.png)
Автор: @ddd_spetz
Ще до того, як закінчилася Друга світова війна, США розпочали один із найсуперечливіших проектів у сучасній історії - операцію "Скріпка". Дана операція — програма Управління стратегічних служб США з вербування вчених із Третього Рейху для роботи в Сполучених Штатах Америки.
В ті часи влада США задумалася про те, щоб використовувати розробки та ідеї німців задовго до завершення Другої світової війни. Так, за рік до її закінчення у Вашингтоні створили Комітет промислово-технічної розвідки. Перед його учасниками поставили чітке завдання - вирахувати та виявити на території Німеччини технології, які стануть у пригоді економіці США.
Основа операції "Скріпка" - документ під назвою "список Озенберга" з найвидатніших і найбільш багатообіцяючих умів Третього рейху. Його склав Вернер Озенберг, фахівець асоціації оборонних досліджень, за дорученням Гітлера після капітуляції армій Паулюса під Сталінградом. На початку 1943 року німецький уряд почав відкликати з військ багатьох вчених, інженерів та техніків. Вони поверталися до дослідницької роботи та ведення розробок щодо посилення німецької обороноздатності в умовах затяжної війни з СРСР. Під час залучення інтелектуалів для наукової роботи нацистський уряд в першу чергу робив запити про місцезнаходження та ідентифікацію вчених, інженерів і техніків, а потім оцінював їх політичну та ідеологічну придатність. Так народився "список Озенберга".
У березні 1945 року в університеті Бонна лаборант-поляк знайшов сторінки списку Озенберга. Список потрапив в руки MI6, яка передала його американській розвідці. Американський майор Роберт Б. Стейвер, шеф секції реактивної зброї відділу досліджень і розвідки Артилерійського корпусу Армії США, використовував список Озенберга для складання свого списку німецьких вчених, які повинні були бути затримані і допитані. Вернер фон Браун, головний "ракетник" нацистів, очолював список майора Стейвера.
Початковим наміром майора Стейвера був тільки допит вчених, однак те, що він дізнався, змінило мету операції. 22 травня 1945 він відправив телеграму в Пентагон полковнику Джоелу Холмсу з наполяганням евакуювати німецьких учених та їх сім'ї, як вкрай «важливих для успіху в Тихоокеанській війні». Більшість інженерів зі списку Озенберга працювали на балтійському узбережжі в дослідницькому центрі німецької армії Пенемюнде, розробляючи ракети Фау-2.
Велика частина зусиль американців була зосереджена на Саксонії і Тюрингії, які повинні були з 1 липня 1945 увійти в радянську зону окупації. Багато хто з німецьких дослідницьких центрів разом з персоналом були евакуйовані в ці землі, зокрема з району Берліна. Побоюючись, що передача під радянський контроль може обмежити для американців можливість використання німецького наукового та технічного досвіду й не бажаючи, щоб радянський союз отримав вигоду від цього досвіду, США зробили «операцію з евакуації» наукового персоналу із Саксонії і Тюрингії посилаючись на такі накази:
За наказом військового уряду ви зобов'язані разом з родиною та багажем, настільки великим, скільки ви в змозі нести, з'явитися завтра о 13:00 (п'ятниця, 22 червня 1945) на міську площу в Біттерфельд. Вам не потрібно нести зимовий одяг. Треба взяти легкі речі, такі як документи, коштовності тощо. Вас відвезуть на автомобілі до найближчої залізничної станції. Звідти ви вирушите у подорож на Захід. Будь ласка, повідомте людину, яка доставила цей лист, наскільки велика ваша сім'я.
Пізніше науковці, які прибули до США в рамках операції "Скріпка", вплинули на розвиток технологій і стали авторами одних із найважливіших наукових досягнень у сучасній історії. Однак деякі (якщо не всі) різною мірою пов'язані з найжахливішими злочинами проти людяності.
Дану операцію офіційно санкціонував президент США Гаррі Трумен, але з одним важливим застереженням. За жодних обставин не можна було вербувати членів націонал-соціалістичної партії або активних прихильників нацистів. Але це обмеження ефективно проігнорували в Управлінні Об'єднаного агентства розвідувальних цілей (JIOA) та Управлінні стратегічних служб (OSS). OSS було попередником нинішнього Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Щоб обійти наказ Трумена, а також Потсдамську та Ялтинську угоди, JIOA фальсифікувало професійні та політичні біографії німецьких науковців і спеціалістів, знання та досвід яких були потрібні для США.
З усіх німецьких учених, завербованих під час операції "Скріпка", формально судили лише одного - Георга Рікхі. При цьому його повернули в Німеччину в 1947 році, де він постав перед судом за "причетність до примусової праці", яку використовували під час програми "Фау-2". Однак його виправдали. З цієї причини операція "Скріпка" завжди залишатиметься однією з найбільш суперечливих урядових програм в історії.
