ЗСУ-57-2

ЗСУ-57-2 – радянська зенітна самохідна установка.

ТТХ ЗСУ-57-2

Довжина: 6.2 м Ширина: 3.2 м Висота: 2.7 с

Екіпаж: 6 осіб Маса: 28 т Озброєння: 2 х 57мм гармати С-68 Двигун: В-54 Потужність: 520 к.с. Максимальна швидкість руху: 50 км/год

Історія та конструкція

За підсумками Другої світової війни стало зрозуміло, що польові зенітні знаряддя малоефективні проти цілей, що летять низько, а з ростом швидкості і живучості літаків знизилася і ефективність 20-мм і 37-мм автоматичних гармат - витрата снарядів на один збитий літак збільшилася в 1,5-2 рази. Необхідно було підвищити скорострільність зенітних установок і обладнати їх механізмом швидкої зміни наведення, щоб відстежувати швидкісну маневрену ціль. Перевагою в цій галузі володіли багатоствольні установки на шасі високої прохідності, які, як правило, ще й бронювалися. Та згодом у 1955 році на озброєння Радянської Армії була прийнята нова зенітна самохідна установка під назвою ЗСУ-57-2.

Дана установка спроектована на основі агрегатів танка Т-54. Вона мала броньований корпус і відкриту зверху башту кругового обертання, у передній частині якої розташовувалася спарена 57-мм автоматична гармата С-68 з електрогідравлічним приводом наведення. Її екіпаж складався з шести осіб, а загальна маса складала 28 тон.

Силова установка ЗСУ-57-2 була встановлена в її кормовій частині корпусу машини. Вона була оснащена двигуном В-54 який мав потужність 520 кінських сил. Максимальна швидкість руху складала 50 км/год, а запас ходу складав близько 350 км. В якості основного озброєння зенітна самохідна установка мала спарену 57-мм автоматичну гармату С-68. Боєкомплект ЗСУ-57-2 складався з 300 унітарних пострілів, розміщених у п'ятизарядних обоймах уздовж бортів башти і корпусу. Завдяки пристрою автоматичного перезарядження скорострільність гармати досягла 240 пострілів за хвилину. Дальність стрільби по горизонталі становила 12000 м, по вертикалі - 8800 м.

Серійне виробництво зенітних самохідних установки ЗСУ-57-2 тривало з 1955 року по 1960 рік. За весь цей час було виготовлено 857 установок. Але крім радянського союзу їх також постачали на експорт до Польщі, Угорщини, Анголи, В’єтнаму, Сербії, Сирії та в ряд інших країн світу, а в деяких африканських країнах ці установки перебувають на озброєнні і до сьогодні.