Організація і проведення занять з тактичної підготовки.

Одним з найважливіших показників боєздатності і бойової готовності підрозділів і частини в цілому є рівень польової виучки і її основи – тактичної підготовки. Вона дозволяє найбільш повно реалізувати принцип “вчити війська тому, що необхідно на війні”, забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів веденню бою.

У ході бойової підготовки особовим складом набуваються різні знання і уміння. Але практичні навички в діях на поле бою, ефективне застосування озброєння та військової техніки, злагодженість механізованих (танкових) підрозділів і взаємодія їх з підрозділами інших військ і спеціальних військ у різних видах бою удосконалюються тільки на тактичних заняттях і навчаннях. У силу цього тактична підготовка, як процес навчання військ прийомам і способам ведення бою, є головним і визначальним предметом у системі бойової підготовки. У залежності від розвитку озброєння і військової техніки, організаційно-штатної структури підрозділів, характеру і способів ведення бою змінюються і ускладнюються завдання, які вирішуються в ході тактичної підготовки.

У тактичній підготовці використовуються такі форми навчання: тактико-стройові і тактичні заняття, бойові стрільби і тактичні навчання.

Тактико-стройові заняття є першим і необхідним ступенем бойового злагодження підрозділів. Їх сутність полягає в тому, що з підрозділами відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій у різних видах бою, спочатку по елементах у повільному темпі, а потім у цілому в межах встановленого нормативами часу. Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися доти, поки ті, хто навчається, не навчаться виконувати їх правильно, узгоджено і у встановлений нормативом час.

Тактична обстановка для проведення тактико-стройового заняття може створюватися для відпрацювання кожного навчального питання (нормативу) окремо і не зв’язуватися єдиним задумом. Вона повинна бути не складною, але забезпечувати якісне навчання підлеглих.

У ході цих занять офіцери і сержанти удосконалюють свої навички в управлінні підлеглими підрозділами шляхом віддачі коротких розпоряджень, команд і сигналів, а також визначають без додаткових контрольних занять рівень і якість підготовки підрозділів.

Тактико-стройові заняття можуть проводитися “піший по-машинному” або з використанням озброєння і техніки. Недоліки, виявлені при підготовці відділень (екіпажів), усуваються на початковому етапі підготовки взводів, а виявлені при підготовці взводів – на початковому етапі підготовки рот і, потім, батальйонів.

Тактико-стройові заняття за своїм призначенням поділяються на звичайні, спільні і контрольні.

Звичайні тактико-стройові заняття проводяться з відділенням, взводом, ротою і батальйоном у порядку, викладеному нижче. Вони призначені для відпрацювання техніки виконання прийомів і способів дій підрозділів на полі бою.

Спільні тактико-стройові заняття проводяться з ротою (батальйоном) із засобами посилення “піший по машинному” або на матеріальній частині за темами, які визначені програмою. Вони призначені для відпрацювання питань організації і здійснення взаємодії між штатними, приданими, підтримуючими підрозділами (танковими, артилерійськими, зенітними, інженерними, вогнеметними, РХБ захисту та ін.) і сусідами. Причому перші такі заняття плануються як показові і проводяться під керівництвом командира частини.

Контрольні тактико-стройові заняття проводяться на заключному етапі підготовки роти і батальйону з метою перевірки їх злагодженості. Зміст такого заняття визначає для роти командир батальйону, для батальйону – командир частини.

Організують і проводять тактико-стройові заняття з підрозділами безпосередні командири. У тому випадку, коли до ротних або батальйонних тактико-стройових занять залучаються підрозділи інших військ, а також, коли вони проводяться як контрольні, то керівниками є, відповідно, командир батальйону або частини.

Проводити тактико-стройові заняття можна на тактичному навчальному полі або на необладнаній ділянці місцевості. Найбільш ефективні і навчальні заняття, які проводяться на тактичному навчальному полі, де поряд з мішенями, інженерними спорудами і загородженнями можуть застосовуватися і звукові ефекти бою. При проведенні занять на необладнаній місцевості для позначення противника використовуються мішені з ротного тактичного комплекту або група солдат (2–4 чол.) з мішенями і засобами імітації, які після відпрацювання кожного навчального питання або його елементу за розпорядженням керівника заняття переміщаються в новий район для створення тактичної обстановки для наступного навчального питання. Крім того, тактико-стройові заняття можуть проводитися із застосуванням імітаторів стрільби і ураження (ЛІСУ).

Тривалість тактико-стройових занять встановлюється керівником, виходячи з поставлених цілей, і може складати 2-4 години.

