Павло Судоплатов. Сталінський кат чи геній терору

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Знайте історію та ворогів у обличчя.

Сталін помер, Берія був заарештований. Підійшла черга і Павла Судоплатова - людини, тісно пов'язаної і з Сталіним, і з Берією. Він стає кісткою в горлі для нового керівництва країни.

З 1929-го до 1953-го року всі оперативні справи радянських спецорганів так чи інакше були пов'язані з ім'ям Павла Судоплатова - розвідника, диверсанта, співробітника НКВС. Людина, схоже, непогано робила свою роботу, раз отримала невтішні прізвиська "сталінського ката" і "генія терору". Спробуємо розібратися, де тут правда.

Довгий час першочерговим завданням Судоплатова була боротьба з українським націоналізмом. Під час Другої світової і відразу після її закінчення він керував усіма операціями, так чи інакше пов'язаними з розгромом українського підпілля на Західній Україні. Крім того, тією чи іншою мірою був залучений до припинення діяльності троцькістських організацій. Сам Судоплатов писав, що в 1942 році його група організовувала замах на Гітлера, в якій планували використати неординарну багато в чому людину - польського князя Радзивілла. Однак Сталін цю операцію скасував, вважаючи недоцільним усунення Гітлера. Чому - це окрема велика історія, власне, навіть більше загадка війни.

Зустрічаються зауваження, що Судоплатов збирав інформацію про радянських громадян, інтернованих або тих, хто побував у полоні. Стверджують, що брав участь в організації та здійсненні вбивств. Серед його "здобутків" називають знищення єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора (Ромжі), Наума Самета - польського інженера, Олександра Шумського - українського революціонера та Соломона Міхоелса - відомого режисера. Крім того, відомо, що 23 травня 1938 року Судоплатов особисто знищив полковника Євгена Коновальця - творця ОУН. А 5 березня 1950 року увінчалася успіхом організована Судоплатовим операція із затримання Романа Шухевича - генерала-хорунжого УПА, але у перестрілці Шухевича було вбито. "Його перу", якщо можна так висловитися, належить і операція з ліквідації Льва Троцького.

Євген Коновалець

З боку може здатися, що Судоплатов був чудовим інструментом, який втілював у життя людиноненависницькі ідеї радянської партійної верхівки. Але це не зовсім так. Відомо, що Судоплатов не підтримав пропозицію Хрущова про масову депортацію молоді Західної України на "перековку" на Донбас і на Далекий Схід. Крім того, невідомо, скільки ще операцій готувалося і не було здійснено через заперечення цього розвідника. Берію заарештовано, проте Хрущов не відчуває себе переможцем: на волі залишились залишки сталінської гвардії, люди надто поінформовані, як здається Микиті Сергійовичу. До них же належить і Судоплатов. Наприклад, він знає про те, що Хрущов розробляв плани депортації населення Західної України. Було розроблено плани переселення та обґрунтовано необхідність масових репресій. Документи про це можна знищити, а ось із людьми, яким це відомо, з тим же Судоплатовим, наприклад, - складніше.

І ось 21 серпня 1953 року у власному кабінеті на Луб'янці генерала-лейтенанта Судоплатова заарештували. Його звинувачують у змові з метою "знищення членів радянського уряду і реставрації капіталізму". Цінна інформація, якою за службовим обов'язком володів Судоплатов, могла привести його до смерті: ім'я Павла Судоплатова було восьмим у списку нових ворогів радянської влади. Попередні семеро зі списку були вже розстріляні. Але на Судоплатові кривава машина зупинилася - 12 вересня 1958 року Військова колегія Верховного суду СРСР засуджує Павла Судоплатова до 15 років позбавлення волі "за активне пособництво зраднику Батьківщини Берії в підготовці державного перевороту, проведення дослідів над людьми, викрадення і численні вбивства".

У 1964 році Хрущова зміщено, соратники борються за звільнення Павла Судоплатова. Але новий генсек, він же правитель країни, Леонід Брежнєв радить "не лізти не у свою справу". І тільки відсидівши весь термін, осліплий на одне око і перенісши три інфаркти, 21 серпня 1968 року Судоплатов вийшов на свободу. Але це була тільки половина історії. Друга половина - відновлення в правах професіонала розвідки. Боротьба за його добре ім'я почалася 1960-го, а закінчилася 1992-го. Вісімдесятип'ятирічний Судоплатов реабілітації дочекався. 24 вересня 1996 року Павло Судоплатов помер, а 1998 року президент Російської Федерації підписує указ про поновлення генерал-лейтенанта Судоплатова (посмертно) у правах на державні нагороди.

Але чому ж Судоплатова залишили в живих, хоча багатьох "пособників Берії" було знищено? Відповідь знайти непросто. Деякі історики вважають, що Судоплатов був занадто помітною фігурою, тісно пов'язаною з перемогою у Великій Вітчизняній війні - розстріляти героя важко.

Але існує думка, що Хрущов просто побоявся його вбити. Ані генсек, та й узагалі ніхто не міг би в цьому разі передбачити реакцію радянських розвідників-нелегалів, для багатьох із них Павло Анатолійович був учителем і наставником. У будь-якому разі Павло Судоплатов - гігантська фігура в історії радянської розвідки (і шпигунства, звісно). І його ім'я не згадати було неможливо.

Використання у пропаганді

З початком повномасштабної війни, рф почало ктивно використовувати обличчя Судоплатова як інструмент пропаганди.

Такі білборди почали зʼявлятись у Мелітополі на початку травня 2022 року. Також, на теренах Запорізької області, був створений "батальйон ім. Судоплатова", до якого намагались назбирати жителів тимчасово окупованих територій.

Зрадник Є.Балицький на білборді закликає жителів Мелітополя до вступу у так називаємий "батальйон"

Дослідили створення цього формування експерти із "Запорізького Центру Розслідувань" у статті "Що таке “батальйон імені Судоплатова”, який створили окупанти в Мелітополі"

Згідно перечисленої інформації у статті, це черговий "добровольчий" батальйон, ціль якого - відправити гарматне мʼясо на фронт якомога бистріше та будь-якими способами.