РГ-42

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Ручна осколкова граната РГ-42 («ручна граната зразка 1942 року», індекс ГРАУ – 57-Г-703М) – радянська наступальна ручна осколкова граната дистанційної дії, призначена для ураження живої сили і техніки противника на близьких відстанях.

ТТХ РГ-42

Маса: 400 г.

Довжина гранати: 121 мм.

Діаметр гранати: 54 мм.

Дистанція ураження осколками: 20 - 25 м.

Середня відстань метання гранати: 35 - 40 м.

Маса вибухової речовини: 110 - 120 г. (тротил).

Час затримки вибуху: 3.2-4 с.

Історія

РГ-42 була розроблена в радянському союзі у 1942 році С.Г. Коршуновим в ГСКБ-30 (при заводі №58 імені К. Е. Ворошилова) як проста у виробництві, невелика за габаритами та зручна у використанні ручна граната. Після вдалих випробувань дана граната була взята на озброєння Червоною армією на заміну складної у виробництві гранати РГД-33.

Спочатку граната була розроблена під універсальний дистанційний запал УЗРГ системи Е.М. Вицені проте у 1960-х роках його замінили на модернізований запал УЗРГМ, що використовується й у гранатах Ф-1 та РГД-5.

Конструкція

Ручна осколкова граната РГ-42 складається з таких основних частин: корпус з трубкою для запалу, металева стрічка, розривний заряд і запал.

Корпус гранати виготовлявся з металу та слугував для розміщення вибухового заряду та запалу, а також для ураження супротивника осколками, що з нього формувались. Знизу корпус закритий пласким дном, а зверху кришкою, до якої кріпилась трубка з фланцем, що мала різьбу для вкручування запалу УЗРГ та для герметизації вибухового заряду в корпусі. При зберіганні або перенесенні гранати трубка закривалась пластмасовою пробкою або металевим ковпачком.

Будова ручної осколкової гранати РГ-42 із запалом УЗРГ: 1 - кільце запобіжної чеки; 2 - приварні пелюстки різьбленої втулки; 3 - шов звальцовки; 4 - центральна трубка з фланцем; 5 капсуль-детонатор; 6 - розривний заряд; 7 - корпус гранати; 8 - дно; 9 - маркування; 10 - запал УЗРГ; 11 - трубка ударного пристрою запала; 12 – вусики запобіжої чеки; 13 - різьблене з'єднання, 14 - спусковий важіль, 15 - металева стрічка.

А навкруги заряду всередині корпусу намотана металева стрічка у 3—4 шари, яка слугувала для формування осколків при вибуху гранати. Також для збільшення кількості осколків поверхня стрічки була насічена на квадратики. При вибуху вона формує легкі осколки, й сприяє подрібненню корпусу. З досвіду використання було виявлено, нанесення «квадратної сітки» на стрічку не завжди сприяє пропорційному діленню стрічки на осколки, здебільшого вона рвалась будь-як.

Вибуховий заряд, що слугував для вибуху гранати, розміщувався всередині корпусу між внутрішнім шаром стрічки та стінками центральної трубки. Сам заряд гранати безпечний при зберіганні або транспортуванні гранати. Вибухає тільки від вибуху детонатора запалу. Вибуховий заряд виготовлявся з тротилу масою у 110—120 грамів.

Уламки гранати РГ-42

Бойові гранати фарбувалась у зелений колір (від хакі до темно-зеленого). А навчально-імітаційні гранати фарбувались у чорний колір. Крім того навчально-імітаційні гранати мали у дні отвір. І у навчально-імітаційному кільце чеки та нижня частина притискаючого важеля пофарбовані у червоний колір.

Додаткова інформація з джерела - Ukrainian Military Pages.