Про що розповідає патч американського військового

Насамперед слід зазначити, що таких «табів» досить багато: перша група – для позначення персональних професійних якостей, друга – для позначення приналежності до заслуженого в боях «юніту», третя – так би мовити «ветеранська», що позначає членство в уже розформованих, але важливих для історії американського війська підрозділах.

Сьогодні поговоримо про першу групу. Де найбільш пізнаваним є «таб» Special Forces. Це позначка виключно для індивідуального носіння. Отже, якщо ви бачите таку на рукаві камуфляжу американського солдата, то знайте, що перед вами особа, яка успішно пройшла кваліфікаційний курс сил спеціальних операцій армії США або навчання на курсі лідерів спеціальних сил у Навчальному центрі спеціальної бойової підготовки імені Дж. Ф. Кеннеді у Форт-Брегг у Північній Кароліні. І це означає, що ця особа залежно від спеціалізації та майбутніх завдань пройшла від 60 до 90 тижнів інтенсивної підготовки. Це еліта. Такі позначки вручають з 1983 року всім, хто пройшов відповідну підготовку. За військовослужбовцем також залишається право її носіння впродовж усієї військової кар’єри. Навіть якщо служба проходить у підрозділах армії, що не виконують спеціальних завдань. А втім, якщо солдат чи офіцер вчинить щось таке, що суперечить високим стандартам солдатів спеціальних сил, то «таб» може бути відкликаний вищим командуванням.

Наступна позначка – Ranger. Щоб мати право її носити не обов’язково бути бійцем спеціалізованого армійського батальйону командос. Але це означає, що власник успішно пройшов жорстокий 61-денний навчальний курс школи рейнджерів армії США, куди заявляються для участі представники всіх видів і родів американської армії. Шанси в усіх рівні. Проте до фінішу доходять лише одиниці, адже, крім фізичного навантаження, учасники рейнджерського курсу проходять підготовку до ведення бойових дій у горах, болотах і пустелях. Тому сам курс «мандрівний». Починається він у Форті Беннінг у штаті Джорджія. Там відбувається «вступний» та гірський етапи. Згодом, відповідно до фази підготовки, учасники змінюють місця в штатах Флорида та Техас.

Знак Ranger – найстарший серед подібних відзнак. Його почали присвоювати солдатам та офіцерам ще на початку 50-х років минулого століття. Участь в американській школі рейнджерів беруть і військовослужбовці інших армій. До слова, декілька військовослужбовців ЗС України в різні роки також успішно завершили цей курс і мають право на носіння цієї відзнаки. У позначки Ranger є ще одна особливість – нею можуть номінувати ветеранів за особливі заслуги. Зокрема учасників Другої світової війни або компанії в Кореї. І ще один цікавий факт: офіційно затверджені Міноборони США кваліфікаційні відзнаки Ranger challenge і Raider – для кадетів JROTC та Army Reserve Officers Training Corps. Для тих, хто не в курсі, – це державна система допризовної підготовки підлітків у США. Бачили комедію «Майор Пейн»?! Так от, це саме був клас кадетів JROTC у звичайній американській школі. Відповідно до поправки на вік і сили юних учасників вони можуть також пройти курс рейнджерської підготовки.

Ще один знак, який вручають як підкреслення професійної кваліфікації, – Sapper.

Позначка затверджена у 2004 році для військовослужбовців, які закінчили курси лідерства в школі інженерів армії США в Форті Леонард Вуд у штаті Міссурі. Навчальний курс триває 28 днів і містить вивчення великого обсягу інформації, необхідної фахівцеві в галузі польової інженерії, робіт з мінування та розмінування на різних типах місцевості, включаючи гірські райони. Крім того, в процесі курсової підготовки кандидати проходять навчання з планування місій, застосування інженерних підрозділів у різних типах бойових і миротворчих операцій, спеціальну технічну та психологічну підготовку тощо.

Підкреслимо, що тривалий час жінки-військовослужбовці в армії США мали змогу пройти кваліфікацію та отримати лише цю спеціальну відзнаку. Адже навчальні курси Ranger та Special Forces були виключно чоловічою територією. Нині ситуація інша – гендерне питання врегульовано.

