М-1 "Волна"

М-1 "Волна" - зенітно-ракетний комплекс малої дальності корабельного базування радянського виробництва.

Історія та конструкція

Розробка зенітно-ракетного комплексу під назвою М-1 "Волна" була розпочата у середині 1950-х років за постановою РМ СРСР №1149-592. Спочатку було прийнято рішення оснащувати такими ЗРК кораблі проєктів 61 і 63, але згодом рішення було змінено та вирішено ставити М-1 "Волна" на кораблі проєктів 58 і 62. Після доволі довгих випробувань у 1962 року зенітно-ракетний комплекс М-1 "Волна" був прийнятий на озброєння ВМФ. Він призначений для колективної оборони корабельних з'єднань під час відбиття атак літаків у ближній зоні та самооборони кораблів від протикорабельних ракет. Також М-1 "Волна" здатний вражати надводні кораблі.

Зенітно-ракетний комплекс малої дальності корабельного базування М-1 "Волна" за багатьма елементами був уніфікований із сухопутним ЗРК С-125 та обидва комплекси мали однакові ракети - В-600 та В-601. Спочатку даний ЗРК використовував пускові установки ЗІФ-101 яка являла собою спарену, відкриту, стабілізовану установку тумбового типу з нижньою підвіскою двох ракет на двох напрямних балках. Ця установка була оснащена підпалубною барабанною системою зберігання ракет яка мала по два вертикальні барабани на вісім ракет. На лінію заряджання ракета подавалася поворотом барабана на кут 45°, а механічне заряджання здійснював ланцюговий досилач-штовхач. Електричний силовий привід і дистанційне керування забезпечували функціонування пускової установки. Але згодом була створена нова пускова установка під назвою ЗІФ-102. ЇЇ принциповою відмінністю полягала в подачі ракет конвеєрного типу, замість барабанного. У результаті боєкомплект нової пускової установки зріс із 16 до 32 ракет.

Як вже було зазначено раніше, для стрільби з зенітно-ракетного комплексу М-1 "Волна" застосовувались ракети двох типів В-600 та В-601. Обидві ракети являють собою двоступеневі ракети з пороховими двигунами, виконані за аеродинамічною схемою "качка". В-600 мала перший ступінь ракети який забезпечений чотирма стабілізаторами, що розкриваються після старту, і пороховим реактивним двигуном ПРД-36, який споряджений 14 одноканальними циліндричними пороховими шашками загальною вагою 280 кг. Двигун другого ступеня споряджений однією шашкою вагою 125 кг. Осколково-фугасна бойова частина 4Г-90 оснащена готовими вражаючими елементами. Загальна вага бойової частини - 60 кг, з них 32-33 кг - вага сплаву тротилу з гексогеном. А ракета В-601 відрізнялася від В-600 тільки конструкцією маршового двигуна і мала нову бойову частину. М-1 "Волна" з ракетами В-600 міг вражати цілі на висоті до 10 000 м зі швидкістю польоту до 600 м/с , а з ракетами В-601 на висоті до 14 000 м зі швидкістю польоту до 730 м/с.

Загалом комплексом М-1 "Волна" з пусковою установкою ЗІФ-101 було озброєно 20 кораблів пр.61, 61 М і 61 МП; 4 кораблі пр.58; один пр.56К; 8 пр.56А; і 5 кораблів пр.61МЕ. Комплекс М-1 "Волна" з пусковою установкою ЗІФ-102 отримали 4 кораблі пр. 1134; 3 - проєкту 56У; і 8 - проєкту 57А. Також відомо, що в 1970-х -1980-х роках під час внутрішньокомплексної модернізації на базі ЗРК М-1 "Волна" було створено декілька нових варіантів ЗРК, а саме "Волна-М", "Волна-Н" та "Волна-П" які отримали покращену апаратуру управління та модернізовані ракети.