Протипіхотна міна МОН-50

• Тактико-технічні характеристики міни МОН-50

• Тип міни: протипіхотна осколкова керована керована спрямованого ураження.

• Корпус: пластмаса.

• Маса: 2.0 кг.

• Маса вибухової речовини (ПВВ-4): 700 гр.

• Довжина корпусу: 22.6 см.

• Висота корпусу: 9 см.

• Товщина корпусу: 6.6 см.

• К-ть готових забійних елементів: 489-540 (кульки або ролики).

• Зона ураження -по горизонталі: сектор 54 градуси

• -по вертикалі: до 4 метрів

• -за дальністю: 50 метрів

• Температурний діапазон застосування: -50 - +50 град.

Міна протипіхотна осколкова спрямованого ураження керована. Призначена для знешкодження особового складу противника.

Ураження людині (або декільком одночасно) під час вибуху міни завдається готовими забійними елементами (кульки або ролики), що вилітають у напрямку супротивника в секторі по горизонту 54 градуси на дальність до 50 метрів. Висота сектора ураження від 15 см. до 4 метрів на максимальній дальності.

Вибух здійснюється оператором з пульта управління при появі противника в секторі ураження, або ж при зачіпанні солдата супротивника за обривний датчик детонатора МВЕ-72, або ж за натяжний датчик (дріт) детонатора серії МУВ. Сама міна детонаторами не комплектується, а має у верхній частині два гнізда з різьбленням під запал МД-5М, електродетонатор ЕДП-Р. Таким чином, міна може приводитися в дію одним із двох способів.

На малюнку схематично показано зону ураження міни. Ефективність міни сильно залежить від того, наскільки точно вона спрямована. Тому у верхній її частині є приціл, поле зору якого показує саперу зону ураження.

Час бойової роботи міни не обмежується. Елементів самоліквідації, невилучення і незнешкоджуваності не має. Безпечна відстань від міни в тильну сторону і в бічні сторони визначена в 35 метрів, однак бойова практика показує, що вже на відстані 12-15 метрів осколків корпусу, що летять в тил і в сторони, можна не побоюватися.

Міна встановлюється вручну на ґрунт, при цьому використовуються складні ніжки. Якщо ґрунт занадто м'який або ж установка проводиться на сніг, то в якості підкладки під міну використовується сумка для перенесення комплекту міни, яка набивається ґрунтом або снігом.

Міна також може за допомогою струбцини (типу складного портативного фотоштатива) кріпитися до різних предметів або поверхонь. Для угвинчування струбцини в дерев'яні поверхні (дерева, двері, паркани тощо) вона має стрижень із коловоротним різьбленням. У нижній частині корпусу міни для приєднання трубцини є втулка з різьбовим гніздом.

На знімку міна з приєднаною струбциною (ніжки підігнуті під корпус).

Для точного наведення міни і визначення сектора ураження, міна у верхній частині корпусу має найпростіший приціл (на малюнку позначений цифрою 1).

На малюнку показано вид міни МОН-50 спереду і вид збоку з частковими розрізами. Цифрою 1 - позначений приціл міни, 6 - одне з двох гнізд під запал або електродетонатор, 8 - штативне гніздо, 9 - ніжки міни в складеному положенні. Жовтим кольором показано ВР, блакитним - готові забійні елементи. На вигляді збоку добре помітна увігнутість передньої площини міни.

Міна може також використовуватися з детонатором МВЕ-72, що має датчик цілі у вигляді малопомітного тонкого обривного проводу. У цьому разі термін бойової роботи міни обмежується терміном придатності батареї живлення типу "373". У разі використання підручних засобів можна використовувати міну і з детонатором серії МУВ із запалом МД-2 або МД-5М. Можливе й інше використання міни при застосуванні інших детонаторів (як об'єктної, міни-сюрпризу).

Міна комплектується струбциною, двома пластмасовими пеналами для засобів підривання (запалів типу МД-5М або електродетонаторів), одним електродетонатором ЕДПр, електронакольним механізмом (для приведення в дію запала МД-5М електричним способом).

На знімку показано комплект однієї міни.

Детонаторами, запалами та іншими засобами підривання не комплектується. Міни по 2 шт. укладаються в брезентові сумки з лямками для перенесення. 3 таких комплекти укладаються в дерев'яний ящик вагою брутто 25 кг. Міни можуть поставлятися в складі комплекту керованого протипіхотного мінного поля.

Міна є практично аналогом американської протипіхотної міни М18A1 Claymore. Була прийнята на озброєння Радянської Армії буквально за рік після перших доповідей радянських саперів із В'єтнаму про високу ефективність М18 і доставки в Москву перших зразків американської міни. Радянські конструктори врахували і недолік міни М18 - велика висота зони ураження поблизу зовнішнього краю (понад 7 метрів), через що велика кількість забійних елементів йшла без толку високо. Тому на міні МОН-50 поряд з опуклістю передньої площини міни по горизонту була її увігнутість по вертикалі. Завдяки цьому забійні елементи не піднімалися вище 4 метрів, і щільність потоку стала більшою, ніж у М18.

Активно використовується росіянами, залишають їх як на деревах, так і в лісосмугах.