Люди. Вільям Макрейвен

Автор: Academic

«Захопливі історії, захопливих людей мотивують нас бути краще. І ніколи, ніколи, ніколи не здаватися»

Адмірала Вільяма Макрейвена з впевненістю можна назвати одним із найвеличніших воєначальників нашої доби. Його життєвий шлях був сповнений суцільними пригодами та випробуваннями, про які він коротко розповів у своїй найвидатнішій промові, яку й досі дублюють та вивчають на курсах лідерства, у різного роду навчальних закладах.

Розпочав свій життєвий шлях майбутній адмірал Військово-морських сил США 6 листопада 1955 року в маленькому містечку Пайнгарст в окрузі Мур, штат Північна Кароліна. Батько, полковник Клод Макрейвен був колишнім пілотом винищувача «Спітфайера» часів Другої світової війни.

Вільям з самого дитинства мріяв стати військовим, про що він розповідав у одній зі своїх авторських книг під назвою «Морські історії». Йому подобалися історії батька про військову справу, про героїв та про видатні подвиги військових США під час другої світової війни.

Вищу освіту здобув у 1977 в Остінському Університеті Техасу зі ступенем бакалавр журналістики. Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра отримав в Академії післядипломної освіти Військово-морських сил у Монтереї.

Розпочав свою військову службу у липні 1977 року курсантом школи фахівців підводного мінування на базі ВМС США Коронадо, у Каліфорнії. Макрейвен завжди мріяв потрапити до спецпризначенців, а точніше до морських котиків. І його мрія здійснилась, хоча й не без турбот. Для того щоб стати морським котиком, кожен охочий повинен пройти 9-ти тижневий курс відбору в SEAL (від абревіатури слів Sea, Air and Land – «море-повітря-земля») під час якого курсанта перевіряють фізично, морально та психологічно. Цей курс чимось нагадує наш Q-course (відбір до Сил Спеціальних Операцій Збройних сил України), проходить його лише 80% із усіх курсантів. Майкрейвен з цією задачею справився, що вже заслуговує на повагу.

У 1978 році призначений заступником командира окремої групи SEAL 1-ї групи спецоперацій. У лютому 1980 став начальником розвідки цього загону, а через два роки командиром однієї з бойових диверсійних груп. Молодим офіцером спецпідрозділу «Морських котиків», легендарної особливої групи SEAL Team 6 під командуванням командера Річарда Марчінко, Макрейвен брав участь у спеціальних операціях ВМС США в зоні Тихого океану.

У подальшому служив на різних командних та штабних посадах у морському спецназі. Брав участь у виробленні робочих принципів стратегії національної безпеки, національної стратегії по боротьбі з тероризмом, і основних положень офіційної політики уряду США по переговорах з терористами й звільненню заручників. У 2001 році він увійшов до Ради національної безпеки США, а в 2003 році очолив спецпідрозділ Оперативну групу 121, яка брала участь у захопленні іракського диктатора Саддама Хусейна. Тобто з впевненістю можна сказати, що завдяки Вільяму Макрейвену було захоплено диктатора.

25 лютого 2008 року Макрейвен був номінований на посаду командувача Об'єднаного командування спеціальних операцій, одного з ключових відомств з проведення таємних спеціальних операцій проти тероризму. 13 червня 2008 року вступив у посаду, в якій перебував до 10 червня 2011 року.

6 квітня 2011 року віцеадмірал В. Макрейвен за особистим клопотанням Президента США Барака Обами представлений до звання повного адмірала і головним кандидатом на посаду командувача Командування спеціальних операцій США. 30 червня, після слухань у Комітеті Сенату США зі збройних сил кандидатура Макрейвена була схвалена. 8 серпня 2011 року він приступив до виконання своїх обов'язків.

Макрейвен виконував ключову роль у підготовці, організації та виконанні операції «Спис Нептуна» (операція з ліквідації Осами бен Ладена). Як описує сам Макрейвен – це була одна із найскладніших операцій, які тільки можна уявити. Він недосипав ночами, постійно «сидів» на енергетиках, але наполегливо планував операцію. Запропоновано було три варіанти дій: атака на вертольотах за участю «морських котиків», бомбовий удар бомбардувальниками B-2, який знищив би укриття, або спільний рейд із пакистанськими спецслужбами, яким повідомили б про операцію за кілька годин до її початку. Від операції з бомбардуванням довелося відмовитися, тому що дане бомбардування могло б призвести до непотрібних жертв серед цивільного населення. Тому було прийнято рішення здійснити наземну операцію, яка зайняла всього 40 хвилин (детальніше про операцію описано у книзі Марка Оуена і Кевіна Морера «Нелегкий день»).

17 травня 2014 року прочитав натхненну промову перед випускниками Техаського університету, що увійшла до скарбниці мотивуючих текстів від американських лідерів для наступних поколінь. Цитата: «Якщо ви хочете змінити світ, спочатку застеліть своє ліжко! Щоранку коли Ви застеляєте ліжко, Ви виконуєте своє перше завдання за день. Ви будете пишатися собою трішки більше, це заохотить Вас виконати друге завдання і третє, і четверте…»

Є автором таких книжок як «Застеляйте ліжко», «Морські історії» та «Код героя», які одразу після написання стали всесвітніми бестселерами.