МіГ-29 Fulcrum

by СПЖ "Водограй"

Винищувач МіГ-29 - один з найпоширеніших сучасних бойових літаків у світі, багатоцільовий винищувач. За роки виробництва було вироблено 1600 одиниць МіГ-29!

Україна на момент здобуття незалежності отримала не мало літаків МіГ-29. Деяка кількість з них належало до варіанту “9-12”, решту – “9-13” і МіГ-29УБ (“9-51”).

Винищувачами цього типу було озброєно повністю або частково сім авіаполків – п’ять у складі ВПС і два в морській авіації.

Наразі ПС України мають три бригади, а саме 40 БрТА, 114 БрТА, 204 БрТА, які оснащені винищувачами МіГ-29(9.13), МіГ-29МУ1 та навчально-бойовими МіГ-29УБ(9-51), також є навчально-тренувальні Л-39С,Л-39(С)М1. 40 БрТА має у своєму підпорядкуванні більшість модернізованих МіГ-29МУ, але ще МУ1 є в 114 та 204 БрТА. 204 БрТА відновила свій льотний склад після подій 2014, тобто на даний момент в 204 БрТА знаходиться 15+ МіГ-29(всіх модифікацій)

МіГ-29 ВПС України

МіГ-29 (9-12) Люфтваффе Німеччини

МіГ-29УБ повітряних сил Польщі

Винищувач МіГ-29 є одним з найбільш вдалих винищувачів часів СРСР. Унікальність літака у тому, що він демонстрував унікальні технічні характеристики. Він міг літати на великих кутах атаки. Історія народження та прийняття літака на озброєння була тривалою.

Перші напрацювання та креслення для створення легкого фронтового винищувача нового покоління почалися наприкінці 1960-х. СРСР 1969 року дізнався про програму ВПС США F-X. Керівництво СРСР усвідомило, що американський літак значно перевищує по характеристикам існуючі радянські винищувачі. У 1969 році оголосили конкурс на розробку та створення подібного літака ПФВ.

МіГ-21, що стояв тоді на озброєнні, був відносно сучасним винищувачем, проте він поступався в бою по озброєнню, дальності польоту і перспективної можливості вдосконалення. МіГ-23 був досить швидким, проте він сам по собі був не поворотним та маневреним у ближньому повітряному бою взагалі. Потрібен був високотехнологічний і збалансований винищувач з відмінною поворотливістю в бою.

Майбутній літак отримав такі тактико-технічні вимоги:

• Великий радіус дії

• Швидкий зліт, можливість застосування коротких злітно-посадкових смуг

• Гарна поворотливість

• Надійний і не дуже вибагливий у питаннях обслуговування двигун

• Можливість застусовувати важке озброєння

• Швидкіть більше 2 махів

Аеродинамічний проект нового перспективного фронтового винищувача виконував Центральний Аеродамічний Інститут ім.Н.Е.Жуковського разом з КБ Сухого. У конкурсі також взяли участь КБ Яковлєва та КБ Сухого, у тому числі показали свої креслення Гуревич та Мікоян. Переможцем визнали ОКБ "МіГ".

Однак у 1971 році стало зрозуміло, що літак перспективного фронтового винищувача (ПФВ) занадто дорогий під потреби ВПС. Тому проект поділили на ВПФВ та ЛПФВ (відповідно проекти тяжкого і легкого винищувачів).

Креслення під важкий літак почало розробляти КБ Сухого, а за розробку легкої версії відповідав Мікоян. Роботи над ЛПФВ розпочали 1974 року. Результатом робіт став Продукт 9, який одержав позначення МіГ-29А. У 1977 році він здійснив перший політ.

Серійне виробництво через затримки, викликаних втратою двох прототипів, було розгорнуто лише 1982 року у заводі № 30 «Знамя Труда» м. москва. У серпні 1983 року серійні МіГ-29Б стали постачати на авіабазу Кубінка на озброєння. Літак успішно пройшов державне прийняття у 1984 році, потім почалися його постачання на озброєння у фронтову авіацію. До 1985 року два авіаполки з літаками МіГ-29 були повністю укомплектовані.

