Практична стрільба, як елемент підготовки до повномасштабних бойових дій?

Автор: Туман

Цей пост я хочу присвятити темі стрільби. А саме, чому на мою думку практична стрільба не підходить для навчання бійців.

Давайте для початку розберемо що, взагалі, таке практична стрільба. Простими словами - це вид стрілецького спорту, в якому вивчаються та відпрацьовуються різноманітні завдання з використанням вогнепальної зброї. Звучить непогано, і ви можете подумати: "Це ж ідеальна дисципліна для військових". Але тут я не згодний. Чому? Давайте розбиратись.

По-перше ви повинні розуміти, що практичну стрільбу і реальні бойові дії потрібно розділяти. Все таки практична стрільба це спорт, в якому існують багато правил, обмежень і нюансів. В реальному стрілецькому бої правил немає (крім контролю зброї, щоб не було самострілів і френдліфаєрів). Під час бою існує лише одне завдання: знищити противника і вижити самому. Все. В спорті вам потрібно дотримуватись правил конкретного завдання, яке ви виконуєте.

Інший момент - це швидкість. В бою ви повинні бути настільки швидкі в своїй стрільбі і переміщенні, наскільки цього вимагає ситуація. Головне це першим влучити в противника. В практичній стрільбі в, свою чергу, діє система оцінювання, де сумуються бали від ваших влучень, штрафи за порушення чи промахи і діляться на час, за який ви виконували вправу. Так от, спортсмени щоб вкластись у час літають по стрільбищу як в сраку ужалені (без обід спортсмени) і це формує дуже погану звичку - квапитись. Спортсмени вилітають з укриттів щоб швидше вистрілити в мішень. Так, вони влучно і швидко стріляють, але в реальному бою такого спортсмена вб'ють першим. Елементарний приклад - це коли ворог контролює кут будівлі і з цього кута вилітає тактикульний чувак, бум, спортсмен лежить в калюжі власної крові і отримує контрольні постріли в тіло. Якось сумно, не правда?

Так, можна сказати що в бою він буде діяти по-іншому, але звичка вже є і в екстремальній ситуації працює не мислення, а рефлекси, звички і м'язова пам'ять. Власне, з цієї ж причини не можна стати супер солдатом лише дивлячись відоси крутих чуваків. Це все потребує тренувань.

Далі. В практичній стрільбі я не бачив щоб відпрацьовувався моніторинг поля бою. Якщо ви колись дивились змагання з практ.стрільби, то помічали що в якості укриттів там використовуються сітки або інші матеріали,що просвічуються. А в якості мішеней: гонги чи картон. В чому проблема? По-перше через нещільність перешкод видно одразу всі мішені і тому стрільцю не потрібно шукати ціль, він одразу ії бачить навіть за стінкою.

А по-друге, проблема в тому, що мішені однотонні або навіть яскраві. Хто не знає, зазвичай військові використовують камуфляж (одяг, додаткові засоби маскування), вони ховаються за укриттями, які не просвічуються, в глибині кімнат і т.д. Ворог не ідіот, щоб стояти в повний зріст на відкритій місцевості і чекати щоб вийшов красивий оператор з затюніною зброєю і вистрілив в нього.

Це формує іншу погану звичку: очікувати що ціль буде завжди видно. До такого комфорту звикаєш, тому потрапивши в реальний бій ви будете шукати конкретно силует схожий на мішень, в яку ви звикли стріляти, те, що добре виділяється на фоні і зовсім забуваєте про моніторинг поля бою. Ви повинні постійно проводити аналіз всього, що є в вашому секторі бачення: всіх укриттів, незвично розміщених об'єктів (вікно прикрите ванною, з невеликою щілиною), а також звуків(картон не рухається, а отже, і не видає звуків. Жива людина, в свою чергу, рухається, дихає, говорить). Все, що підозріло виглядає, в бою просто прострілюється. Ви повинні аналізувати обстановку в реальному часі, адже перед тим, як вистрілити ви повинні виявити ціль.