Основним методом навчання на тактико-стройових заняттях є вправа (тренування) у виконанні прийомів і способів дій на полі бою (у ході відпрацювання тактичних нормативів). Можуть застосовуватися також пояснення і показ.

Тактичні заняття – основна форма злагодження відділення (екіпажу, обслуги) і взводу. Їх сутність полягає в тому, що всі навчальні питання теми відпрацьовуються з дотриманням тієї послідовності, що характерна для реального бою, без пауз і перерв, на фоні єдиної тактичної обстановки з позначеним противником. При необхідності, з метою усунення допущених помилок, окремі прийоми і дії можуть повторюватися.

У ході тактичних занять командири відділень (танків) і взводів не тільки отримують практику в управлінні підлеглими підрозділами, але і удосконалюють свої вміння і навички в організації бою. Тому в зміст тактичних занять включаються питання прийняття рішення, постановки завдань підлеглим, організації взаємодії і бойового забезпечення, а також питання психологічного забезпечення.

Тактичні заняття проводяться, як правило, односторонніми з позначеним противником. Місцем їх проведення, як правило, є тактичне навчальне поле. Не виключено проведення такого заняття і на необладнаній ділянці місцевості, але вона повинна забезпечувати відпрацювання намічених навчальних питань з використанням мішеневого обладнання ротного тактичного комплекту (РТК) і різних засобів імітації. На такі заняття відділення (екіпажі танків) і взводи виводяться зі штатним озброєнням і військовою технікою. Не виключено проведення тактичних занять зі взводом із застосуванням лазерних імітаторів стрільби і ураження. У цьому випадку заняття проводяться, як правило, двосторонніми: з одного боку – один взвод, з іншого боку – два інших взводи роти.

Тактичні заняття організують і проводять: з відділенням (екіпажем танка) – командир взводу, із взводом – командир роти. Тривалість тактичного заняття з відділенням складає 3–4 години, зі взводом 6–8 годин. При проведенні тактичних занять вночі доцільно відпрацьовувати питання переходу від денних дій до нічних. За своїм призначенням тактичні заняття поділяються на звичайні і контрольні.

Звичайні тактичні заняття з відділенням і взводом проводяться на завершальному етапі вивчення теми з метою перевірки навченості командирів в організації бою і управлінню підрозділами, а особового складу – у виконанні прийомів і способів дій у ході динаміки бою.

Контрольні тактичні заняття проводяться з відділенням і взводом на заключному етапі вивчення тактичної підготовки як предмету навчання перед проведенням бойової стрільби і є допуском до її проведення. Мета — перевірити навченість і злагодженість відділення (взводу) і їх готовність до проведення тактичних навчань відділень (взводів).

На контрольному тактичному занятті керівник зобов’язаний перевірити, в першу чергу, особисту підготовку командирів відділень (взводів), їх вміння творчо застосовувати теоретичні положення бойового статуту на практиці, орієнтуватися в складній обстановці, яка швидко змінюється, вміння приймати грамотні рішення, навички в організації бою на місцевості і керувати підлеглими в ході його ведення, а також визначати злагодженість відділення (взводу), його готовність до дій в умовах сучасного бою.

Контрольне тактичне заняття проводиться на контрольній смузі тактичного навчального поля. Зміст такого заняття для відділення і взводу визначає командир роти.

Основним методом навчання на тактичних заняттях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх посадових обов’язків в умовах, наближених до бойових.

Бойові стрільби є вищою формою навчання відділення, взводу, на яких тактичні дії пов’язані з вогнем. Вони проводяться на завершальному етапі їх злагодження. Сутність бойових стрільб полягає у тому, що командири і підрозділи навчаються веденню бою з практичним виконанням бойових завдань бойовим патроном (снарядом) штатними засобами і з приданими підрозділами. При їх проведенні основна увага приділяється правильним тактичним діям, вмілому і ефективному застосуванню озброєння і бойової техніки для виконання вогневих завдань і управління підрозділами і вогнем у ході бою, а також суворому дотриманню вимог безпеки.

Бойові стрільби проводяться з однієї з тем тактичної підготовки, які передбачають дії підрозділів у наступі, у обороні, похідній охороні вдень і вночі.

Основним методом навчання на бойових стрільбах є практична робота з виконання всіма тими, які навчаються, своїх функціональних обов’язків, у тому числі і у вирішенні вогневих завдань.

Тактичні навчання є основною формою польової виучки підрозділів (рот, батальйонів) і частин, найбільш ефективним засобом і найважливішим елементом підвищення бойової готовності військ, що дозволяють якісно готувати їх до ведення сучасного бою.

Командири, штаби, підрозділи і частини в ході навчань практично виконують завдання в загальній, безперервно наростаючій тактичній обстановці, за єдиним задумом, у різних видах бою, на різноманітній місцевості, на велику глибину, безперервно вдень і вночі.