МіГ-29 у 1988 році був представлений на авіасалоні у Фарнборо, де він вразив західних оглядачів. Двигун РД-33 дозволяв демонструвати швидкий зліт, видатну маневреність і високі ТХ, але при всьому мав підвищену димність. МіГ-29 активно експортувався та вживався на озброєння у багатьох країнах. Згодом було розроблено та зроблено безліч різних модифікацій винищувача, у тому числі і палубні. МАПО ім. П. В. Дементьєва було випущено приблизно 1200 винищувачів МІГ-29. До того ж майже 200 МІГ-29УБ було вироблено заводом у Нижньому Новгороді.

Важливі особливості винищувача:

1. МіГ-29 виконаний з рознесеними двигунами за інтегральною аеродинамічною схемою, двокільовим оперенням і низькорозташованим крилом. Планер в основному виконаний зі сталі та алюмінієвих сплавів, також застосовуються композитні матеріали та титан.

2. Кут стрілоподібності крила становить 42 град. по передній кромці, на крилі є носки, що відхиляються, елерони і щілинні закрилки. Кілі мають зовнішній «розвал» 6 градусів і обшивку з вуглепластику. Стабілізатор диференціально відхиляється та є цільноповоротним. Шасі триопорне з двоколісною передньою та одноколісними основними стійками.

3. У літаку використовується двигун ТРДДФ РД-33. Є газотурбінний енерговузол ГТДЕ-117, що має потужність 66,2 кВт! На зльоті та посадці регульовані повітрозабірники закриваються захисними панелями, в результаті забір повітря здійснюється за допомогою верхніх п'ятисекційних входів. Паливна система включає два крильових та п'ять фюзеляжних баків сумарною ємністю 4300 л. Є можливість підвіски двох крилових ППБ (підвісних паливних баків) та фюзеляжного ППБ (1150 л + 1500 л).

4. На винищувачі встановлена ​​САУ-451, система автоматичного керування, а також СОС-3М, система обмежувальних сигналів. Озброєння керується системою СУВ-29, яка включає прицільний радіолокаційний комплекс БЦВМ Ц100 і РЛПК-29 (Н0-19 «Сапфір-29»).

Схема роботи САУ-451

5. Кабіна пілота оснащена комплексом ОЕПрНК-29, який включає ОЕПС-29, систему управління БЦВМ Ц-100, СУО-29, навігаційну систему СН-29. Система індикації із фотоконтрольним приладом розташована на лобовому склі. Також до системи входять апаратура КРУ Е502-20 «Бірюза», система викиду хибних цілей (ХТП) ППІ-26, «Гарденія-1ФУ», станція радіоелектронних перешкод, СПО-15ЛМ «Береза».

6. Кабіна пілота оснащена катапультним кріслом К-36ДМ. Крісло, що катапультується, дає можливість залишити машину в критичній ситуації навіть на нульовій висоті. Іменована пілотами «Рита», система мовної індикації (цитуючи адміна БАУ "іноді кричить, іноді мовчить"), попереджає про загрозу з боку противника та небезпечний режим польоту, видаючи мовні повідомлення жіночим голосом типу: «ззаду противник» або «надто низький захід для вчинення посадки».

Модифікації МіГ-29

• МіГ-29УБ (9-51), двомісний навчально-бойовий літак із кабіною для інструктора. (не має РЛС)

