Гармата ШВАК

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Гармата ШВАК (рос. Шпитальный-Владимиров Авиационный Крупнокалиберный) - перша радянська авіаційна малокаліберна автоматична гармата калібру 20 мм.

ТТХ гармати ШВАК

Довжина: 1679 мм ,1726 мм, 2122 мм (довжина змінювалась в залежності від місця установки)

Вага: 40 кг (довжина 1679 мм), 42 кг (довжина 1726 мм), 44,5 кг (довжина 2122 мм)

Довжина ходу рухомих частин: 185 мм

Темп стрільби: 700-800 пострілів/хвилину

Початкова швидкість снаряда: 815 м/c

Набій: 20 × 99 мм R

У зв'язку з розвитком військової авіації наприкінці 1920-х років, зі збільшенням швидкості польоту літаків і ваги корисного навантаження, виникла потреба в новому озброєнні. 9 лютого 1931 року вийшла постанова радянського уряду про розробку авіаційного кулемета під патрон 12,7-мм. Такий кулемет був спроектований С. В. Владіміровим, на основі конструкції 7,62 мм кулемета ШКАС.

На полігонних випробуваннях, які проходили в 1932 році, кулемет ШВАК показав, що завдяки великому запасу міцності його калібр може бути збільшений до 20 мм без зміни габаритів рухомої системи шляхом заміни ствола. Після чого була розроблена 20 мм гармата. Але було не ясно, як вона поведе себе в повітрі, і як її установка позначиться на льотно-тактичних характеристиках літака.

Схема авіаційної гармати ШВАК

Випробування на літаку були проведені В. П. Чкаловим на одномісному винищувачі І-16 і були визнані успішними. По закінченню випробувань, в 1936 була випущена перша партія 20-мм гармат ШВАК, що поклало початок інтенсивному розвитку цього виду озброєння. Серійне виробництво гармати було налагоджено на заводі у Тулі та на заводі у Медногорську Чкаловської області.

За констукцією 20-мм гармата ШВАК була схожа з 12,7-мм однойменним кулеметом. Різниця була лише в діаметрі каналу ствола. Живлення гармати - стрічкове, перезарядження - пневматичне або механічне. 20-мм гармату ШВАК випускали у варіантах: крильовому, турельному і мотор-гармата. Проте мотор-гармата відрізнялася значно більшою довжиною, та наявністю амортизатора.

Гармата ШВАК встановлена на літаку ЦКБ-54

Спочатку до боєкомплекту гармати входили осколково-запалювальні та бронебійно-запалювальні снаряди. У 20-мм набоях до гармати ШВАК застосовано латунну гільзу циліндричної форми із закраїною в донній частині, що виступає за тіло гільзи.

Набій гармати ШВАК - ОЗТ 20 × 99 мм R

20-мм набої комплектували високочутливим детонатором миттєвої дії, що застосовувався в наземній артилерії, непередохранительного типу МГ-3. Але МГ-3 іноді давав передчасні розриви снарядів у стволі гармати. Наприкінці 1936 року МГ-3 замінили на детонатор МГ-201, який мав вищу чутливість. Але все ж детонатор МГ-201 не задовольняв вимоги з безпеки, оскільки зводився в каналі ствола гармати.

У 1938 році старий детонатор замінили новим - чутливішим детонатором К-6, який безвідмовно спрацьовував під час зустрічі з обшивкою літаків і вирізнявся великою швидкодією. Детонатор К-6 мав механізм, що забезпечував його зведення тільки після вильоту снаряда зі ствола гармати (на відстані 0,3-0,5 м від дульного зрізу), що практично виключало випадки передчасного розриву снаряда в стволі гармати.

На початку 40-х років 20-мм гармату ШВАК широко застосовували в радянській авіації і її встановлювали на багатьох типах літаків.

Синхронні і крилові 20-мм установки ШВАК були встановлені на винищувачах І-153П, І-16, І-185, Як-1, Як-7Б, ЛаГГ-3, Ла-5, Ла-7, Пе-3, а в 1943 року було випущено 158 гармат для встановлення на винищувачах Hawker Hurricane на заміну 7,92-мм кулеметів «Браунінг». Також дві нерухомі гармати були розміщені на бомбардувальнику Ту-2 і на частині бомбардувальників Пе-2. А на перших моделях Іл-2 з літа 1941 року в крилах встановлювалися дві гармати ШВАК калібру 20 мм з боєзапасом по 200 снарядів на ствол.

Гармати ШВАК на літаку Ла-5

Мотор-гармата ШВАК з деякими змінами в 1941–1942 роках встановлювалася на танках Т-30 замість 12,7-мм кулемета ДШК, що дозволило істотно збільшити вогневу потужністьі дало можливість ефективно вражати легко — і середньо-броньовані цілі, кулеметні точки, протитанкові гармати і живу силу ворога.

Також існував варіант гармати ШВАК-20 під назвою ШВАК-танкова, ТНШ-20 або просто ТНШ (гармата танкова Нудельмана — Шпитального) серійно встановлювався на легких танках Т-60.

Хоча гармата ШВАК мала деякі недоліки, у роки війни було розгорнуте масове виробництво цих гармат. Всього було випущено 100 920 гармат, а виробництво 20-мм гармат ШВАК припинилося 1946 року.

Кількість випущених гармат ШВАК:

· 1942 рік - 34 601

· 1943 рік - 26 499

· 1944 рік - 25 633

· 1945 рік - 13 433

· 1946 рік – 754

Радянський льотчик озброєний гарматою ШВАК