Види наземної тактичної розвідки

У батальйоні (роті) ведуться таки види розвідки:

- військова;

- артилерійська;

- радіолокаційна;

- радіо- і радіотехнічна;

- інженерна;

- радіаційна;

- хімічна;

- неспецифічна біологічна (бактеріологічна);

- топографічна;

- повітряна

Військова розвідка ведеться розвідувальними і бойовими розвідувальними дозорами, підрозділами (групами) призначеними для влаштування розвідувальних засідок і спостережними постами (спостерігачами). Батальйон (рота) може призначатися в розвідувальний загін.

Радіолокаційна розвідка ведеться постами радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей.

Інженерна розвідка ведеться органами військової розвідки та приданими підрозділами інженерних військ.

Радіаційна, хімічна та біологічна розвідка ведеться спеціально підготовленими для цього відділеннями (екіпажами, обслугами).

Артилерійська розвідка ведеться штатними і приданими артилерійськими підрозділами.

Розвідка повітряного противника ведеться спостерігачами, радіолокаційними та оптичними засобами із завданням своєчасного його виявлення, визначення координат, складу, характеристик повітряних цілей та безперервного спостереження за їх діями, виявлення повітряних десантів противника та своєчасного оповіщення військ про дії повітряного противника.

Для ведення розвідки батальйону призначаються зони оглядової та детальної розвідки. Батальйону другого ешелону, або батальйону, призначеному у загальновійськовий резерв призначається зона відповідальності за ведення розвідки. Зона оглядової розвідки призначається для визначення характеру дій угруповання противника з метою прийняття рішення командиром, який організує розвідку, і підготовки контрзаходів. Глибина зони оглядової розвідки батальйону може складати до 10 км.

Зона детальної розвідки призначена для виявлення конкретних об’єктів (цілей) противника в інтересах їх вогневого ураження. Глибина зони детальної розвідки – до 5 км.

Зона відповідальності за ведення розвідки призначена для виявлення противника перед фронтом батальйону. Глибина зони відповідальності за ведення розвідки визначається тиловою межею батальйонів першого ешелону. .(противника). Ширина зон розвідки співпадає з фронтом, який установлений для бою батальйону.

Розвідка в роті ведеться перед її фронтом на глибину бойового завдання (досяжності засобів ураження).

Військова розвідка і способи її проведення

Військова розвідка являє собою сукупність заходів військового командування всіх ступенів по добуванню і аналізу даних про реального або імовірного противника, місцевості та умов виконання бойових завдань.

Мета військової розвідки – виключити раптовість дій противника, забезпечити командира і штаб даними для своєчасного й ефективного застосування своїх сил і засобів.

Завдання військової розвідки:

- встановлення місцезнаходження противника, його складу, що він робить, які і де в нього сильні і слабкі місця, які його плани на майбутні бойові дії;

- виявлення засобів масового ураження і високоточної зброї противника;

- виявлення артилерії, танків, протитанкових і зенітних засобів, вогневих позицій кулеметів, спостережних постів і пунктів управління противника;

- виявлення районів (позицій) розгортання засобів РЕБ противника;

- розміщення аеродромів і майданчиків базування авіації противника, встановлення кількості і типу літаків і вертольотів на них;

- визначення характеру і ступеня інженерного обладнання позицій і районів зосередження підрозділів і частин противника, системи його загороджень, ступеня прохідності місцевості;

- виявлення нових засобів збройної боротьби, прийомів і засобів ведення бойових дій.

Спосіб розвідки - це прийом (метод) дій сил і засобів розвідки з метою добування розвідувальних відомостей.

Основні способи військової розвідки:

1. Спостереження - є основним способом розвідки, організується і ведеться у всіх видах бою і ведеться безперервно командирами підрозділів особисто, спостережними постами, спостерігачами рот (взводів, відділень, танків) та обслугами чергових вогневих засобів. Організація спостереження повинна забезпечувати найкраще проглядання противника та місцевості перед фронтом, на флангах і в тилу. Вночі та в інших умовах обмеженої видимості спостереження ведеться з використанням приладів нічного бачення, радіолокаційних станцій розвідки наземних рухомих цілей, засобів освітлення місцевості та доповнюється підслуховуванням.

Спостереження біля державного кордону організується з урахуванням забезпечення скритності та максимальної глибини перегляду суміжної сторони, особливо на імовірних напрямках дій головних сил противника. Місця розгортання спостережних постів обладнуються завчасно і забезпечуються засобами проводового зв’язку.

Спостереження за повітряним противником ведеться постами повітряного спостереження зенітних підрозділів, постом (пунктом) позначення батальйону (роти), а також спостережними постами та спостерігачами.

Радіаційне, хімічне та біологічне спостереження ведеться постами радіаційного, хімічного та біологічного спостереження, спостерігачами за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою (РХБО) батальйонів (рот).