Для забезпечення ефективної підготовки льотчиків ВПС та швидкого освоєння ними нового типу літака ММЗ ім. А.І.Мікояна відповідно до Постанови ЦК КПРС та РМ СРСР від 19 січня 1976 р. та наказом МАП від 22 березня 1976 р. розробив двомісний навчально-бойовий варіант винищувача, який одержав позначення МіГ-29УБ (вир. 9-51). Щоб розмістити другу кабіну (для інструктора) без істотної зміни конструкції фюзеляжу, вирішено було демонтувати все обладнання РЛПК, включаючи бортову РЛС Н019, а для відпрацювання завдань прицілювання та застосування зброї на спарці зберегли у повному складі оптико-електронний прицільно-навігаційний комплекс з квантовим -локаційною станцією КОЛС та НСЦ, дещо модифікувавши його з урахуванням встановлення дубльованої системи індикації та управління (ОЕПрНК-29УБ). Відповідно до такого спрощення СУВ зі складу озброєння МіГ-29УБ виключили РСД з ПАРГС Р-27Р, залишивши ракети з ТГС (Р-73 і Р-60), авіабомби та НАР, що розміщуються на шести підкрилових точкахпідвіски, а також вбудовану гармату ГШ-301;

Технічні характеристики РЛС Н019

• МіГ-29 (9-12) або як каже ЛДАРЗ - ГІВНО! - з апаратурою активних перешкод та збільшеним запасом палива (перша ревізія, яка не стоїть на озброєнні ні в кого)

• МіГ-29 (9-13) - фронтовий винищувач. Відрізняється від модифікації 9-12 наявністю вбудованої станції РЕБ «Гарденія», можливістю нести два підвісних паливних баки та збільшеною масою бойового навантаження.

МіГ-29 (9-13) б/н 18 синій зі складу 204-ї Бригади Тактичної Авіації . Фото зроблене під час святкування 70-річчя 62 Винищувального Авіаційного Полку. Але в 2014 році цей борт було втрачено внаслідок окупації Криму

• МіГ-29С - експортна ревізія МіГ-29 (9-13) з новими ракетами РВВ-АЕ та модернізованою системою управління

До кінця 1991 р. із цехів МАПО ім. П.В.Дементьєва вийшло близько 1200 одномісних винищувачів МіГ-29, майже 200 «спарок» МіГ-29УБ зібрав завод у Нижньому Новгороді. Відповідно до планів розвитку авіаційної промисловості СРСР, до цього часу передбачалося перевести МАПО на випуск літаків МіГ-29М: ще до 1990 р., паралельно з МіГ-29, повинні були побудувати перші 60 машин цього варіанту, а в наступне десятиліття мали збільшити їх кількість до трьох-чотирьох сотень (одночасно у 1986-1995 рр. розраховували виготовити 27 корабельних винищувачів МіГ-29К). Проте доведення МіГ-29М затягувалося, до початку 90-х рр. вдалося завершити лише льотно-конструкторські випробування та провести частину випробувань за першим етапом ДСІ. У той же час ще в 1986 р. відбулася подія, яка вимагала вжиття невідкладних заходів щодо модернізації ряду радянських винищувачів, у тому числі й МіГ-29. Тоді в москві було заарештовано співробітника одного з оборонних підприємств О.Толкачова. Будучи завербованим західною спецслужбою, він протягом кількох років передавав за кордон секретну інформацію щодо систем озброєння та обладнання новітніх радянських бойових літаків. У ході слідства у справі Толкачова вдалося встановити, які відомості могли потрапити на Захід. Відповідно до цього були розроблені заходи щодо компенсації завданої обороноздатності країни шкоди. Зокрема, фірмі «МІГ» доручили створити модифікації перехоплювача МіГ-31 та винищувача МіГ-29 з удосконаленими системами управління озброєнням, при цьому передбачалося, що на їхній зразок будуть доопрацьовані і раніше випущені стройові машини (подібно до початку 80-х рр.). на авіаремонтних заводах більшість МіГ-25П було модернізовано у варіант МіГ-25ПДС, а кілька сотень МіГ-23МЛ - у варіант МіГ-23МЛД). Так з'явилися літаки, що отримали назви МіГ-31Б та МіГ-29С

