Основи зустрічного бою

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Зустрічний бій являє собою різновид наступального бою, в якому обидві сторони прагнуть виконати поставлене завдання наступом. Війська в зустрічному бою мають на меті розгромити наступаючого противника, захопити ініціативу і створити вигідні умови для подальших дій. До початку війни основні угруповання військ сторін перебувають на певній відстані одне від одного, і їхньому зіткненню передує висування частин і з'єднань маршем із місць постійної дислокації, районів зосередження, навчань і зборів за бойовою тривогою. Природно, що в такій обстановці, коли обидві сторони рухаються з однаковою рішучою метою розгромити противника наступальними діями, створюються умови для виникнення численних зустрічних боїв. У зустрічний бій з маршу можуть вступати частини і з'єднання не тільки першого ешелону, а й ті, що висуваються з глибини для нарощування зусиль, розвитку успіху або відбиття ударів противника. Отже, в початковий період війни зустрічний бій з розгортанням військ з похідних колон стає найбільш характерним різновидом наступальних дій військ.

У наступі зустрічні бої можуть виникати під час відбиття контрударів і контратак, під час успішного розвитку наступу, зіткнення з військами супротивника, що висуваються для закриття проломів або зайняття важливих рубежів, під час переслідування і ведення інших маневрових дій у глибині. У разі виникнення зустрічного бою в межах тактичної зони оборони противника війська, що наступають, найчастіше діятимуть у бойовому або передбойовому порядку. Це полегшить їм вступ у зустрічний бій. Однак резерви противника в цьому разі застосовуються, як правило, за заздалегідь розробленими варіантами, висуваються за підготовленими маршрутами, розгортаються на заздалегідь обраних і обладнаних рубежах, та наносяться удари на добре вивчених напрямках. Це вимагатиме від командира ще під час підготовки наступу передбачити можливість виникнення зустрічного бою і вжити відповідних заходів, а під час його ведення прагнути якнайшвидше подолати опір військ, що обороняються, попередити висунуті резерви супротивника в захопленні вигідних рубежів, зірвати їхнє розгортання і організований вступ у бій.

В обороні зустрічний бій можливий під час проведення контратак і контрударів, під час дій проти повітряних і морських десантів, а також під час висування підрозділів і частин для закриття прогалин, які утворилися в бойовій побудові військ, або для зайняття важливих у тактичному плані рубежів і об'єктів. Незважаючи на різноманітність умов виникнення зустрічного бою, його сутність - одночасне прагнення сторін вирішити завдання наступальними діями - залишається незмінною. Це дає змогу визначити характерні риси зустрічного бою та основні умови досягнення успіху при його веденні.

Характерними рисами сучасного зустрічного бою є:

-обмежений час на його організацію;

-швидке зближення сторін і вступ їх у бій із ходу;

-напружена боротьба за виграш часу;

-захоплення й утримання ініціативи;

-різкі й часті зміни обстановки;

-розгортання дій на широкому фронті і на велику глибину;

-наявність відкритих флангів і проміжків, що допускають свободу маневру.

Для успішного ведення зустрічного бою необхідно творчо застосовувати загальні принципи сучасного загальновійськового бою, вміло використовувати велику вогневу міць, високу маневреність, рухливість і ударну силу військ. Водночас, як показує бойовий досвід, на результат зустрічного бою серйозно впливають чинники, зумовлені природою цього бою. Вони повною мірою повинні враховуватися при організації та веденні зустрічного бою.

У зустрічному бою обидві сторони прагнуть вирішувати свої завдання наступом і вступають у бій із ходу, тому однією з найважливіших умов досягнення успіху є постійне ведення активної розвідки противника з метою добування про нього достовірних відомостей. Війська, які не знають положення, сил і намірів противника, можуть бути атаковані з будь-якого напрямку, їхні дії набувають стихійного, неорганізованого характеру, вони втрачають ініціативу і, як наслідок, зазнають поразки.