У ході навчань командири підрозділів вчаться самі і одночасно навчають підлеглих проводити заходи щодо підготовки озброєння, бойової техніки і особового складу до бою в різних умовах обстановки, самі організують бій на місцевості і керують підрозділами у бою. Підрозділи в ході навчань у залежності від теми виконують весь комплекс робіт, необхідних у сучасному бою: інженерне обладнання позицій, окопів і інших фортифікаційних споруджень, маскування, обладнання загороджень, пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника, заходи щодо бойового, тилового і технічного забезпечення.

На кожному навчанні підрозділ повинен реально вести розвідку, разом з підрозділами армійської авіації Сухопутних військ відпрацьовувати питання взаємного розпізнавання, взаємодії, наведення і цілевказанням.

За цільовим призначенням тактичні навчання можуть бути звичайними (плановими), показовими, контрольними (перевірочними), дослідницькими; за масштабом – ротними, батальйонними, бригадними, за способом виконання бойових завдань – без бойової стрільби і з бойовою стрільбою. За складом сторін, що навчаються, можуть бути односторонні (з позначеним противником) і двосторонні. У двосторонніх навчаннях беруть участь, як правило, рівні за складом та бойовими можливостями підрозділи, здатні активно протидіяти один одному. Так, наприклад, батальйону, який наступає, протидіє рівна за бойовими можливостями рота. Якщо навчальній стороні протидіють незначні сили і тільки на окремих етапах навчання, то таке навчання буде одностороннім з позначенням противника.

На односторонніх навчаннях дії противника позначаються стосовно організації і тактики дій імовірного противника. Для цього використовуються полігони, тактичні навчальні поля, комплекти мішеневого обладнання, спеціально виділені підрозділи. Вони порівняно прості по організації, для їх забезпечення не потрібно великих затрат сил і засобів.

Двосторонні навчання більш навчальні. На них реально діють і навчаються підрозділи обох сторін і бойові дії розігруються за рішеннями їх командирів, що в значній мірі наближає обстановку на навчаннях до реальних бойових умов. Обидві сторони відпрацьовують самостійні, але взаємозалежні теми і діють відповідно до організації і тактики дій бойових статутів Збройних сил України.

На тактичні навчання підрозділи виводяться в повному складі зі штатним озброєнням, установленими нормами військових запасів і необхідною кількістю військової техніки, що забезпечує якісне відпрацювання навчальних питань, і обов’язково з засобами посилення. Велика частина часу повинна приділятися динаміці бою, у тому числі не менш 30% вночі.

Ротні тактичні навчання проводяться з однієї з тем основних видів загальновійськового бою (наступ або оборона). Однак у зміст теми доцільно включити питання ведення розвідки, зустрічного бою, пересування, розташування на місці, відходу і виходу з бою, бою в оточенні, а також з миротворчої тематики. Теми ротних тактичних навчань із засобами посилення визначаються командиром частини, батальйонних — командиром частини. Їх зміст повинен відповідати бойовому призначенню частини, вимогам керівних документів і забезпечувати підвищення польової виучки підрозділів та їх бойової готовності.

Керівниками навчань є: командир батальйону — при проведенні одностороннього і двостороннього ротних тактичних навчань із залученням рот свого батальйону; командир бригади – при проведенні двосторонніх ротних тактичних навчань із залученням рот різних батальйонів, а також одностороннього і двостороннього батальйонних тактичних навчань із залученням батальйонів своєї бригади.

Основним методом навчання на тактичних навчаннях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх функціональних обов’язків у тактичній обстановці по навчанню. Такі форми і методи навчання особового складу і підрозділів з тактичної підготовки.

Підготовка і проведення тактико-стройових і тактичних занять

Підготовка занять. Навчальність і ефективність тактико-стройових і тактичних занять у значній мірі залежить від якості їх підготовки. Вона являє собою комплекс заходів, проведених командиром відділення (танка), взводу, роти напередодні занять, і включає: особисту підготовку керівника до заняття, визначення (уточнення) вихідних даних, вибір району (ділянки місцевості) для проведення заняття, розробку плану проведення заняття, підготовку до заняття тих, хто навчається, району заняття та засобів матеріально-технічного забезпечення.

У кожному конкретному випадку обсяг і зміст проведених заходів буде визначатися досвідом керівника і його методичною майстерністю.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, зборах і інструктажах. Основним методом підготовки є самостійна робота. Починати самостійну роботу необхідно з вивчення керівних документів. Ознайомлення з цими документами допоможе керівнику заняття визначити глави і статті бойового статуту, настанов і посібників, які необхідно додатково вивчити або повторити.