Ідемо далі

• МіГ-29СЕ - («виріб 9-13», Fulcrum-c) «Виріб 9-13СЕ» є експортним варіантом «виробу 9-13С». Жодного літака цієї модифікації на експорт поставлено не було. Літак оптимізований для ведення повітряного бою, до асортименту його бойового навантаження не входить керована зброя класу повітря-поверхня. Борт "299" демонструвався у Парижі. Відомі також МіГ-29СЕ з бортовими номерами "333", "555", "777", "999". МіГ-29СЕ розрахований на встановлення західних систем: радіотехнічної TACAN, індикатора на фоні лобового скла ILS-71, приймача супутникової навігаційної системи TNL-1000; шкали приладів навіть градуйовано в англійській системі вимірювання

Тому 30 винищувачів Міг-29С невикуплених російськими ВПС переробили в експортний варіант Міг-29СЕ. Вони нині знаходяться в Луховицях на складі МАПО на зберіганні. До речі, тут же знаходиться декілька десятків випущених до 1992 року нових МіГ- 29 типу "9-12".КБ підготувало документацію для доопрацювання таких винищувачів у варіант Міг-29СД, аналогічний за системою управління озброєнням, номенклатурі вживаної зброї і САУ Міг-29СЕ (від Міг-29СЕ Міг-29СД відрізняється відсутністю вбудованої апаратури РЕП, отже, має меншу вартість; внутрішній запас палива на цьому літаку дещо менший, але паливна система Міг-29СД забезпечує підвіску підкрильних підвісних паливних баків)

Обидві експортні машини оснащені РЛПК-29МЕ "Топаз"(прицільний комплекс радіолокації) і ОЕПрНК-29-1Е(оптико-електронний прицільно-навігаційний комплекс). У номенклатуру озброєння цих винищувачів, окрім гармати ГШ- 301 (боєкомплект 150 патронів), входять ракети ближнього - до 6 Р-73Е; ракети середньої дальності - до 6 РВВ-АЕ, дві Р-27Т1 або Р-27Р1; ракети збільшеної дальності - дві Р-27РЕ1 або Р-27ТЕ1.

• МіГ-29М (9-15) – відрізняється широкою номенклатурою засобів ураження наземних та повітряних цілей, системою управління озброєнням, підвищеною дальністю польоту та низкою конструктивних відмінностей

Загалом, 1982 року, коли МАПО ім. П.В.Дементьєва ще тільки готувалася до випуску першого серійного варіанта МіГ-29, в ОКБ ім. А.И.Мікояна почалися дослідження зі створення на його основі багатоцільового легкого фронтового винищувача із значно збільшеною бойовою ефективністю. Перед розробниками модернізованого варіанта літака, що одержав позначення МіГ-29М (Виріб 9-15), стояли такі основні завдання:

• Підвищити ефективність винищувача при ураженні як повітряних, так і наземних цілей

• Зменшити втрати у бойовому вильоті

• Збільшити дальність польоту

• Поліпшити умови роботи льотчика

Вирішили їх шляхом застосування бортового оглядово-прицільного обладнання нового покоління, високоточними авіаційними засобами ураження, у тому числі керованої зброї класу повітря-поверхня, апаратури бортового комплексу оборони та перспективних систем індикації та управління в кабіні, збільшення запасу палива та підвищення характеристик силової установки. Одночасно, при збереженні загального компонування та конструкції МіГ-29, новий літак втілив у собі ряд удосконалень, спрямованих на покращення аеродинаміки, характеристик стійкості та керованості, а також на підвищення виробничої технологічності

МіГ-29К - палубний винищувач, який має крила, що складаються ля більш компактного розміщення винищувача на кораблі, посиленим шасі і спеціальним посадковим гаком

російський МіГ-29К на палубі авіаносця "Адмирал Кузнецов", має на підвісах керовані бомби типу повітря-поверхня. Фото старе.

