Операція "Лис пустелі"

Автор: @ddd_spetz

Військова операція "Лис пустелі" була проведена США і Великою Британією проти Іраку 17 - 19 грудня 1998 року. Метою операції було оголошено позбавлення Іраку здатності виробляти та використовувати зброю масового ураження після того, як іракська сторона відмовилася співпрацювати з міжнародною комісією ООН UNSCOM.

Після закінчення війни в Перській затоці, в Іраку працювала спеціальна комісія ООН, що займалася інспекцією іракської програми розробки зброї масового ураження. Під її наглядом Ірак знищив 40 000 хімічних боєголовок, 700 тон реагентів, що призначалися для створення хімічної зброї, 3 600 тонн заборонених хімікатів і понад 100 одиниць обладнання, що використовувалося для виробництва хімічної зброї.

Однак причиною кризи 1998 року стала спроба Іраку пов'язати продовження інспекцій зі зняттям санкцій, введених проти нього 1991 року. Коли це питання не отримало позитивного рішення ООН, 31 жовтня Ірак оголосив про припинення співпраці з міжнародною комісією. Криза тривала два тижні.

Проте Іракська сторона 14 листопада заявила про готовність відновити співпрацю з комісією без попередніх умов. До цього часу США вже підготували військову операцію проти Іраку. За свідченням президента Білла Клінтона, він скасував нанесення удару в останній момент, коли бойові літаки вже перебували в повітрі.

Комісія продовжила свою роботу, однак, як і раніше, зіткнулася з небажанням Іраку йти на повну співпрацю. Голова комісії Річард Батлер звинуватив Ірак у тому, що він відмовляється дозволити комісії відвідування деяких об'єктів і не надає документи про виробництво хімічної зброї. Через неможливість продовжувати інспектування комісія покинула Ірак 16 грудня.

Пізніше розпочалась військова операція проти Іраку яка отримала кодову назву "Лис пустелі". Вона переслідувала дві мети: військову - завдання максимальної шкоди об'єктам із розроблення, виробництва та зберігання компонентів зброї масового ураження, а також засобам доставляння бойових отруйних і біологічних речовин, і політичну - ослаблення режиму Саддама Хусейна.

До проведення повітряної наступальної операції було залучено авіацію ВПС, ВМС, а також Королівських ВПС Великої Британії. Сухопутні сили в бойових діях участі не брали. Першого удару було завдано близько першої години ночі за іракським часом 17 грудня 1998 року. Останній відбувся ввечері 19 грудня. Наступного дня американське військове керівництво формально оголосило про завершення операції.

Загалом нальотів зазнали 97 цілей, включно з 32 об'єктами системи ППО, 20 командними центрами, 18 об'єктами сил безпеки, 11 об'єктами, пов'язаними з розробкою та виробництвом зброї масового ураження, 9 об'єктами Республіканської гвардії, 6 аеродромами, 1 економічним об'єктом.

Літаки США та Великої Британії здійснили понад 650 вильотів. Було випущено понад 415 крилатих ракет морського і повітряного базування. Іракська система ППО діяла пасивно, і американо-британська авіація не зазнала жодних втрат. Під час операції відбулося перше бойове застосування стратегічних бомбардувальників B-1B "Лансер".

Крім того, відбулися перші в історії ВМС США бойові вильоти пілотів-жінок.

За оцінкою Пентагону, було вражено 85 % намічених цілей, при цьому 43 об'єкти повністю зруйновано або серйозно пошкоджено, 30 об'єктів зазнали середніх пошкоджень, 12 об'єктів зазнали легких пошкоджень.

Американська громадськість загалом підтримала військову акцію проти Іраку. Проте водночас критики звинувачували Клінтона в тому, що військовими діями проти Іраку він спробував відволікти увагу громадськості від слухань у справі Моніки Левінські, які проходили в цей самий час у Палаті представників Конгресу США.

Проведення військової операції було підтримано Японією, Канадою, Австралією, Південною Кореєю, та найбільш різка критика пролунала з боку Китаю і росії.