Готуючись до занять, командир підрозділу оцінює рівень підготовки особового складу, підрозділу в цілому, і виходячи з цього, визначає навчальні цілі.

Вихідними даними для тактико-стройового (тактичного) заняття є тема, зміст навчальних питань, навчальні цілі, місце проведення і склад тих, які навчаються, час (вдень, вночі), тривалість, кількість озброєння, військової техніки та імітаційних засобів. Усі ці дані керівник заняття бере з Плану і Програми бойової підготовки, розкладу занять і вказівок безпосереднього командира. Крім того, ці дані можуть уточнюватися під час проведення показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів, при підбиванні командиром підрозділу підсумків бойової підготовки за минулий тиждень та постановці завдань на наступний.

Роботу над вихідними даними доцільно почати із з’ясування теми заняття. Це пов’язано з тим, що кожна тема тактичної підготовки, як правило, включає кілька тактико-стройових і тактичних занять. Тому з’ясування загальної теми необхідно керівнику для того, щоб зрозуміти, на фоні якої тактичної обстановки буде проходити заняття.

У Програмі бойової підготовки, а також і в розкладі занять розкривається зміст кожного тактико-стройового (тактичного) заняття у вигляді навчальних питань. Це полегшує роботу керівника заняття. У залежності від рівня підготовки тих, які навчаються, і виділених засобів матеріально-технічного забезпечення він може уточнити тривалість відпрацювання навчальних питань і на цій основі правильно визначити, як і де почати заняття, де і чим його закінчити, а також, виходячи з теми заняття, вірно визначити навчальні цілі.

З’ясувавши тему і зміст заняття, керівник визначає цілі. При цьому необхідно ретельно проаналізувати рівень підготовки особового складу і підрозділу в цілому. Це дозволить командиру правильно визначити навчальні цілі заняття, безпосередньо вплинути на зміст плану і на розподіл часу на відпрацювання навчальних питань. Крім того, важливе значення буде мати правильне формулювання навчальних цілей, щоб було зрозуміло, для чого проводиться дане заняття та яких результатів потрібно досягти під час його проведення. При чому цілі заняття повинні бути конкретними і спрямованими на підвищення якості підготовки підрозділу по даній темі. Необхідно пам’ятати, що навчальні цілі на тактичному занятті визначаються для кожної категорії тих, які навчаються, відділення (танка), взводу в цілому.

Час проведення заняття (вдень, вночі) визначається на основі Програми бойової підготовки і розкладу занять.

Досягненню поставлених цілей заняття сприяє вірне визначення його тривалості і правильно зроблений розрахунок часу на відпрацювання навчальних питань. Кожна хвилина навчального часу повинна бути суворо розрахована і використана для навчання особового складу.

При вирішенні цього завдання необхідно виходити зі ступеня важливості кожного навчального питання і рівня методичної майстерності керівника. Крім того, треба враховувати обставини, що для відпрацювання найбільш важливих і складних питань необхідно виділяти значну частину навчального часу.

Загальна тривалість заняття повинна забезпечувати не тільки відпрацювання всіх навчальних питань, але і включати пересування підрозділів до місця заняття і повернення в розташування.

Під час пересування до місця занять і назад можуть відпрацьовуватися окремі питання з топографії (наприклад, рух по азимуту), повторюватися відпрацьовані раніш тактичні прийоми, нормативи, проводитися попутні фізичні тренування тощо. При цьому завжди потрібно пам’ятати, що відведений на заняття час розрахований, головним чином, для навчання виконанню нових прийомів і способів дій.

Важливе значення для якісного відпрацювання навчальних питань має умілий вибір району заняття, оцінка його розмірів і характеру місцевості. Він, як правило, вибирається на тактичному навчальному полі поблизу пункту постійної дислокації, щоб менше витрачати часу на рух у район занять і назад. Причому необхідно керуватися наступним: тактичні заняття повинні проводитися на тактичному навчальному полі, а тактико-стройові — на будь-якій іншій ділянці місцевості. Його розміри і характер місцевості повинні забезпечувати якісне відпрацювання намічених навчальних питань. Так, наприклад, для відпрацювання питань наступального бою район заняття повинен забезпечувати можливість прихованого висування підрозділів на рубіж переходу в атаку, розгортання його в передбойовий і бойовий порядок, стрімкість атаки, оволодіння об’єктом атаки (виконання бойового завдання), здійснення маневру в глибині оборони противника тощо.

На стороні “противника” місцевість повинна бути обладнана в інженерному відношенні з урахуванням тактики його дій, мати необхідну кількість мішеней, макетів озброєння і військової техніки.