Другою глибокою модифікацією легкого фронтового винищувача МіГ-29 став багатоцільовий корабельний літак МіГ-29К, дослідно-конструкторські роботи з яких велися на ММЗ ім. А.І.Мікояна з середини 80-х років. паралельно із проектуванням МіГ-29М. Поруч із корабельною модифікацією Су-27 винищувач МіГ-29К мав стати першим вітчизняним бойовим літаком, здатним здійснювати зліт з палуби корабля і посадку її у звичайним способом, тобто з розбігом та пробігом. До цього у складі ВМФ країни не було ні літальних апаратів подібного типу, ні кораблів, здатних їх приймати. У той же час на озброєнні ВМС провідних військово-морських держав світу тоді перебувало більше двох десятків авіаносців. США мали 16 кораблів (у тому числі шість атомних), кожен з яких мав на борту по 70-80 літальних апаратів -штурмовиків А-6Е і А-7Е, винищувачів-штурмовиків F/A-18 і винищувачів F-14, що злітали з палуби за допомогою парових катапульт

МіГ-29КУБ - навчально-бойовий палубний винищувач (звісно ж такий існує, бо пілотів авіанесучих груп треба тренувати по особливому :) )

Ідея створення навчально-бойової машини на базі палубного винищувача МіГ-29К виникла паралельно до будівництва першого екземпляра мигівського палубника. Спочатку для підготовки пілотів МіГ-29К в АНПК "МІГ" у другій половині 80-х років. опрацьовувався проект двомісної палубної навчально-бойової машини, що отримала назву МіГ-29КУ (Виріб 9-62). Вивчення можливостей використання сухопутного навчально-бойового літака МіГ-29УБ для тренування морських льотчиків показало, що огляд із задньої кабіни (інструктора) є недостатнім для забезпечення безпечної посадки на палубу. Тому кабіни інструктора та учня на МіГ-29КУ виконали роздільними за типом кабін літаків МіГ-25РУ/ПУ. Крісло в задній кабіні встановили з великим перевищенням щодо переднього, за рахунок чого на посадці з обох кабін забезпечувався практично однаковий огляд. Нове розташування кабін екіпажу призвело до зміни конструкції та обводів носової частини корпусу літака. У зв'язку із призупиненням робіт зкорабельному винищувачу МіГ-29К робоче проектування його навчального варіанту не проводилося. Було лише побудовано продувну модель МіГ-29КУ та повнорозмірний макет головної частини його корпусу.

Вдруге до цієї ідеї повернулися після підписання 20 січня 2004 року російською літакобудівною корпорацією (РЛК) "МіГ" контракту на постачання ВМС Індії багатофункціональних винищувачів корабельного базування.

Він передбачає постачання 12 одномісних літаків МіГ-29К та 4 двомісних МіГ-29КУБ, а також навчання льотчиків та технічного персоналу замовника, постачання тренажерів, запчастин та організацію сервісного обслуговування літаків. Також передбачено опціон ще на 30 літаків з терміном постачання до 2015 р. У 2005 р. відповідно до зазначеного опціону було підписано контракт на постачання озброєння для МіГ-29К/КУБ.

МіГ-29AS - модернізація літака для ВПС Словаччини, який включає змінений БРЕО, а також без дозаправки

Після розпаду ЧССР чеським та словацьким ВПС дісталися по 10 літаків МіГ-29. У 1994-96 роки Словаччина в рахунок сплати російського боргу отримала 14 літаків МіГ-29С/УБ (5 МіГ-29С та 1 МіГ-29УБ у 1994 р. + 7 МіГ-29С та 1 МіГ-29УБ у 1995-96 рр.)

Перші повідомлення про модернізацію всього парку словацьких "МіГів" з'явилися 2002 року. Модернізація словацьких "МіГів", хоч і із запізненням, але все ж таки виконана спільно з РЛК "МІГ". Контракт знову було підписано у листопаді (за іншими даними – у червні) 2004 року із завершенням робіт до кінця 2006 року. Цього разу передбачалося відновлення та модернізація 12 літаків МіГ-29 на суму 43 млн. доларів (разом із західними фірмами - 74,2 млн. доларів або 1,6 млрд. крон). Проте роботи було завершено наприкінці 2007 року. У складі ВПС числиться дванадцять винищувачів МіГ-29AS. За даними РЛК "МІГ", термін експлуатації оновлених літаків збільшено на 12-15 років і ВПС Словаччини зможуть експлуатувати модернізовані МІГ-29 (фірмова назва МІГ-29СД або МІГ-29АS - ВПС Словаччини) до 2030-2035 років. Без доопрацювань їх мали списати до 2020 року. Не модернізовані літаки просто стоять в ангарах(?)