Розвідка повинна своєчасно виявити противника, що висувається, розкрити його угруповання, задум і постійно стежити за всіма його діями. Своєчасне виявлення противника і встановлення за ним безперервного спостереження дають змогу командиру правильно оцінити обстановку й ухвалити обґрунтоване рішення, а також передбачити ймовірні зміни обстановки під час бойових дій.

Відомості про противника командир отримує від своєї розвідки і розвідувальних органів старшого командира (начальника), що діють попереду, від підрозділів охорони, передового загону, а також безпосередньо з борту розвідувальних і бойових літаків і вертольотів, від повітряних десантів, сусідів і старшого командира (начальника). Велике значення має й особисте спостереження командира за противником, особливо під час ведення бою похідною охороною. У зустрічний бій частини і підрозділи вступають з ходу. Часу на перестроювання і перерозподіл засобів посилення з початком бою у них не буде. Тому для досягнення успіху в зустрічному бою необхідне угруповання сил і засобів командир повинен створити завчасно, виходячи із задуму майбутнього бою.

На марші в передбаченні зустрічного бою важливо правильно визначити склад і видалення головної похідної застави, авангарду, передового загону, а також місця артилерійських і зенітних підрозділів у колоні головних сил.

Однією з важливих умов досягнення успіху в зустрічному бою є своєчасність ухвалення рішення і доведення бойових завдань до підлеглих підрозділів, бо фактор часу має першорядне значення в зустрічному бою. Найменше зволікання з ухваленням рішення і доведенням бойових завдань до військ тягне за собою втрату ініціативи, запізнення в нанесенні вогневих ударів, розгортання підрозділів і перехід в атаку, а в підсумку до поразки. Водночас швидкість ухвалення рішення не повинна йти на шкоду його тактичній доцільності.

Успіх у зустрічному бою залежить також від швидкого здійснення маневру для захоплення вигідного рубежу. Випередження противника у вогневому і ядерному ураженні, розгортанні та переході в атаку. Нанесення противнику раптового й сильного удару, як правило, у фланг і тил.

Вигідним для розгортання військ може бути рубіж, що панує над місцевістю, що забезпечує ефективне застосування всіх родів військ і видів бойової техніки, особливо танків, БМП, БТР, установок ПТРК та артилерії, що має приховані підступи та шляхи для висування військ, швидкого їхнього розгортання та нанесення удару у фланг і тил супротивнику.

У захопленні вигідного рубежу, що забезпечує сприятливі умови для розгортання і вступу в бій головних сил, велика роль належить передовим загонам, авангардам, тактичним повітряним десантам. Щоб передові загони й авангарди могли успішно виконувати поставлені їм завдання, до їхнього складу виділяють насамперед танкові підрозділи.

У сучасних умовах різко зросло значення випередження противника у вогневому ураженні. Поряд з випередженням противника в нанесенні ядерних і вогневих ударів важливе значення має і випередження його в розгортанні головних сил і переході в атаку. Важливість цієї умови для досягнення успіху в зустрічному бою підтверджується досвідом багатьох зустрічних боїв, проведених у минулих війнах, і підкреслюється в статутах багатьох сучасних армій.

Досягнення успіху в зустрічному бою неможливе без захоплення ініціативи й утримання її під час бою. Це досягається високою активністю і рішучістю дій військ, їхньою мобільністю, оперативністю в роботі командирів і штабів, проявом творчості, випередженням противника в діях.

Наявність відкритих флангів і проміжків між підрозділами і частинами в зустрічному бою дає противнику можливість для здійснення широкого маневру з метою нанесення раптових і сильних ударів по флангах і тилу. Тому забезпечення флангів і тилу набуває особливо важливого значення для успіху в зустрічному бою. Це досягається безперервним веденням розвідки на флангах, своєчасним виявленням підготовки супротивника до нанесення удару у фланг і вжиттям заходів, що виключають таку можливість, розташуванням резервів і протитанкових засобів ближче до флангів, швидкою організацією протидії супротивнику в разі нанесення ним удару.