При проведенні занять з оборонної тематики місцевість повинна сприяти правильному вибору позицій і опорних пунктів, прихованому розташуванню підрозділів і проведенню маскувальних заходів, захисту від сучасних засобів ураження, організації системи вогню і достатньому спостереженню за діями своїх підрозділів і противника.

Для відпрацювання питань розвідки, дій на марші та у похідній охороні місцевість вибирається таким чином, щоб на маршруті руху та поблизу від нього були місцеві предмети і різні перешкоди, які потребують їх огляду і подолання (ліс, відкриті ділянки, яри, висоти, гаї, населені пункти, зруйновані і заболочені ділянки доріг, водяні перешкоди, мости тощо).

Район заняття повинен включати: місце, звідки передбачається почати заняття, смугу місцевості, на якій будуть проходити дії сторін при відпрацюванні питань теми, місце (район) закінчення заняття.

Рекогносцировка району заняття незалежно від того, де воно проводиться (на тактичному полі або на незнайомій ділянці місцевості), повинна проводитися в обов’язковому порядку. Не потрібно нею нехтувати, покладаючись на знання місцевості, навіть якщо заняття буде проходити на тактичному полі (деякі його об’єкти можуть бути в несправному стані). Та сама місцевість по різному може бути оцінена при відпрацюванні на ній питань маршу і зустрічного бою, оборони, розвідки і наступу.

Проводячи рекогносцировку району заняття, керівник повинен уточнити: місце, з якого необхідно почати заняття, яку тактичну обстановку створити та які питання відпрацювати при висуванні в район заняття, на якій ділянці, які питання доцільно відпрацювати і яку тактичну обстановку для цього потрібно створити, порядок використання обладнання тактичного навчального поля і які роботи потрібно провести з підготовки місцевості (тактичного поля), що для цього буде потрібно, порядок позначення дій противника, вимоги безпеки при проведенні заняття.

На підставі з’ясування (уточнення) вихідних даних і проведеної рекогносцировки керівник приступає до розробки плану проведення тактико-стройового (тактичного) заняття. Він є робочим документом і може бути складений у робочому зошиті або на окремих аркушах, а тактичного заняття – додатково на топографічній карті. У плані повинні бути наступні питання: тема, навчальні цілі, час, місце проведення заняття, матеріальне забезпечення, настанови і посібники, хід проведення заняття.

План складається з текстуальної і графічної частин. У текстуальній частині тактико-стройового заняття викладаються навчальні питання і час на їх відпрацювання, дії командира, схема тактичних дій, дій тих, які навчаються.

Навчальні питання викладаються в порядку їх відпрацювання з вказанням часу, що відводиться на їх вивчення. У розділі “Дії командира” викладається порядок роботи керівника при відпрацюванні навчальних питань: за якими елементами і які прийоми, дії будуть відпрацьовуватися роздільно, а потім разом, із вказанням часу на відпрацювання того або іншого елементу, у тому числі і нормативів, розбір заняття. Необхідно пам’ятати, що місце закінчення відпрацювання одного елементу (навчального питання) є вихідним пунктом для відпрацювання наступного.

Відмінність текстуальної частини плану тактичного заняття полягає в тому, що в ній міститься три графи: навчальні питання і час, схема дій керівника заняття.

У графічній частині тактико-стройового заняття кольоровими олівцями для кожного питання відображаються вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш доцільний) характер дій тих, які навчаються при його відпрацюванні, а також положення підрозділу, що навчається, і противника до початку відпрацювання навчального питання тощо.

У графічній частині тактичного заняття відображається тактична обстановка (вихідне положення сторін, завдання відділення, взводу, роти і сусідів, необхідні дані про противника) з необхідними поясненнями.

Крім того, у плані намічаються питання, які будуть відпрацьовуватися при висуванні підрозділу у вихідне положення на заняття, при поверненні в пункт дислокації та при переміщенні до нового місця заняття.

План проведення тактико-стройового (тактичного) заняття затверджують: командир батальйону – за три-чотири дні, командир роти (взводу) – за два-три дні. При цьому затвердження плану повинно стати додатковою формою підготовки керівника заняття, тому що старший командир, вивчаючи поданий план і розмовляючи з керівником, визначає ступінь його підготовленості і, якщо необхідно, дає йому методичні поради, рекомендації з проведення та матеріально-технічного забезпечення заняття.

Після затвердження плану керівник заняття дає підлеглим командирам вказівки щодо підготовки озброєння і військової техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв’язку тощо, організує підготовку особового складу до заняття.

