Вижити під мінометним обстрілом

1) міна летить з дозвуковою швидкістю по крутій траєкторії. Це означає, що можна почути постріл і характерний свист від міни до її вибуху.

Міна 82мм на 6км летить 30-60 сек (поч. швидкість 100-200 м/сек).

Міна 120мм на 6км летить 22-50 сек (поч .швидкість 119 - 270 м/сек).

Звук пострілу на 6км дійде за 18 сек (швидкість звуку 330 м/сек).

Разом у нас є 4-12-32-42 секунд щоб зреагувати (неточно, тому що швидкість залежить від заряду). Тобто секунд 5-10 є.

2) визначити звідки стріляли можна

3) максимальна дальність стрільби міномета не більше 6-8 км (незалежно від калібру). Реальна (прицільна) 4-6 км.

Характеристики мінометів та мін, правила поведінки під обстрілом.

82-мм міна: радіус дійсного ураження лежачих цілей 82-мм осколкової міни не менше 18 м. При цьому на площі ураження трава викошується повністю. Радіус капітального ураження ростових цілей - 30 м при обов'язковому ураженні цілі 2-3 осколками. Розліт окремих осколків може становити до 100-150 метрів.

82-мм міна в змозі зруйнувати лише легке перекриття, наприклад, навіс з жердин над окопом.

Виїмка при її розриві, навіть в тому випадку, коли міна піде в ґрунт на найвигіднішу глибину, буде невелика: діаметром 1 метр і глибиною близько 50-60 сантиметрів. Але зазвичай така вирва не виходить, тому що 82-мм міна не призначена для стрільби на руйнування будівель, а розрахована лише на осколкову дію, і вона розривається раніше, ніж проникне в ґрунт. 82-мм міномети - зброя не особливо далекобійна, але дуже поширена. Максимальна дальність стрільби - до 4 км. Мінімальна дальність стрільби - 85-100 метрів. Тому з метою маскування міномет і боєкомплект зазвичай переносять на руках. Міномет важить більше 40 кілограмів, стандартний ящик з 10 мінами – більше 30 (разом 70 кг!!!). Тому мінометні обстріли зазвичай раптові і нетривалі: досвідчений розрахунок робить десять пострілів за лічені секунди, і остання міна виходить зі ствола ще до вибуху першої. Після цього мінометники негайно розбирають міномет (до хвилини) і змінюють позицію, щоб уникнути вогню у відповідь.

120-мм міна: радіус дійсного ураження лежачих цілей осколкової міни не менше 25 м. Радіус капітального ураження ростових цілей – 60м. Розліт окремих осколків може доходити до 200-250 метрів. Вага розривного заряду в 16 кілограмової 120-мм осколково-фугасної міни 3,93 кілограма. Фугасна міна, проникаючи на найвибагливішу глибину, створює воронку діаметром в 3-4 метри і глибиною близько 1 метра. Ця міна добре руйнує окопи і легкі бліндажі. Попадання однієї міни знищує стандартну двокімнатну квартиру. А три, чотири міни - обрушують перекриття поверху панельного будинку. Так само важкі осколки даної міни, можуть серйозно пошкодити БТР, БМП та іншу легку бронетехніку з бронюванням від куль. При прямому попаданні виводить з ладу. 120-мм міномет може бити на 7,2 км. Ефективна дальність до 7 км. Мінімальна дальність (мертва зона) – 480 метрів. Скорострільність - 10-15 пострілів. Возимий боєкомплект - 80 мін.

Буксирувана або самохідна 120-мм нарізна гармата-міномет типу "Нона". Скорострільність – до 11 пострілів за хвилину. Застосовується проти живої сили, розташованої на відкритій місцевості, в окопах або легких укриттях.