Словацькі "МіГі" є першими бойовими літаками, модернізованими спільно російськими та західними фірмами на території країни-учасниці НАТО. Роботи з модернізації та продовження льотного ресурсу проводились на авіаремонтному заводі Letecke Opravone Trencin (LOT) у Тренчині.

За даними РСК "МІГ", на оновлених літаках встановлено:

• Бортовий комп'ютер МВК-03 російського виробництва

• Кольоровий багатофункціональний рідкокристалічний індикатор МФІ-54

• Система відеореєстрації російського виробництва

• Радіотехнічна система ближньої навігації та посадки (VOR/ILS/MKR) AN/ARN-147(V)

• Приймач TACAN AN/ARN-153(V)

• Радіостанція VHF/UHF AN/ARC-210

• Приймач супутникової навігації MAGR компанії Rockwell Collins

• Комбінований запитувач-відповідач системи державного розпізнавання APX-113(V) (відповідач APX-117(V) для МіГ-29УБ) компанії BAE Systems

• Світлосигнальні маяки компанії Goodrich Aerospace Lightning Systems відповідають вимогам ІКАО; аварійний радіомаяк компанії H.R. Smith Group, що дозволяє точно визначати місце приземлення літака

МіГ-29МУ1 – українська модернізація винищувача. У БРЕО встановлено систему супутникової навігації. Саме цього типу літака у нас багато у ВПС

Модернізація МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1 спрямована на збільшення дальності виявлення повітряних цілей, покращення точності виведення літака в задану точку та розширення можливостей щодо контролю та реєстрації функціональних параметрів технічного стану літака, двигуна та ряду бортових систем.

Один із славнозвісних «привидів Києва» за штурвалом свого залізного птаха МіГ-29 готується боронити небо України. Жовтень 2022, Україна.

У ході модернізації винищувач проходить капітальний ремонт з продовженням ресурсу на Львівському авіаремонтному заводі, забарвлюється в "піксельний" камуфляж, на літак встановлюють інтегрований в БРЕО приймач системи супутникової навігації СН-3307 виробництва «Орізон-Навігація» (за рахунок чого точно збільшено застосування автоматизованих засобів інструментальної посадки), спеціалістами «Фазотрон-Україна» проводилася заміна блоку приймача Н019-09 бортової РЛС Н019 (що дозволило підвищити її надійність за рахунок використання нової, сучаснішої елементної бази до 10-20 тисяч годин). Крім того, повідомляється про розширення діапазону частот радіостанції під вимоги ICA

МіГ-29 (9-13) б/н 73 білий зі складу 114-ї Бригади Тактичної Авіації після проходження ремонту на ЛДАРЗ. Липень 2016 року, Львів

Підвищенню бойової ефективності літака має також сприяти використання вдосконаленої ракетної зброї українського виробництва (230-мм ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності Р-27ЕР1 та Р-27ЕТ1 виробництва державної компанії «Артем» з дальністю пуску до 95 км та перспективних 170-мм ракет "Грань" ближнього повітряного бою з тепловою головкою самонаведення, розробка яких доручена ДККБ "Kex" та ДАХК "Артем"

Таким чином Україна опанувала виробництво ракет Р-27 без рф

МіГ-29БМ - білоруська модернізація. Додатково встановлено станцію супутникової навігації, засоби дозаправки паливом, доопрацьовано РЛС для використання озброєння повітря-земля