Підготовка особового складу підрозділу до тактико-стройового (тактичного) заняття здійснюється під керівництвом командирів відділень і взводів у часи самостійної підготовки, яка планується в розкладі занять роти.

Ця підготовка включає: вивчення та повторення окремих статей Бойового Статуту, настанов, сигналів управління, обов’язків посадових осіб у різних видах бою, умов та показників нормативів з тактичної підготовки і інших предметів навчання, які підлягають відпрацюванню і тренуванню, підготовку озброєння, військової техніки і засобів захисту.

При підготовці до тактичного заняття особовий склад, крім того, повинен вивчити (повторити) організацію, озброєння і тактику дій імовірного противника у залежності від виду бою.

Напередодні тактичного заняття доцільно організувати перегляд навчального кінофільму згідно з темою заняття.

Такий порядок і зміст роботи керівника на етапі підготовки до проведення занять з тактичної підготовки.

Проведення тактико-стройових занять. Перед виходом на заняття командир підрозділу шикує його, перевіряє наявність і екіпірування особового складу, озброєння, засоби матеріально-технічного забезпечення, а також знання тими, які навчаються, вимог безпеки.

Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини, у вихідному районі. У першому випадку висування у вихідний район та повернення в розташування частини здійснюється на основі тактичної обстановки і використовується для закріплення (відпрацювання) раніше вивчених окремих тактичних прийомів і способів дій за темою даного заняття. Встановлюються необхідні вимоги безпеки при проведенні заняття.

Після прибуття в район заняття керівник шикує підрозділ у дві шеренги, повідомляє тему, навчальні цілі заняття, порядок його проведення і перше навчальне питання. Перевіряє знання особовим складом теоретичних положень за темою заняття.

Потім нагадує прийоми і дії, що будуть відпрацьовуватися, вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку, вказує підлеглим командирам місця для занять, наказує вивести підрозділи на зазначені місця і за командою керівника приступає до відпрацювання першого навчального питання та його першого елементу.

Командир відділення, прибувши з особовим складом на зазначене командиром взводу місце, повідомляє порядок відпрацювання питання за елементами, показує особисто (або залучаючи найбільш підготовлених солдатів) виконання елементу з короткими поясненнями і приступає до його відпрацювання. Місце командира повинно бути вибране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто навчається, під час відпрацювання кожного прийому.

Відпрацювання кожного елементу починається в повільному темпі, при цьому основна увага звертається на правильність його виконання, у подальшому темп поступово збільшується до часу, встановленого відповідним нормативом. Помилки, допущені тими, хто навчається, повинні виправлятися вчасно і уміло.

Знайшовши загальні помилки в діях особового складу, командир відділення зупиняє дію тих, хто навчається, викликає їх до себе, вказує на допущені помилки, роз’яснює, а якщо необхідно, то і показує, як виконати ті або інші дії, і продовжує тренування доти, поки помилки не будуть усунуті.

Якщо ж помилки допускають окремі військовослужбовці, які навчаються, то зупиняти усіх не потрібно. У цьому випадку на виявлені недоліки потрібно звернути увагу тільки тих, котрі допустили помилки, і домогтися їх усунення в процесі відпрацювання наступних дій.

Тренування можна проводити, застосовуючи різні методичні прийоми: вчити кожного солдата, потоком, вчити одного, а тренувати усіх.

Закінчивши навчання військовослужбовців по одному елементу, командир відділення у такій само послідовності відпрацьовує наступні елементи.

Після відпрацювання навчального питання за елементами командир відділення приступає до тренування військовослужбовців, які навчаються у діях всього навчального питання в цілому. Для цього він змінює напрямок дій тих, хто навчається, домагаючись від солдат правильного і чіткого виконання дій у встановлений нормативом час.

Після відпрацювання навчального питання командир шикує відділення, проводить частковий розбір, потім повідомляє тих, які навчаються, про навчальне питання і порядок його відпрацювання по елементах, доводить тактичну обстановку і приступає до відпрацювання першого елементу в тій же послідовності, що і при відпрацюванні попереднього навчального питання.

Закінчивши, таким чином, відпрацювання всіх навчальних питань, командир відділення проводить розбір. Проведення розбору аналогічне проведенню розбору командира взводу. У встановлений час за командою командира взводу відділення прибуває в зазначене місце, де командири відділення доповідають командиру взводу про закінчення заняття, ступінь засвоєння кожним військовослужбовцем навчальних питань і про недоліки, що мали місце, вилучають невитрачені імітаційні засоби і надалі діють за вказівкою командира взводу.

Командир взводу в ході тактико-стройового заняття, проведеного командирами відділень, по черзі особисто навчає найбільш складним навчальним питанням кожне відділення, і одночасно контролює проведення заняття командирами інших відділень. При необхідності він надає їм допомогу в усуненні допущених помилок при відпрацюванні того або іншого елементу, а також керує мішеневою обстановкою.