В обороні, під час підготовки наступу і при розташуванні на місці в батальйоні виставляються один-два спостережні пости й один обладнаний пост радіаційного, хімічного і біологічного спостереження (РХБС), в роті – один–два спостерігачі і спостерігач за РХБО. У ході наступу, в зустрічному бою, при відході та на марші у батальйоні (роті) призначаються спостерігачі та спостерігач за РХБО.

2. Підслуховування застосовується при безпосередньому зіткненні із противником, а також при діях розвідувальних органів у його тилу.

3. Пошук полягає в прихованому підході групи (підрозділу) до заздалегідь наміченого і вивченого об'єкту, раптовому нападі на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і спорядження і швидкому відході в розташування своїх військ.

4. Наліт полягає в раптовому нападі на призначений об'єкт противника з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і бойової техніки, а також виведення з ладу засобів ядерного нападу, пунктів управління і інших важливих об'єктів.

Наліт проводиться підрозділом, який веде розвідку, у повному складі або частиною сил.

У бойовому наказі підрозділу (групі), призначеному в розвідувальну засаду або для проведення нальоту, вказуються: відомості про противника; місце (об’єкт) та час улаштування розвідувальної засади (проведення нальоту); завдання; порядок підтримки вогнем та проходження лінії фронту (охорони) своїх підрозділів; сигнали оповіщення, управління та взаємодії; пропуск та відзив.

5. Засада полягає в завчасному і прихованому розташуванні групи на очікуваних або імовірних шляхах руху противника для раптового нападу на нього з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння, бойової техніки і спорядження.

6. Розвідка боєм полягає в раптовій атаці заздалегідь виділеного і підготовленого підрозділу для оволодіння визначеним об'єктом у розташування противника.

Розвідка боєм проводиться перед проривом оборонного рубежу противника з метою уточнення його угруповання і характеру оборони, розкриття систем вогню і загороджень, а також наявності його військ на першій позиції.

Для розвідки боєм може бути призначений посилений батальйон (рота). Свої завдання він виконує, як правило, наступом з положення безпосереднього зіткнення з противником, при цьому особлива увага приділяється забезпеченню флангів. До складу батальйону (роти), призначеного для проведення розвідки боєм (захоплення полонених, документів, зразків озброєння, техніки та спорядження) для проведення пошуку включаються підрозділи військової розвідки (взвод, відділення) або групи спеціально підібраних розвідників зі складу окремого розвідувального батальйону або розвідувальної роти бригади, у смузі якої проводиться розвідка боєм.

Розвідка в обороні повинна своєчасно встановити підготовку противника до наступу, виявити його сили, можливі напрямки дій і час переходу в наступ, місця позицій артилерії й інших вогневих засобів, а з початком наступу противника уточнити його склад, наявність резервів і можливий напрямок їх введення.

Розвідка в батальйоні при підготовці наступу ведеться з метою добування відомостей, які дозволяють достовірно виявити: склад, положення, можливості противника і його замисел дій в обороні. У цей період розвідка повинна встановити нумерацію, боєздатність і характер дій підрозділів противника перед фронтом наступу батальйону і на флангах, побудову оборони противника (передній край, опорні пункти та їх інженерне обладнання, а також наявність і місця розташування загороджень); систему вогню усіх видів зброї перед переднім краєм оборони й у глибині, вогневі позиції протитанкових засобів (ПТРК, танків і самохідних артилерійських установок), артилерії і мінометів, місця розташування командних і спостережних пунктів; сильні і слабкі сторони в системі оборони, наявність відкритих флангів і ділянок, які слабко обороняються, ступінь прохідності місцевості, характер водяних перешкод і найбільш сприятливі ділянки для їхнього форсування.

Розвідка на марші ведеться із завданнями: вчасно попередити командування батальйону про появу на маршрутах руху наземного противника; розкрити бойовий склад і характер його дій, райони висадки (викидання) повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп; визначити стан та прохідність доріг, мостів, інших переправ на маршрутах руху, найбільш сприятливі райони для відпочинку і зосередження підрозділів, а також виявити шляхи обходу або подолання можливих районів руйнувань, пожеж, дистанційного мінування, зон зараження і затоплення.

Під час розташування батальйону в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування або відпочинку та в інших районах розвідка ведеться з метою виключення раптового нападу наземного і повітряного противника і забезпечення командира і штабу батальйону даними, необхідними для ефективного застосування підпорядкованих їм сил і засобів.

7. Допит полонених, перебіжчиків, опитування місцевих жителів – відомості, отримані цим способом, необхідно перевіряти ще раз і уточнювати.

Допит полонених і перебіжчиків у батальйоні (роті) проводиться коротко з метою одержання лише тих відомостей, що необхідні батальйону (роті) для ведення бою. Після допиту полонені і перебіжчики негайно доставляються в штаб бригади (батальйону).

Захоплені у противника документи, зразки озброєння і техніки направляються командиру (начальнику), який вислав підрозділ у розвідку, з указанням, де, коли і при яких обставинах вони захоплені. На захоплених документах забороняється робити будь-які написи і позначки.