.png)
Самохідна гаубиця 2С3 «Акація» була спроєктована і побудована в конструкторському бюро заводу імені Калініна. Дві перші дослідні машини створили вже наприкінці 1968 р., однак під час випробувань виявився ряд серйозних недоліків, зокрема сильне загазування бойового відділення. Через цей же недолік випробувань не пройшли ще чотири зразки, побудовані до літа 1969 р. Після вдосконалення системи вентиляції проблему було вирішено, і першу серію машин випустили вже в 1970 р. А в 1971 р. 2С3 «Акацію» було прийнято на озброєння. Вона повинна була увійти до складу танкових і мотострілецьких дивізій для знищення бронетанкової техніки, позицій артилерії та мінометів, а також живої сили противника. Виробництво 2С3 «Акація» було завершено лише в 1993 р.
«Акація» отримала шасі «Об’єкта 303», розроблене на основі ходової частини пускової установки ЗРК 2К11 «Круг», яке високо оцінили під час випробувань. Для виготовлення корпусу та башти використовували листи катаної броньової сталі.
В САУ було встановлено дизельний двигун В-59. У машини механічна трансмісія, незалежна торсійна підвіска з гідравлічними амортизаторами телескопічного типу, а також коробка передач, виконана з планетарним механізмом повороту. Склад ходової частини включає по шість з кожного борту подвійних гумових опорних катків, по чотири підтримувальні ролики, а також по одному ведучому передньому катку та одному напрямному заднього розташування. Ширина гусениці досягає 490 мм.
Корпус «Акації» розділений на три відсіки. У носовій частині корпусу між лівим бортом і моторною перегородкою розташовано відділення управління, в якому знаходиться робоче місце механіка-водія. Справа в носовій частині розміщено силовий відсік із двигуном і трансмісією. Решту корпусу та всю башту займає бойове відділення, простір якого знаходиться під гаубицею та боєукладкою. Командирська башточка та люк розташовані в даху башти зліва, а люк заряджаючого — справа.
Базою для артилерійської частини «Акації» стало буксирована гармата такого ж призначення — 152-мм гармата-гаубиця Д-20. Її внутрішню будову, балістику та боєприпаси залишили без змін. Гаубиця отримала індекс ГРАУ 2А33. Гармату встановили в амбразурі башти. Ствол гармати складався з моноблочної труби, двокамерного дульного гальма, ежектора, муфти та казенника, гідравлічного гальма відкату веретенного типу та пневматичного накатника з клапаном додаткового гальмування. Кут наведення гаубиці по вертикалі здійснювався в діапазоні від -4° до +60°. Гармата мала ручний підйомний механізм секторного типу, обладнаний врівноважувальним пневматичним пристроєм штовхаючого типу. «Акація» здатна вести вогонь як прямою наводкою, так і із закритих вогневих позицій.
Наприкінці 1970-х рр. машина була оснащена єдиною боєукладкою барабанного типу, а боєкомплект зріс до 46 пострілів. Для завантаження снарядів у кормі був створений спеціальний люк. Крім того, гаубиця здатна стріляти широким асортиментом снарядів: Бр-540Б, Бр-540, освітлювальними парашутними С1, хімічними 3Х3, усіма 152-мм боєприпасами. Як допоміжне озброєння використовується 7,62-мм кулемет, розташований над люком командира.
2С3 обладнана фільтровентиляційною установкою, автоматичною системою пожежогасіння, системою герметизації робочих місць екіпажу, що дозволяє захистити бійців від впливу хімічної, бактеріологічної та ядерної зброї. Герметичність машини зберігається як під час руху, так і в процесі стрільби. А вага «Акації» дозволяє транспортувати її важкими транспортними літаками.
Самохідну установку згодом удосконалювали.
2С3М «Акація», що з’явилася у 1975 р., відрізнялася однією боєукладкою барабанного типу, а також наявністю снаряда ЗОФ29 із чотирикратним збільшенням осколкової дії. Крім того, боєкомплект поповнився активними реактивними снарядами та боєприпасами більшої дальності стрільби.
2С3М1 — модернізований варіант 2С3М. На машині з’явилася апаратура прийому, обробки та відображення командної інформації, новий приціл СП-538, а також вона могла використовувати керований артилерійський снаряд (УАС) 30Ф38 "Краснополь".
Сучасна модифікація гаубиці 2С3М2 на відміну від своїх попередників оснащена автоматизованою системою управління та наведення гармати - АСУНГ 1В514-1 "Механизатор-М". Також поліпшена захищеність машини завдяки установленню системи 902В для постановки димових завіс 81-мм димовими гранатами.
ТТХ:
Компоновка: передньомоторна
Екіпаж: 4 особи
Довжина корпусу: 6970 мм
Довжина із гарматою вперед: 7765 мм
Ширина: 3250 мм
Висота: 3050 мм
База: 4622 мм
Кліренс: 450 мм
Бойова маса: 27,5 т
Бронювання 2С3 «Акація»
Тип броні: протикульова
Лоб корпусу: 30 мм/град.
Борт корпусу: 15 мм/град.
Лоб башти: 30 мм/град.
Борт башти: 15 мм/град.
Озброєння
Основна гармата:
152-мм гаубиця 2А33
Тип: нарізна гаубиця
Довжина ствола: 28 калібрів
Боєкомплект: 46 пострілів
Приціли: ПГ-4, ОП5-38, ТКН-3А
Кулемет: 1× 7,62-мм ККТ
Кути підйому гармати: −4...+60°
Кути горизонтального наведення: 360°
Дальність стрільби
До 20,5 км (активно реактивними снарядами)
Двигун
Тип двигуна: В-59У
Потужність двигуна: 520 к.с.
Швидкість
По шосе: до 60 км/год
По пересіченій місцевості: 25–30 км/год
Запас ходу по шосе: до 500 км
Ємність паливних баків: 830 л
Потужність: 19 к.с./т
Тип підвіски: індивідуальна, торсійна
Подолання перешкод
Підйом: до 30°
Стіна: до 0,7 м
Рів: до 3 м
Брід: до 1 м
Comments