Боєприпаси "Нони": в основний боєкомплект гармати входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ49 з контактним детонатором і радіопідривачем. Снаряди мають початкову швидкість на повному заряді 367 м/сек і максимальною дальністю стрільби в 8,855 км. При установці контактного детонатора на осколкову дію під час розриву снаряд 3ОФ49 утворює близько 3500 осколків масою від 0,5 до 15 г, що володіють початковою швидкістю близько 1800 м/сек. Площа ураження відкрито розташованої живої сили в положенні "стоячи" становить 2200 м2, бронепробивність гомогенної сталевої броні становить 12 мм на відстані від 7 до 10 м від епіцентру розриву снаряда. При використанні радіопідривача АР-5 ефективність ураження відкрито розташованої живої сили збільшується в 2 чи 3 рази. При установці контактного детонатора на фугасну дію снаряда 3ОФ49 здатний утворювати воронки до 5 м в діаметрі і до 2 метрів глибиною. Також "Нона" лупить усіма типами 120-мм мінометних мін.

---

У міномета є кілька особливостей, які треба знати обов'язково.

По-перше, міна летить з дозвуковою швидкістю по крутій траєкторії. Це означає, що можна почути постріл і характерний звук від міни до її вибуху. Досвідчені бійці по звуку визначають, в який бік вона летить, наближається (звук змінюється від низьких частот до високих) або вже віддаляється при перельоті. У бойових умовах такі навички потрібно здобувати якомога швидше.

По-друге, міна вибухає при ударі об землю, і осколки розлітаються вгору і в сторони. Тому автомобіль або людина, яка стоїть у повний зріст – дуже вразлива ціль. Якщо ж боєць в момент вибуху міни лежить, ймовірність попадання в нього осколками різко зменшується. Тому, почувши звук міни (або застережливий крик досвідченого побратима), негайно падайте на землю і втискайтесь в неї, закриваючи голову руками.

Осколки 82-мм міни - легкі і дуже "дурні". При вибуху трикілограмової міни утворюються 400-600 осколків. Будь-яка перешкода - цегла, дерево, бетонний стовп, – може непередбачувано змінити напрямок їх польоту. З цієї ж причини осколки міни погано пробивають більш-менш серйозні перешкоди. Кам'яна стіна, бруствір, мішок з піском, стовбур дерева, каска, бронежилет – все це може допомогти.

Якщо противник веде не прицільний обстріл по площі, то бажано не висовуватися хвилин 5 - 10, зазвичай 60-80 мін на квадрат.

Іноді мінометники випускають одну пристрілювальну міну (димову або запальну) в сторону цілі і за місцем її розриву вводять поправки і включають побіжний вогонь всією батареєю на ураження. Так що після першого розриву, є трохи часу знайти укриття і залягти.

З досвіду, з міномета обстрілюють "серіями": 6-8 пострілів, пауза в кілька хвилин, потім знову 6-8 пострілів, або добити. Зазвичай таких серій бувало не більше трьох. Можливий обстріл з одного, двох або трьох мінометів (три мінометних розрахунки входять до складу взводу).

Під час обстрілу навіть не думайте вставати. Лежіть там, де впали. Під час паузи можна оглянути місцевість, переміститися в щілину, яму, воронку. Чим нижче ви будете лежати, тим більше шансів пережити обстріл без наслідків. Окопи, бліндажі, споруди з бетонних блоків, міцні цегляні стіни – цілком надійний захист від міномета. Навіть в чистому полі можна придумати укриття.

Не дуже гарна ідея пересидіти в рідкій посадці або кущах. Детонатор міни спрацює при ударі об гілки і вийде повітряний підрив міни, що збільшить зону ураження осколками.

Під час паузу будьте готові до початку наступної «серії» обстрілу, про наближення якої вас попередить все той же свистячий звук.

Отже, основні правила виживання при мінометному обстрілі:

1. Прислухайтеся до звуків мін, навчитеся їх розпізнавати і аналізувати.

2. При обстрілі негайно падайте і втискайтесь в землю. Навчіться робити це до того, як міни почнуть падати – це в ваших інтересах.

3. Не забудьте відкрити рот, це врятує ваші барабанні перетинки.