Програма Apollo
Операція "Скріпка" призвела до дуже важливих технологічних інновацій для США і світу в цілому, наприклад, з'явилася ракета Saturn V ("Сатурн-5"). Вона забезпечувала більшу частину космічної програми NASA протягом 1960-70-х років. "Сатурн-5" - це надважка ракета-носій, триступенева ракета на рідкому паливі, яка сформувала основу програми "Аполлон". Нагадаємо, що вона, зрештою, вперше в історії доставила людину на поверхню Місяця.
"Сатурн-5" не з'явилася б без новаторської роботи одного з учасників операції "Скріпка" - Вернера фон Брауна. Фон Браун на початку своєї кар'єри займався розробкою ракетних технологій для німецьких військових у 1930-40-х роках.
Серед його досягнень - спільна розробка ракети "Фау-2". Це перша у світі балістична ракета дальньої дії, прийнята на озброєння вермахту наприкінці Другої світової війни. Опинившись у США, фон Брауна задіяли в розробці балістичних ракет середньої дальності для армії США. Також він зіграв важливу роль у розробці ракети-носія, яка в кінцевому підсумку виведе на орбіту перший американський супутник - "Explorer-I".
У 1960-х фон Браун і його команда стали працювати в NASA, де він обіймав посаду директора Центру космічних польотів Маршалла і головного архітектора програми ракети-носія "Сатурн-5".
Розвиток гелікоптерної техніки
Операція "Скріпка" також вплинула на розвиток сучасної гелікоптерної техніки. Саме робота німецького вченого Антона Флеттнера призвела до реалізації нових технологій. Під час Другої світової війни він спроектував та допоміг побудувати відомий Flettner FI 282 Kolibri, також відомий як "Колібрі". Це легкий німецький розвідувальний гелікоптер-синхроптер з відкритою кабіною, розроблений на базі одномісного дослідного синхроптера Fl.265. Льотний прототип був готовий до липня 1940 року.
Загалом було побудовано кілька десятків "Колібрі". Після війни Флеттнер емігрував до США в рамках операції "Скріпка", де працював у компанії Kaman Aircraft як головний конструктор. Він також заснував власну компанію, Flettner Aircraft Corporation, але вона не стала особливо успішною. Також під час роботи в США Флеттнер зіграв важливу роль у розробці знаменитого HH-43 "Huskie" - американського багатоцільового гелікоптера, що випускався більш ніж у десяти модифікаціях.
Космічна медицина
Один із засновників галузі космічної медицини - колишній нацистський вчений Хубертус Страгголд. Його робота була пов'язана з вивченням фізичного і психологічного впливу космічного польоту на людей. Незважаючи на звинувачення в тому, що робота Страгголда містила експерименти над ув'язненими з концентраційного табору Дахау, після війни він працював від імені ВПС армії США і переїхав жити до США в рамках операції "Скріпка".
За його роботу в цій галузі Страгголда часто називають "батьком космічної медицини". Його відкриття зіграли ключову роль у розробленні скафандрів та бортових систем життєзабезпечення, життєво важливих для успіху програм "Джеміні" та "Аполлон".
Звісно, ця галузь насамперед пов'язана зі здоров'ям та безпекою космонавтів, але, як і багато розробок із різних космічних програм, побічні технології дійшли до широкої публіки. Пінна амортизація, імплантовані кардіостимулятори, діаліз нирок і сканери CAT/MRI були б неможливими без технологій, розроблених у рамках цієї цікавої галузі наукових досліджень.
Ключовими фігурами даної операції були:
Ракетобудування: Руді Бейхель, Магнус фон Браун, Вернер фон Браун, Вальтер Дорнбергер, Вернер Дам, Конрад Данненберг, Курт Г. Дебус, Ернст Р. Г. Екерт, Краффт Арнольд Еріке, Отто Хіршлер, Германн Х. Курцвег, Фріц Мюллер, Герхард Рейзіг, Георг Рікней, Артур Рудольф, Ернст Штулінгер, Вернер Розінскі, Еберхард Реес, Людвіг Рот, Бернхард Тессманн, Оскар Холдерер;
Авіабудування: Александер Мартін Ліппіш, Ганс фон Охайн, Ганс Мультхопп, Курт Танк, Антон Флеттнер;
Медицина: Вальтер Шрайбер, Курт Блюме, Губертус Штругхольд, Ганс Антманн;.
Електроніка: Ганс Циглер, Курт Леховец, Ганс Хольманн, Йоганнес Пленд, Гайнц Шліке;
Розвідка: Рейнхард Гелен;
Зенітне артилерійське озброєння, та великокаліберна зброя: Отто фон Лосснітцер (колишній начальник військового виробництва в Рейхсміністерстві озброєнь і член ради директорів у компанії Mauser).
Стрілецька зброя: Карл Маєр.
У рамках даного проекту близько 1800 німецьких учених та їхніх родин доставили на територію США для роботи в інтересах Вашингтона. Фактично, тисячі колишніх ворожих агентів стали критично важливими для американців під час "холодної війни".
תגובות