Якщо командир взводу проводить тактико-стройове заняття особисто в складі взводу, то порядок його проведення такий самий. Командир взводу знаходиться в такому місці, звідки забезпечується спостереження за діями усіх відділень під час відпрацювання кожного прийому, елементу і навчального питання в комплексному виконанні.

Знайшовши помилки в діях відділень, командир взводу встановленим сигналом зупиняє взвод, викликає до себе всіх тих, які навчаються, або тільки командирів відділень, вказує їм на допущені помилки, роз’яснює, а якщо необхідно, то і показує, залучаючи для цього одне з відділень, як треба правильно діяти, і продовжує тренування, доки помилки не будуть усунуті, а прийом буде виконаний чітко і злагоджено.

Якщо помилки допускають окремі військовослужбовці, зупиняти весь взвод не потрібно. У цьому випадку краще на виявлений недолік звернути увагу командира відділення і запропонувати усунути його в процесі відпрацювання наступних дій шляхом подачі додаткових команд (сигналів), не зупиняючи заняття.

Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, командир взводу шикує взвод, перевіряє наявність особового складу, озброєння і військової техніки, вилучає невитрачені боєприпаси, засоби імітації і проводить розбір, що є заключною частиною тактико-стройового заняття.

При розборі командир нагадує тему, мету заняття і повідомляє як вони досягнуті, аналізує дії особового складу при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами статутів, настанов і наказів старших командирів, визначає найбільш якісні дії військовослужбовців, відділень і взводу в цілому, а також недоліки в діях тих, які навчаються.

По закінченні розбору командир взводу підбиває підсумки виконання поставлених завдань і визначає результати дій тих, які навчаються, дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків. Розбір повинен бути об’єктивним та принциповим.

Командир роти проводить тактико-стройове заняття з підрозділом у такій послідовності. Спочатку у розташуванні частини заслуховує доповіді командирів взводів про їх готовність до заняття. Після усунення виявлених недоліків рота виходить в район заняття. З прибуттям до місця заняття керівник, поставивши роту повзводно в двохшеренговому строю, повідомляє тему, навчальні цілі, перше навчальне питання і приступає до заняття в порядку, викладеному вище.

Виявивши помилки в діях особового складу, командир роти по радіо (мегафону) або встановленим сигналом зупиняє підрозділ, викликає до себе всіх тих, які навчаються, або тільки командирів взводів, вказує на допущені помилки, роз’ясняє, а якщо необхідно, показує, як правильно виконати той або інший елемент, і продовжує тренування.

Заняття закінчується розбором, зміст якого розглянуто вище, з тією лише різницею, що у висновку ставляться оцінки: командиром відділення – кожному військовослужбовцю, командиром взводу – сержантам і кожному відділенню, командиром роти – офіцерам і кожному взводу і даються вказівки з усунення виявлених недоліків.

Проведення тактичних занять. Початок і вихід у район заняття здійснюється аналогічно тактико-стройовому заняттю.

З виходом у район заняття керівник викликає до себе підлеглого командира (командирів), вводить у тактичну обстановку, віддає бойовий наказ і організує взаємодію.

Форма, порядок і місце постановки завдання залежать від теми заняття і конкретної обстановки. Завдання по вихідній обстановці ставиться у формі усного бойового наказу на місцевості, по карті, або на макеті місцевості, а в динаміці бою – розпорядженнями по радіо і подачею команд.

Віддавши бойовий наказ і вказівки по взаємодії, керівник надає командиру, який навчається час для організації бою: з’ясування завдання, оцінки обстановки, прийняття рішення, проведення рекогносцировки, віддачі бойового наказу підлеглим, вказівок по взаємодії, бойовому забезпеченню, управлінню і підготовці особового складу, озброєння і військової техніки (якщо заняття проводиться на техніці).

Керівник заняття в цей період здійснює контроль за роботою командира, який навчається, заслуховує його доповіді та дає необхідні вказівки.

У ході організації бою на місцевості контролює проведення рекогносцировки, вчить послідовності, стислості і повноті віддачі бойового наказу, вказівок по взаємодії, бойовому забезпеченню та управлінню.

У цей період керівник заняття за допомогою оператора тактичного навчального поля здійснює імітацію дій противника в обсязі, який би дозволяв командиру, який навчається, приймати обґрунтоване рішення, яке сприяло би підтримці необхідної бойової напруги.