4. Що б не трапилося, ні в якому разі не можна підніматися і тим більше вставати. Не намагайтеся втекти із зони обстрілу – міни і осколки все одно швидше вас. Дочекайтеся, поки не прозвучить приблизно 8-10 розривів, потім почекайте хоча б три хвилини, після чого швидко міняйте позицію і йдіть в укриття. Навіть якщо комусь поруч потрібна допомога - надавайте її після обстрілу і в укритті, інакше допомога, швидше за все, знадобиться і вам.

5. Використовуйте штучні і природні укриття і складки місцевості. Сховатися в них можна в перервах між серіями пострілів.

6. Пересувайтеся тільки поповзом. Якщо ви потрапили під обстріл в полі і перечекали його, покидайте зону обстрілу поповзом щоб не бути поміченими і не викликати повторний обстріл.

7. Якщо ви перебуваєте в зоні, де можливий мінометний обстріл, не знімайте бронежилет і каску, – якщо вони у вас, звичайно, є. Бронежилети третього або четвертого класу зупиняють мінометні осколки цілком надійно.

8. Буває що частина мін не розривається (м'який ґрунт, детонатор не спрацював) і нахабно стирчать хвостовиками з землі. Ні в якому разі їх не чіпайте, не діставайте і не буцайте. Імовірність вибуху вкрай висока.

9. Копайте окопи і будуйте бліндажі з міцними перекриттями. Шляхи сполучення повинні бути зигзагоподібними. У разі попадання міни в траншею, розліт осколків буде обмежений тільки прямим сегментом.

10. Не соромтеся тренуватися і відпрацьовувати свої дії в разі обстрілу заздалегідь. Пам'ятайте: важко в навчанні, легко в бою.

11. Якщо ви потрапили під мінометний обстріл під час маршу на "броні", пірнайте всередину. Завдання водія БТР на повній швидкості вийти із зони вогню. Зупинившись і спішившись, ви перетворюєтеся в ідеальну, нерухому мішень для мінометів.

12. Тримайте під прицілом снайперів місця, де може бути корегувальник мінометів. Це як правило руїни, високі будинки і дерева в зоні прямої видимості від вашого місця розташування, з яких відкривається хороший огляд місцевості. Людина з біноклем і рацією (телефоном) - ціль №1.

Як визначити, звідки стріляв міномет?

За характером виїмки від снаряда або міни можна встановити, звідки велася стрілянина. Справа в тому, що снаряд падає під кутом, а не суто вертикально, він розривається, перебуваючи як би на боці, тому воронка нерівномірна. Сторона, звернена до точки пострілу, буде більш пологою, ніж протилежна. Осколків в землі більше з того боку, звідки прилетів снаряд, так як велика частина осколків з протилежного боку пішли в повітря під час вибуху. Зазвичай після видалення пухкого ґрунту можна знайти слід снаряда в землі і визначити загальний напрямок стрільби.

Визначити дальність до місця, звідки був зроблений постріл, можна набагато точніше, якщо визначити який боєприпас утворив воронку. Вимірявши кут падіння снаряда, можна, користуючись таблицями для стрільби, визначити, з якої дальності проводився постріл. Кут вимірюється так: обережно видаляється розпушена вибухом земля, знаходиться центр її поглиблення (лунка). Береться палиця, яка кладеться на краю воронки, звільнені від насипаного вибухом ґрунту (так визначається площину ґрунту). Після цього посередині пологого схилу воронки (того, що з боку пострілу) вбивається кілочок, що доходить до площини ґрунту. Таким чином ми визначаємо усереднену точку дотику снаряда з ґрунтом, після чого від лунки до цієї точки проводимо пряму – найпростіше, накладаємо палицю або рейку, отримуючи «траєкторію» руху снаряда на останньому метрі польоту. Вимірявши кут падіння, ми можемо визначити кут вильоту, а, отже, дальність за таблицями для стрільби.

Коли вперше потрапляєш під вогонь з міномета, може здатися, що гірше нічого бути не може. Насправді-може. Після тижневого обстрілу "Градами" стрільба з міномета представляється швидше дратівливим, ніж страхітливим фактором.