КДХР-1Н "Даль" - радянський комплекс хімічної розвідки.
Історія та конструкція
Конструкторами з радянського науково-виробничого об'єднання "Астрофізика" у 1980-х роках був розроблений спеціальний комплект дистанційної хімічної розвідки. Під час державних випробувань комплекс показав високу оперативність при виявленні та визначенні параметрів аерозолів отруйних речовин і за підсумками випробувань у 1988 році його прийняли на озброєння. На момент прийняття на озброєння, КДХР-1Н "Даль" був першим і унікальним у своєму класі комплексом.
КДХР-1Н "Даль" призначений для дистанційного виявлення хімічного зараження наземного шару атмосфери. Вся апаратура машини розміщується на багатоцільовому легкоброньованому шасі МТ-ЛБу, а його екіпаж складається з 3 осіб.
Для виявлення отруйних речовин КДХР-1Н "Даль" був оснащений лазерним локатором. За кожен цикл машина дає змогу контролювати територію площею до 70 квадратних км, а час одного циклу становить 60 секунд. У разі виявлення отруйної хмари машина визначає координати, а також лінійні розміри хмари і видає попереджувальні сигнали. Час видачі координат і розмірів хмари з отруйними речовинами не перевищує 10 секунд, водночас похибка у вимірах дальності та глибини хмари не більше 30 метрів.
Проте комплекс також може здійснювати ведення радіаційної розвідки, для цього в машині є вимірювач потужності ІМД-21Б, а також засоби індивідуального та колективного захисту екіпажу. Загальний час роботи КДХР-1Н "Даль" в автоматичному режимі без дозаправлення становить до 130 годин.
תגובות