Реактивна протитанкова граната РПГ-18 “Муха”

Реактивна протитанкова граната РПГ-18 (“Муха”, індекс ГРАУ – 6Г12) призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками та іншими броньованими засобами противника, а також для ураження живої сили противника, що знаходиться у легких укриттях та спорудах міського типу. Граната РПГ-18 – індивідуальна зброя, що розроблена Центральним конструкторським дослідним бюро спортивномисливської зброї та конструкторським бюро “Базальт” (м. Москва) у 1967 – 1971 роках для заміни ручних кумулятивних гранат типу РКГ-3. Компонувальні і конструктивні рішення РПГ-18 запозичені від M72 LAW американського виробництва. Прийнята на озброєння у 1972 році. Серійно випускалася до 1993 року.

Пусковий пристрій служить для транспортування, пуску і спрямування польоту гранати і складається з двох телескопічних з’єднаних труб, внутрішньої – з алюмінієвого сплаву і зовнішньої – зі склотканини.

Реактивний протитанковий гранатомет РПГ-18 «Муха». Вгорі — гранатомет у бойовому положенні; Унизу — передня частина гранатомету у розрізі з кумулятивною протитанковою реактивною гранатою ПГ-18 (7П11)

У похідному положенні труби знаходяться одна в одній і мають довжину 705 мм. Для стрільби труби розсовуються та утворюють ствол довжиною 1050 мм. При розсуванні труб у бойове положення граната опиняється в задній частині розкладеного ствола. Переведення зведеного гранатомета назад у похідне положення не передбачено. На зовнішній трубі розташовані відкидна мушка, діоптр і частини спускового механізму. Мушка і діоптр утворюють прицільний пристрій. Обертання гранати РПГ-18 навколо поздовжньої осі підвищує купність стрільби. Граната після вильоту зі ствола летить як балістичне тіло, тому вона менш чутлива до бічного вітру у порівнянні з гранатами, що використовують реактивний двигун на траєкторії польоту. ТТХ:

Джерело: Довідник учасника ООС