Ручний кулемет Дегтярьова

Ручний кулемет Дегтярьова – ручний кулемет, який був розроблений в радянському союзі в 1944 році.

ТТХ Ручного кулемета Дегтярьова

Довжина: 1037 мм

Довжина ствола: 520 мм

Маса: 7,4 кг

Калібр: 7,62×39 мм

Темп стрільби: 680-750 пострілів за хвилину

Прицільна дальність: до 800 м

Живлення: стрічкове з круглих металевих коробів на 100 набоїв

Історія та конструкція

В радянському союзі наприкінці 1943 році було оголошено почати роботи над створенням нових ручних кулеметів під новий набій - 7,62×39 мм. У проектуванні ручних кулеметів під новий набій брали участь Дегтярьов, Симонов, Судаєв та інші конструктори. Наступного року відбулись конкурсні випробування і виграв їх зразок конструкції Дегтярьова, який мав назву РД-44.

Кулемети РД-44 до кінця війни були виготовлені малою серією і проходили випробування у військах. Незабаром після війни кулемет РД-44 зазнав модернізації та адаптований під стандартний патрон 7,62×39 мм, був прийнятий на озброєння Радянської армії як "Ручний кулемет Дегтярьова".

З початку 1950-х років і до середини 1960-х даний кулемет слугував основною зброєю вогневої підтримки рівня піхотного відділення, доповнюючи автомати АК і карабіни СКС, які перебували на озброєнні. Із середини 1960-х його поступово замінюють на ручний кулемет Калашникова, що було добре з погляду уніфікації системи стрілецької зброї в Радянській Армії, але дещо знизило вогневі можливості піхоти. Однак даний кулемет широко постачали "дружнім" СРСР країнам, режимам і рухам, а також випускали в інших країнах, зокрема - в Китаї, під позначенням Тип 56.

Ручний кулемет Дегтярьова являє собою автоматичну зброю з газовідвідною автоматикою. Його автоматика схожа з автоматикою кулемета ДП, однак замість магазинного живлення він оснащений живленням стрічковим. Сама стрічка на 100 набоїв міститься в круглому металевому коробі та приєднується до зброї знизу. Така конструкція забезпечувала кулемету хорошу рухливість (виключалося звисання стрічки) і збільшувала практичну скорострільність.

Вогонь з кулемета Дегтярьова можна вести тільки в автоматичному режимі та з відкритого затвора. Також даний кулемет мав складна сошки, які розташовані під стволом, та ременем для перенесення. Ремінь давав змогу вести вогонь "від стегна", водночас кулемет розташовували на ремені, а лівою рукою стрілець утримував зброю на лінії вогню, наклавши ліву долоню зверху на цівку, для чого цівці було надано спеціальної форми. Ствол у кулемета Дегтярьова не змінний, а прицільні пристосування класичні відкриті та регульовані. Прицільна дальність стрільби складає до 800 м.