Рідкісна, але дуже шанована у військовому середовищі, позначка President’s Hundred. Якщо ви бачите її на рукаві свого співбесідника, вважайте, що вам поталанило спілкуватися з одним із сотні найкращих стрільців США. Річ у тім, що з 1907 року на базі Кемп Перрі в штаті Огайо Національна стрілецька асоціація США проводить щорічне змагання. Чемпіонат регулярно збирає велику аудиторію любителів стрілецького спорту. І традиційно сильними командами є саме військові, що представляють окремі роди та види ЗС США. В 1958 році директорат Національної стрілецької асоціації звернувся до вищого командування армії США з проханням запровадити спеціальну відзнаку для найвлучніших армійських стрільців. Ідея була підтримана, і в тому ж році «таб» «Президентська сотня» був затверджений для офіційного носіння на однострої. Цікавий факт – змагання стрільців щорічні. І для права носіння такої відзнаки достатньо один раз перемогти у змаганнях. Утім, щоб не пускати в «клуб», на їхню думку, «менш кваліфікованих стрільців» члени President’s Hundred щороку заявляються на участь у змаганні й намагаються втримати усталений роками список.

І, якщо вже логічно продовжувати тему стрілецьких «табів», то у системі Національної гвардії США аналогічні офіційно затверджені кваліфікаційні відзнаки називаються Governor’s #, тобто «Губернаторський список». Кожен штат затверджує кількість номінованих найкращих стрільців. Буває десятка, двадцятка, дюжина. Відзнаку присвоюють у різних кваліфікаціях: штурмова гвинтівка, снайперка або ж пістолет чи, навіть, стрільба з кулемета.

Менш відомі ніж інші, але дуже специфічні, – офіційно затверджені кваліфікаційні позначки ARCTIC та JUNGLE. Як можна зрозуміти з контексту, право на їхнє носіння належить військовослужбовцям, що пройшли відповідний курс підготовки для ведення бойових дій на Тихоокеанському ТВД або ж за Полярним колом.

Підготовка «Експертів з джунглів» до 1999 року здійснювалась у Форт Шермані – базі ЗС США в Панамі. Але наприкінці 90-х років минулого століття військова присутність США в Панамі була згорнута, й контроль над каналом передано уряду цієї латиноамериканської країни. Однак потреба у фахівцях з виживання та ведення бою в тропічних умовах, контрпартизанської боротьби нікуди не поділася. Тож у 2014 році підготовка профільних фахівців була відновлена на Гаваях. Випускники цих шкіл після 12-денного виснажливого марафону джунглями зазвичай отримують призначення у підрозділи, що дислокуються у Тихоокеанському регіоні відповідальності. «Експерти з джунглів» – носії дуже специфічних навичок. Починаючи від того, як знайти у тропічному лісі, який, без жартів, називають «зеленою пустелею», щось бодай умовно їстівне, як вистежити та локалізувати серед лісових хащ банду наркодилерів або ж навпаки – як «розчинитися» у джунглях, не даючи переслідувачам жодного шансу знайти слід.

Носії «Арктичного знаку» проходять навчання у Північному центрі бойової підготовки, що у місцевості Блек Репід на Алясці. У цьому навчальному центрі загалом шість напрямків, за якими можлива підготовка солдата чи офіцера. Зокрема це курси лідерства, курс орієнтування у полярній місцевості, гірська та скелелазна підготовка, штурмові дії в холодному гірському кліматі тощо. Навчання – від 2 до 10 тижнів залежно від програми підготовки. Після фінальних випробувань учасники є підготовленими до військових дій в арктичному, субарктичному кліматах і до боїв на високогір’ї. Слід відзначити, що, як й у джунглях, експерти з дій у холодному кліматі значну частину підготовки присвячують психологічним тренінгам. Зміцнюють власну свідомість та навчаються технік підтримання особового складу. Це важливо, адже доведено, що перебування в холодному кліматі дуже швидко вводить людину в стресовий стан. Тож носії «арктичного знаку» – міцні, як крига, на якій їх готують воювати.

Як бачимо, в американській армії до відповіді на питання Who you are? підійшли досить прискіпливо, створивши лаконічний і довершений спосіб моментальної ідентифікації професійних здібностей військовослужбовця. Один погляд, і ти вже розумієш, з ким маєш справу і який службово-бойовий «бекграунд» у конкретної особи. Для війська, яке воює, це важливо. І, можливо, для Збройних Сил України подібна система знаків також не була б зайвою. Ба більше, наразі вітчизняний військовий однострій і мілітарна геральдика перебувають у процесі постійного осучаснення та оптимізації. Адже носіїв цінних військових спеціальностей, корисних у боротьбі з московською федерацією, вистачає. Але не в кожного з них є робоче місце, над яким можна повісити диплом у рамці!..

Фото Official US Army Twitter page

Взято на сайті: https://armyinform.com.ua/

Володимир Скоростецький Кореспондент АрміяInform