Надзвукова крилата ракета Х-22

Х-22 “Буря” (AS-4 Kitchen) – радянська надзвукова крилата ракета повітряного базування великої дальності. Ракета Х-22 розроблялася спільно з ракетоносцем Ту-22К для системи озброєння К-22. Ракета призначена для ураження як радіолокаційно-контрастних точкових цілей типу авіаносець, так і великої площі авіаносних груп, за допомогою ядерної або фугасно-кумулятивної БЧ. Призначалася для ураження радіолокаційно-контрастних точкових (авіаносці) і великих площинних (авіаносних ударних груп) цілей за допомогою спеціальної (ядерної) або фугасно-кумулятивної БЧ.

Роботи над крилатою ракетою Х-22 в складі комплексу К-22 були розпочаті у 1958 році Дубнинською філією ОКБ-155.

Ракета розроблялася в двох варіантах: для ураження радіолокаційно-контрастних точкових цілей (окремих кораблів) і великої площі (авіаносні ордера, конвої, наземні цілі).

Самонавідна ракета Х-22ПГ прийнята на озброєння в 1968 році, а ракета для стрільби по площах Х-22ПСИ у 1971 році.

Комплекс Ту-95К-22 був прийнятий на озброєння в 1987 році. Ту-95К-22 міг нести під фюзеляжем одну напівутоплену ракету і дві – на подкрильових вузлах. Всього, за орієнтовними даними, було побудовано 60 літаків Ту-22К, 370 Ту-22М, і переобладнано 45 Ту-95К-22, випущено не менше тисячі ракет Х-22 всіх варіантів.

Ракета Х-22 довгий час залишалася основним авіаційним засобом ураження середньої дальності. На даний час експлуатується ЗС РФ в варіантах Х-22Н та Х-22НА зі звичайними бойовими частинами.

У точковому варіанті на ракети встановлювалася активна радіолокаційна головка самонаведення, що забезпечувала захоплення цілі ще на підвісці носія перед пуском. У площадному варіанті на ракеті встановлювався автономний обчислювач маршруту, що складається з вимірювача допплерівських частот, обчислювального пристрою і гіроскопічного пристрою. Для стабілізації ракети навколо центра ваги, програмного польоту і траєкторії, виконання ракетою команд по курсу і тангажу на ракеті встановлений електричний автопілот АПК-22А з гідравлічною рульовою машинкою.

У точковому варіанті ракета може нести два види зарядів Н і М (звичайний і спеціальний), в площадному – один М.

Х-22 має планер, спроектований за нормальною літаковою схемою із середнім розташуванням крила і стабілізатора, основними конструкційними матеріалами планера ракети стали високоміцні нержавіючі сталі і титан, з широким застосуванням зварювання для виготовлення великогабаритних агрегатів.

Фюзеляж Х-22 складається з 4-х відсіків, що стикуються між собою фланцевими сполуками. У носовому відсіку корпусу знаходиться ГСН (для активного варіанту – радіолокаційний координатор цілі типу ПГ) або ДІСС обчислювача шляху і блоки системи управління. За ним розташовувався блок повітряних і контактних детонаторів і БЧ, баки-відсіки компонентів палива, енергетичний відсік з сухими акумуляторами (ампульований електроліт на них подається в момент пуску і вони працюють до виходу на номінальний режим турбогенератора), автопілотом АПК-22А, і агрегатами системи наддуву баків. У хвостовому відсіку були розташовані виконавчі механізми рулів, турбонасосний агрегат силової установки і двокамерний РРД Р201-300.

Трикутне стрілоподібне крило має надзвуковий симетричний профіль. Суцільноповоротні консолі оперення симетричного профілю здійснюють управління ракетою по курсу (верхній кіль, який служив кермом напрямку), крену і тангажу (горизонтальне оперення, яке працювало в режимі елеронів).

Для підвищення шляхової стійкості під фюзеляжем встановлений кіль, в якому розміщується частина антен обладнання.

Рідкопаливний ракетний двигун (РРД) типу Р201-300 – двокамерної конструкції. Двокамерна конструкція РРД забезпечує необхідний діапазон характеристик по дроселюванню двигуна і спрощує управління, дозволяючи відмовитися від складних систем регулювання. При заправці Х-22 споряджається 3049 кг окислювача і 1015 кг пального. Стартова тяга двигуна становить 83 кН, маршова – 5,9 кН. Швидкість польоту на маршовій ділянці маршруту – 3600-3000 км/год.

Після відчеплення від літака відбувається самозаймання компонентів палива і починається розгін ракети з одночасним набором висоти (в залежності від обраної програми, що визначає характер траєкторії польоту ракети, яка встановлюється перед відчепленням). Після досягнення заданої швидкості двигун ракети переключається на маршовий режим роботи.

При стрільбі по точкових цілях головка самонаведення стежить за ціллю в двох площинах і видає керуючі сигнали на автопілот. Коли при супроводі кут антени у вертикальній площині досягає заданої величини, видається сигнал на переклад рулів ракети в пікірування на ціль під кутом 30° до горизонту.

На ділянці пікірування управління ведеться в вертикальній і горизонтальній площинах за сигналами від апаратури системи самонаведення.

Підрив заряду Н здійснюється при контакті з ціллю, а заряду М – по сигналу від апаратури системи самонаведення. Дальність виявлення цілі типу крейсера літаком-носієм – до 340 км. Дальність захоплення і супроводу тієї ж цілі 250 – 270 км.

Кругове ймовірне відхилення ракет Х-22 при стрільбі по площах – 5 км. Спочатку ракети Х-22 надійшли на озброєння літаків Ту-22К. Ракета в напівутопленому положенні розміщувалася під фюзеляжем носія.

У 1975 р носієм Х-22 став Ту-95К-22, який міг нести під фюзеляжем одну напівутоплену ракету і дві – на підкрилових вузлах. У другій половині 1970-х років ракетами Х-22 стали оснащувати новітні надзвукові літаки Ту-22М2 і Ту-22М3, які могли нести до трьох ракет – одну напівутоплену під фюзеляжем і дві під крилом.

Ту-95К-22

Ту-22М-2

Крилата ракета Х-22 довго перебувала в експлуатації і мала ряд модифікацій, найбільш поширеними з яких є Х-22ПГ та Х-22 ПСИ.

Тактико-технічні характеристики ракет Х-22

​Назва характеристики	Значення
	Х-22ПГ/Н/НА	Х-22 ПСИ
Довжина, м	11,3
Діаметр, м	0,94 (0,92)
Розмах крила, м	3
Стартова вага, кг: заряд М заряд Н	5675 5675	5770
Система наведення	радіолокаційна активна	​інерціальна
Тип боєголовки: заряд М заряд Н	спеціальна (350 кт) фугасно-кумулятивна (900 кг)	спеціальна (350 кт)
Швидкість, км / год	​3000–3600 (2700–3000)
Дальність пуску, км	270	400–550
Стеля, м	24000