Основні напрямки модернізації винищувача МіГ-29 до рівня МіГ-29БМ пов'язані з доопрацюванням існуючого та встановленням нового обладнання, значним розширенням номенклатури озброєння та впровадженням системи дозаправки паливом у польоті. Завдяки цьому літак отримав ряд нових якостей. По-перше, до складу зброї класу "повітря-повітря" додатково вводяться ракети середньої дальності РВВ-АЕ, Р-27ЕР і Р-27ЕТ (до цього на МіГ-29 забезпечувалося застосування тільки ракет середньої дальності Р-27Р і Р-27Т, а також ракет ближнього бою (Р-73 і Р-60М). Ракети РВВ-АЕ мають інерційний принцип наведення з радіокорекцією та активне радіолокаційне самонаведення на кінцевій ділянці. На МІГ-29БМ їх можна підвішати до шести штук. 'Енергетичні' ракети Р-27ЕР і Р-27ЕТ мають збільшену (порівняно з Р-27Р і Р-27Т) дальність пуску. Перша має інерційне наведення з радіокорекцією на початковій ділянці польоту та напівактивне радіолокаційне самонаведення на кінцевому, друга оснащуєтьсятепловою головкою самонаведення. Обидві можуть бути підвішені на модернізований винищувач по дві штуки (на внутрішні підкрилові пілони)

Другою новою якістю МіГ-29БМ є введення в номенклатуру озброєння високоточних засобів ураження наземних цілей. Серед них ракети Х-29Т (ТД) з телевізійними головками самонаведення, Х-29Л і Х-25МЛ з напівактивними лазерними головками самонаведення, протирадіолокаційні Х-31П та протикорабельні Х-31А, а також кориговані бомби КАБ-500Кр та КАБ-50 . Всього на МіГ-29БМ може бути розмішено дві ракети "повітря-поверхня" і дві-чотири кориговані бомби. Апаратура Л-150-22, призначена для управління та цілевказівки ракетам Х-31П, розміщується в контейнері. До адаптації до літака спеціального оптико-електронного прицільного контейнера застосування з МіГ-29БМ керованої зброї з напівактивними лазерними головками самонаведення (Х-29Л, Х-25МЛ, КАБ-500Л) можливе тільки при зовнішньому цільовказуванні - лазерному підсвічуванні мети з іншого літака (вертольота) або із землі.

Ракета Х29 класу повітря-поверхня

По-третє, у радіолокаційному прицільному комплексі модернізованого винищувача МіГ-29БМ реалізується низка нових режимів роботи. Модернізований РЛПК Н019П цього літака додатково забезпечує огляд земної та водної поверхні з виявленням одиночних і групових, точкових і протяжних наземних і надводних радіоконтрастних цілей з ЕОП від 10 до 5000 м2, видачу координат виявлених цілей для формування цілей і застосування нових типів керованої зброї .ч. ракет 'повітря-повітря' РВВ-АЕ та протикорабельних ракет Х-31А. Відповідно до розширення номенклатури озброєння доопрацьовується штатна система управління зброєю (СУО) 20ПМ6.

МіГ-29БМ ВПС РБ, борт №5

По-четверте, суттєво розширюються можливості навігаційного комплексу винищувача. Тепер він забезпечує введення та зберігання даних про 99 проміжних пунктів маршруту (ППМ), аеродромів та радіомаяків (раніше було всього шість), формування та зберігання даних про вісім маршрутів польоту (раніше не забезпечувалося взагалі), визначення координат літака з похибкою менше 80 м (було 700 м!), визначення колії з похибкою 0,2 м/с, можливість роботи з міжнародною системою навігації VOR/ILS. До складу нового навігаційного комплексу N-911 входять навігаційний обчислювач МВК-НВГ, приймач супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС/NAVSTAR, радіотехнічна система ближньої навігації (РСБН) А-323, апаратура навігації та посадки VOR/ILS та DME. При цьому на борту зберігається серійний інформаційний комплекс вертикалі та курсу Ц-050, система повітряних сигналів СВС-П-72-3-2і, радіовисотамір А-037, система обмежувальних сигналів СОС-3-1, командно-пілотажний та плановий навігаційний прилади.(КПП та ПНП-72-12), а система автоматичного керування літаків САУ-451-04 (більш сучасна ревізія) доопрацьовується.

