Секрети орієнтування

Опинившись в екстремальній ситуації в умовах дикої природи, важливо не розгубитися і правильно зорієнтуватися. Зазвичай, в такому випадку використовують компас. Але що ж робити, якщо під рукою не має такого прибору, професійно орієнтуватись по карті не вмієш, а знайти своє місцеположення життєво необхідно? Ця стаття розкриє спектр різних прийомів, які дозволять орієнтуватися без підручних засобів.

Орієнтування за небесними світилами

Усім змалку відомо, що Сонце сходить у східній частині небосхилу, заходить – у західній і вдень йде до заходу через південну частину небосхилу. За наявністю годинника за сонцем також можна визначити своє точне місцезнаходження. Достатньо направити годинну стрілку на сонце. Лінія північ-південь буде бісектрисою кута між годинниковою стрілкою, У першій половині дня південь буде праворуч від сонця, а після обіду навпаки – ліворуч.

У північній півкулі можна зорієнтуватися по полярній зірці, котра завжди вказує на північ.

Коли погано проглядається зоряне небо, орієнтуються по Місяцю. Якщо Місяць повний, то сторони визначають так само, як і за Сонцем по годиннику. Якщо ж Місяць неповний (прибуває або убуває), то потрібно:

1. Розділити на око радіус диска Місяця на шість рівних частин, визначити, скільки таких частин міститься в поперечнику видимого серпа Місяця. 2. Направити на місяць те місце на циферблаті, яке відповідає отриманому після додавання часу. Бісектриса кута між напрямком на Місяць і на годину (за зимовим часом) або на дві години (за літнім) покаже напрямок на Південь.

Орієнтування за предметами місцевості

Першим і надійнішим способом є орієнтування по релігійним спорудам. Вони завжди чітко орієнтовані по сторонах світу. Вівтарі та каплиці православних та греко-католицьких церков звернені на схід, а дзвіниці – на захід. Південний кінець нижньої поперечини хреста, встановленого на куполі, завжди дивиться на північ, а опущений – на південь. Також, на православних цвинтарях хрести на могилах розташовані на сході.

Цілком реально можна орієнтуватися за деревами. З північного боку кора дерев зазвичай грубіша. Під час дощу намокає вся поверхня кори стовбура дерева одночасно, а висихає швидше там, де більше тепла, тому стовбур дерева після дощу довше залишається мокрим з північного боку.

Береза з північного боку має більш темне кору та більше чорних плям. Сосна має більш грубу і темну кору з північного боку, яка тягнеться темною смугою від землі до крони. Ця ділянка більш вологаУ багатьох листяних дерев лицьова сторона листа повертається до сонця навіть у похмуру погоду. У горах дуб і сосна частіше ростуть на південних схилах, а ось ялина, ялиця, тис і бук – на північних.

Засохлі дерева і стовбури, що впали на землю, гниють більше з північного боку.

Існує думка, що сторони світу можна визначати за густотою крони дерев або товщині кілець на пнях. Крона, як правило, розвинена більше і густіше з південної сторони, а річні кільця на зрізах пнів майже завжди ексцентричні та мають ширше потовщення з південного боку і тонше на північ. Важливо пам’ятати, що ці ознаки краще відстежувати на окремо розташованих деревах.

Усі мабуть знають прикмету, що «мох росте з північного боку каменю або дерева». Але, це не зовсім так. Мохом дерево може обрости повністю. Єдине, потрібно уважно роздивитися мох з усіх боків дерева. З північного боку його буде більше, і він буде пишним, особливо білля коріння.

Опинившись в лісі, на шляху можуть зустрічатися просіки. Їх строго вирубують строго з півночі на півночі та зі сходу на захід. На перетині цих просік стоїть дерев’яний смугастий стовпчик з цифрами з боків, який встановило лісництво, розбивши ліс на квартали. Стовп ставиться так, щоб його ребра були спрямовані в бік розділових просік, а межі – вглиб «лісових кварталів». Направлення на північ вказує те ребро стовпа, яке знаходиться між гранями з найменшими номерами на щоках стовпа.

Багато тварин, комахи та птахи також орієнтують свої житла на теплу сторону. Мурашники найчастіше перебувають і мають більш пологий схил з південного боку дерева, пенька або куща, так щоб на нього попадало більше сонячних променів. Також на південь свої житла будують степові бджоли.

Орієнтування в пустелі

Практично відсутність в пустелі похмурих днів значно полегшує орієнтування. Важливо лише знати, які вітри панують в даній місцевості і визначити сторони горизонту за переміщенням піску.

Орієнтування для орієнтування взимку

У зимову пору сніг, як правило, більше лежить на північній стороні дерев, будинків, різних будівель, оскільки з південної він швидше тане. Поверхня снігу на схилах великих заметів, звернених до Сонця, напередодні зими і на початку весни як би роз’їдена, утворюючи своєрідні виступи, розділені западинами. Характерно, що всі ці виступи паралельніі спрямовані тільки на південь.