Як це можна відпрацювати? Навчаємі знаходяться за будівлею чи десь, де вони не бачитимуть мішеневе поле.

Інструктор повинен створити мішеневу обстановку на полігоні, де є трава, кущі, перешкоди (стінки, машини, дерева), імітація будівель або реальні будівлі, а мішені, в свою чергу, повинні бути або пофарбовані в камуфляж або вдягнуті в нього (краще щоб мішені мали силует людини, або брати манекени), а також вони повиннібути за укриттями, на рівні різних положень тіла (лежачи, сидячи, стоячи). Після чого учні по черзі виходять на рубіж і починають вести стрільбу, обов'язково переміщуючись, міняючи позиції та положення тіла, стріляючи в русі, а також ховаючись за укриття чи понижуючи силует під час перезарядки. Вони не просто відпрацьовують стрільбу, а й ще тренують звичку аналізувати поле бою (пошук цілі, аналіз укриттів на предмет кулепробиваємості) Після стрільби той, хто виконував вправу переходить в інше місце, подалі від тих, хто ще не стріляв. Це потрібно для того, щоб учні не давали підказки одне одному. Через декілька разів інструктор повинен трохи міняти мішеневу обстановку для того, щоб не видавати цілі по старим пробоїнам від куль (навколо цілі, в перешкодах), щоб стріляючому не спрощувати задачу по пошуку. В ідеалі це все проводити на стрільбищі з високим земляним валом по фронту стрільби і на флангах, де можливо побудувати імітацію населеного пункту (наприклад), і відпрацьовувати там всі елементи, та переміщення на полі бою.

Також ви повинні розуміти те, що мішені по вам можуть вистрілити у відповідь. Тримайте це завжди в голові, коли тренуєтесь в стрільбі. Звикайте до реального бою, а не до спортивної стрільби. Аналізуйте укриття, за яким ви знаходитесь (навіть цегляна кладка не завжди врятує від куль) Ви не страйкболісти, які можуть сховатись за фанерою.

Спорядження. У спортсменів які займаються практичною стрільбою дуже специфічне і зручне спорядження: вони в футболочках, кепочках, кросівочках (звісно, вони ж пересуваються по рівненькій землі з підстриженою травкою чи рівно насипаною галькою) на них мінімум боєприпасів (лише стільки, скільки потрібно для виконання вправи), і при цьому ці боєприпаси розміщені так, щоб максимально швидко їх дістати, не турбуючись про зручність довгострокового перенесення (вправи зазвичай короткі по тривалості).

І подивимось що потрібно тягати воїнам: засоби захисту, боєкомплект до своєї зброї (багато боєкомплекту), додаткове озброєння, засоби зв'язку, медицину, рюкзаки і багато іншого. Відчуваєте різницю? Так і є. Ви повинні враховувати, що тренування військових повинні бути в повній викладці, адже ви збирається воювати. Уявіть щоб спортсмен-важкоатлет тренувався з порожнім грифом штанги, а потім дивувася: "А чого це я не підняв потрібну вагу на змаганнях?".

Ви повинні готуватись до битви, а не до змагань. В бою другого шансу може і не бути. Використовуйте лише деякі елементи з практичної стрільби, в ній багато корисного насправді: це і правильність поводження зі зброєю, і стрільба в русі, і змінна магазину, і усунення затримок в різних положеннях, як в русі так і на місці. Але це лише елементи. Основою повинна бути тактика бою. Все, що ви робите, повинне мати за основу реальний бій, те, як ви в ньому будете поводити себе. Розігруйте якісь сценарії і на цій базі проводьте стрільби (бій в місті, зустріч з групою ворога, робота в двійках). Як я вже казав: «навчити перемагати неможливо, але можна збільшити ваші шанси на це». Для цього тренуйтесь, розвивайтесь, отримуйте нові знання та навички, вивчайте нові спеціальності, та будьте професіоналом.

І пам'ятайте, воїни: НАША МЕТА - ПОМСТА!🏴‍☠️