Ракета Х-59

Х-59 “Овод” – високоточна авіаційна ракета класу “повітря-поверхня” середнього радіусу дії. Призначена для ураження важливих наземних і надводних об'єктів противника, прикритих ППО, що візуально виявляються оператором в будь-який час вдень в простих метеоумовах.

Розробка керованої ракети Х-59 виконувалась МКБ “Радуга” (м. Дубна, Московська обл.). На озброєння комплекс був прийнятий в 1980 році.

Х-59 має схему “безхвостка” з розвиненим крилом і дестабілізаторами, що складаються при транспортуванні і на підвісці. Ракета укомплектована двома раетними твердопаливними двигунами (РДТП): скиданим стартовим і сопловим маршовим, перший з яких працює на етапі програмного польоту, а потім відстрілюється з допомогою піроштовхачів, звільняючи антени. Політ при цьому триває за допомогою РДТП другого ступеня, що має невеликий питомий імпульс і підтримує дозвукову швидкість близько 285 м/с . Для захисту вікна телевізійної головки від пилу і, особливо, комах (що особливо істотно при польоті на малих висотах) в польоті Х-59 має легкий металевий захисний ковпак АМГ-6, що скидається при пуску і розкритті дестабілізаторів.

БЧ ракети фугасна, проникаючої дії, масою 148 кг, що забезпечує поразку основних цілей – укриттів, сховищ, штабів та інших захищених споруд.

Керування ракетою здійснюється електромеханічними рульовими приводами, що живляться від бортової акумуляторної батареї і перетворювача. Для здійснення маловисотного польоту до складу апаратури входить радіовисотомір. Основними конструкційними матеріалами служать легкі сплави і високоміцна нержавіюча сталь в агрегатах фюзеляжу, крило зварне з легкого сплаву. Для забезпечення теплоізоляції відсіки Х-59 зсередини обклеєні шаром синтетичного матеріалу, а гаргрот з арматурою і проводкою енергоживлення для підвищення жорсткості залитий пінопластом разом з встановленими в ньому джгутами і роз'ємами.

Наведення – радіокомандне. Для наведення використовується двоканальна апаратура зв'язку. По її відеоканалу на борт літака-носія передається зображення місцевості за курсом польоту ракети, а оператор, утримуючи ціль в перехресті екрану відеокомандного пристрою, здійснює напівавтоматичне наведення по командному радіоканалу. При впевненому захопленні світлоконтрастного об'єкту теплова ГСН може бути переведена в режим самонаведення. Прив'язка теплової ГСН до цілі здійснюється поєднанням рухомого перехрестя прицілу з зображенням обраної цілі на екрані, а пуск може здійснюватися з малих висот і з значних відстаней поза зоною захоплення цілі тепловою ГСН. Основні носії Х-59 – Су-24М, Су-30, Су-34.

Су-34, під фюзеляжем підвішена ракета типу Х-59

Тактико-технічні характеристики ракети Х-59

Джерело: Довідник ООС