмами повороту та педаль подачі палива. На верхньому похилому листі носової частини корпусу

Корпус (вигляд зверху):

1 - бойове відділення корпусу; 2 - торсіон грязьового щитка; 3,4 - кришки заливних горловин передніх паливних баків; 5 - передній лист даху; 6 - броньова планка; 7 - кришка заливної горловини середнього бака; 8 - вікно притоку повітря гітари; 9 - кришка люка над очищувачем повітря; 10 - торсіон даху над радіатором; 11 - сітка над вхідними жалюзі; 12 - дах над радіаторами; 13 - відкидна кришка над вентилятором; 14 - сітка над вихідними жалюзі; 15 - кронштейни кріплення додаткових паливних бочок; 16 - планка для кріплення чохла ОПВТ; 17 - кришка люка над двигуном; 18 - знімний дах над двигуном; 19 - задній лист даху; 20 - кронштейн з отвором для входу стрижня стопора башти; 21 - підбаштована планка; 22 - кільцева виточка для встановлення та кріплення погону башти; 23 - кришка люка механіка-водія; 24 - кришка лючка для введення електропроводів приводу бульдозера

перед сидінням розташовані педалі управління головним фрикціоном та зупинковими гальмами.У відділенні управління, крім того, знаходяться: курсовказівник, щиток контрольних приладів, стелаж акумуляторних батарей, органи управління системою живлення двигуна, балони зі стиснутим повітрям та апаратура повітряного запуску двигуна, частина боєкомплекту спареного кулемета, ящик з нічним приладом ТВН-2, пенал електроустаткування та інші прилади та спорядження. Над сидінням у даху корпусу є люк механіка-водія. До склянки штока кришки люка кріпиться кінцевий перемикач блокування повороту башти при відкритому люку. Перед люком встановлені два призмені прилади спостереження з пневморіднісним очищенням верхнього скла, сигнальні лампи виходу сттвола гармати за межі ширини танка і стулчасті ліхтарі освітлення. За сидінням механіка-водія в днищі корпусу розташований люк запасного виходу. Між стелажем акумуляторних батарей та правим бортом корпусу знаходяться два баки-стелажі; у носовій частині корпусу перед ними – передній паливний бак.

Бойове відділення:

1 - радіостанція Р-123; 2 - блок живлення радіостанції; 3 - азимутальний покажчик; 4,20 - вентилятори; 5 - захисний ковпак введення антени; 6 - нічний приціл ТПН-1; 7- прилад спостереження ТНП-165; 8 приціл ТШ2Б-41; 9 - фільтр радіоперешкод; 10 - розподільний щиток; 11 - шток силового циліндра; 12 - гармата; 13 - поповнювальний бак; 14 - спарений кулемет; 15 - бачок для води; 16 - перетворювач напруги; 17 - прилад спостереження заряджаючого; 18 - розподільна коробка стабілізатора; 19 - коробка управління механізмом викиду гільз; 21 - сумка з ЗІП гармати; 22 - апарат Ns 4 ТПУ; 23 - сидіння заряджаючого; 24 - боєукладка в баках-стелажі; 25 - аптечка; 26,27 - магазин-коробки; 28-блок підсилювачів; 29 - сидіння навідника; 30 - пульт управління; 31 - балони зі стисненим повітрям; 32 - механізм повороту башти

Бойове відділення займає середню частину корпусу та башту. В останній встановлена 115-мм гладкоствольна гармата, на якій праворуч укріплений спарений кулемет. Зліва від гармати розміщені сидіння командира та навідника. Перед навідником встановлені пульт керування стабілізатором, поворотний механізм з курсовказівником, приціли, прилад спостереження ТНП-165, вимикачі прожектора Л-2Г та світильника. Знизу під гарматою на люльці укріплені гідропідсилювач та гіроблок. Зліва від сидіння командира у башті знаходяться радіостанція з блоком живлення та апаратами ТПУ. У задній частині башти є механізм та люк для викиду стріляних гільз, а нижче люка змонтовано нагнітач системи герметизації. Крім того, у бойовому відділенні розміщені постріли до гармати, коробки з кулеметними стрічками, ряд приладів та механізмів, ЗІП, особиста зброя та спорядження членів екіпажу. У даху башти передбачені два посадочні люки, що закриваються кришками. Знизу в бойовому відділенні є підлога з СКУ, що обертається. Під підлогою проходять торсіонні вали, а лівим бортом корпусу — тяги приводів управління та трубопроводи.

Силове відділення розташоване в кормовій частині корпусу танка і відокремлено від бойової герметичної перегородки. У силовому відділенні розміщені: двигун, гітара, насосний агрегат системи димопуску, очищувач повітря, головний фрикціон, коробка передач з компресором, планетарні механізми повороту, вентилятор системи охолодження, масляний бак, балони протипожежного обладнання. На картері гітари встановлено електростартер. Над коробкою передач та механізмами повороту розміщені водяний та масляний радіатори. На броньовому даху над водяним радіатором розташовані вхідні, а балці корми вихідні жалюзі.

Кінець другої частини.