MiG-29 Sniper - модернізація для румунських ВПС. Модернізацію за стандартами НАТО/ІКАО виконували компанії DASA (Німеччина), Aerostar Bacău (Румунія), Elbit Systems (Ізраїль)

МіГ-29 Sniper ВПС Румунії, бортовий номер 67 білий (так, це скріншот з DCS)

МіГ-29СМТ - (Виріб 9-17) - одномісний багатоцільовий фронтовий винищувач, модернізований варіант винищувача МіГ-29СМ з принципово новим комплексом бортового обладнання, розширеною номенклатурою озброєння та збільшеною дальністю польоту. Розробка розпочата 1997 р. Планер літака "9-17" створено з урахуванням планера винищувача "9-13С". Основною конструкційною відмінністю МіГ-29СМТ є встановлення двох накладних фюзеляжних паливних баків. Між шпангоутами NЗБ і N8 розташований бак на 1400 л, а хвостової частини, між шпангоутами N8 і N 10 - бак на 480 л. Конструкція малого бака дозволить встановлювати його на літаки, що модернізуються, безпосередньо в авіачастинах, а великий бак може монтуватися на авіаремонтних підприємствах ВПС. Подальше збільшення запасу палива на борту винищувача може бути забезпечене за рахунок відмови від верхнього входу повітрозабірника та встановлення на його місці додаткових баків. При цьому для захисту двигунів від попадання сторонніх предметів у каналповітрозабірника передбачається розмістити решітки, що забираються (як на МіГ-29М і МіГ-29К). Розроблено технологію нанесення в аеродромних умовах на поверхню планера МіГ-29 протирадіолокаційних покриттів, які значно знижують помітність літака (мінімальна ЕПР в курсовій площині - менше 1 м2)

МіГ-29СМ - Незважаючи на те, що Міністерство оборони росії на початку 90-х років. практично припинило фінансування АНПК «МИГ» на тематику легких фронтових винищувачів, ОКБ все ж таки продовжувало роботи з подальшої модернізації літака МіГ-29. Наступним кроком у цьому напрямі стало створення модифікації, названої МіГ-29СМ. Зберігши всі вдосконалення, вже реалізовані на МіГ-29С, конструктори розширили номенклатуру озброєння цієї машини високоточною зброєю класу повітря-поверхня - керованими ракетами загального призначення Х-29Т і коректованими бомбами КАБ-500Кр з телевізійними головками самонаведення, призначених для ураження. Така зброя автономна, не вимагає підсвічування мети після пуску (скидання) і дозволяє літаку-носію не входити в зону ППО об'єкта, що уражається. Для застосування ракет і бомб з телевізійними ДСП до складу СУВ винищувача включили телевізійний канал з автономним обчислювачем, що забезпечує відображення на індикаторі в кабіні картинки місцевості, що проглядається головкою самонаведення ракети (бомби). Виявивши мету, льотчик фіксує на ній перехрестя, тим самим задаючи цільовказівку ГСН, а далі всі процеси наведення ракети (бомби) виконуються автоматично. При цьому реалізується принцип «виконав пуск-забув», при якому значно скорочуються втрати літаків-носіїв на полі бою.

Красно дякую всім хто дочитав аж до цього моменту, дуже приємно знати що хтось є шанувальником такої роботи :) І так, це моя перша стаття в телетайп, бо тут тупо зручніше, більше функцій і що найголовніше - немає такого обмеження по розміру контенту, як в телеграфі)

Окремо за допомогу у написанні статті дякую адміністратора каналу "Бойова Авіація України"

Також окрема подяка адміну канала MarxMan за обкладинку для випуску статті (не перший раз допомагаєш, дуже дяку друже)

Сподіваюся що всім сподобалось. Якщо маєте якісь пропозиції, критику або просто хочете виразити свою думку щодо матеріалу - пишіть в коменти до оригінального посту або в ПП (@TheIvasha). До зустрічі!