Якщо командир, який навчається, при організації бою допустив неточності та помилки, керівник заняття шляхом нарощування обстановки, а також короткими зауваженнями дає йому можливість ще раз обміркувати свої дії і виправити допущені помилки. Підказування, нав’язування свого рішення командиру, який навчається, неприпустимо, тому що це заважає проявляти самостійність, ініціативу, привчає діяти за шаблоном. Керівник заняття повинен допомогти командиру, який навчається, самостійно розібратися в допущених помилках і діяти у відповідності із обстановкою, яка склалася.

Доки керівник заняття не досягне від командира, який навчається, відпрацювання всіх питань з організації бою, вірного розуміння їм отриманого бойового завдання і порядку дій у ході його виконання, переходити до динаміки бою недоцільно. Але зловживати часом в інтересах організації бою за рахунок динаміки непотрібно.

У залежності від теми заняття і створеної тактичної обстановки в період роботи командира, який навчається, з організації бою на місцевості особовий склад під керівництвом виконуючого обов’язки командира відділення (заступника командира взводу) займається підготовкою озброєння і військової техніки до застосування, обладнанням укриттів для техніки, особового складу і т.ін.

Завершивши роботу з організації бою на місцевості, керівник заняття у встановлений час заслуховує доповідь командира, який навчається, про готовність до виконання бойового завдання. Переконавшись в готовності командира, який навчається, та особового складу до дій, керівник заняття переходить до відпрацювання питань динаміки бою відповідно до тактичної обстановки і рішення командира, який навчається.

У ході динаміки бою керівник заняття уточнює і, якщо необхідно, нарощує обстановку, позначаючи дії противника мішенями, макетами вогневих засобів і військової техніки, засобами імітації, за допомогою спеціально підготовленого особового складу або голосом по радіо в залежності від ситуації, що склалася на полі бою. При необхідності уточнює або ставить нові завдання командиру, який навчається, вимагає від нього своєчасного реагування на всі зміни обстановки, прийняття рішення і своєчасного уточнення завдань підлеглим, стежить за діями командира, який навчається. Практичні дії відпрацьовуються послідовно, без зупинки та у повному обсязі.

Якщо командир, який навчається, у ході бою прийняв рішення, недостатньо глибоко оцінивши обстановку, керівник заняття повинен добитися уточнення рішення шляхом додаткової імітації і позначення дій противника, інформації про положення і характер дій сусідів, висновку з дій окремих військовослужбовців і вогневих засобів у відділенні (взводі), і тільки у винятковому випадку він може не затвердити рішення командира, який навчається.

Дії командира, який навчається, вважаються вірними, якщо вони спрямовані на використання слабких сторін противника і вигідних умов місцевості, якщо він застосовує військову хитрість, безперервно веде розвідку противника, приймає сміливі і рішучі рішення, впевнено керує вогнем і рухом, здійснює швидкий маневр для успішного виконання бойового завдання, безперервно веде взаємодію з приданими і підтримуючими підрозділами.

Позначення дій противника, імітація вогню артилерії та інших вогневих засобів здійснюється відповідно до організації і тактики підрозділів імовірного противника, рішенням командира, який навчається, і реальних дій особового складу відділення (взводу) і повинно спонукати командира та підлеглий особовий склад діяти в ході заняття ініціативно і рішуче, з урахуванням обстановки і отриманого бойового завдання.

Якщо в ході заняття допущені грубі порушення вимог безпеки, то керівник може призупинити заняття, вжити заходів, виключаючи порушення, і потім, продовжити заняття.

Тактичне заняття закінчується розбором, який проводиться з усім особовим складом і окремо з командирами відділень та командиром взводу. Зміст розбору може бути таким: керівник нагадує тему, навчальні цілі заняття і навчальні питання, тактичну обстановку, яка створена до початку занять і в динаміці бою та особистого спостереження, докладно розбирає дії тих, які навчаються, по кожному навчальному питанню, вибираючи найбільш доцільні і сміливі дії командирів і особового складу відділення (взводу), вказує на допущені помилки в їх діях, причини, до яких наслідків вони могли б призвести в бойовій обстановці, і роз’яснює, як потрібно було діяти в цих умовах. Аналіз і висновки підкріплюються статутними положеннями, бойовими прикладами з досвіду війн та збройних конфліктів.

На завершення розбору визначається ступінь виконання поставлених навчальних цілей, доводяться оцінки відділенням (взводу) і даються вказівки щодо усунення виявлених недоліків.

У розборі з командирами основна увага приділяється вмінню приймати рішення, організувати бій на місцевості і впевнено управляти відділенням (взводом) і вогнем у ході бою.

Про результати заняття з відділеннями командир взводу доповідає командиру роти, а командир роти про проведені заняття зі взводами – командиру батальйону.