Бойовий досвід застосування рушниці Mossberg 590A1

Автор - Джеремі Стаффорд

Зрозуміло, зараз я буду вихваляти 590A1. Звичайно, не без цього, але є нюанс: кілька місяців в Іраку я пройшов з 590A1. Я довірив цій рушниці своє життя, і жодного разу під час стількох боїв вона мене не підвела.

Ще до призову наприкінці 2002 року на службу я був прихильником цієї зброї. Будучи поліцейським інструктором з вогневої підготовки і одночасно інструктором з початкової стрілецької підготовки Корпусу морської піхоти США, я міг похвалитися багатим досвідом роботи з помповими рушницями, серед яких Mossberg 590A1 залишалася моєю улюбленою: це просто звір. Зручний у користуванні, розташований зверху ствольної коробки запобіжник забезпечує стрільцю більш природне положення рук і рівень надійності ціною в життя. Я кажу "ціною життя" не заради красного слівця: я поставив своє власне життя на "Моссберг", і воно жодного разу мене не підвело.

Одного дня на неброньованому "Хаммері" ми прямували до невеликого містечка під назвою Сумар, що лежить на околиці Багдада. До нас дійшла інформація, що тамтешні баасисти (хлопці Хуссейна) погіршують життя місцевим жителям, тому ми вирушили туди, щоб вжити якихось заходів. Так, морпіхи уміють напрошуватися на неприємності.

Ha підході до міста я краєм ока вловив якийсь рух у вікні великої будівлі. Я повернувся, щоб придивитися, і побачив групу людей озброєних AK, які вибиралися з вікна і бігли навколо будівлі. Розуміючи, що вони мають намір поспіхом влаштувати засідку, я, крикнувши про це товаришам, на ходу вистрибнув із "Хаммера", що збавив швидкість, і рвонув уперед назустріч їм. Однак мені варто було б вибрати іншу стратегію, але водночас я боявся, що вони встигнуть зайняти вигідне розташування для раптового нападу на нашу колону, яка повільно йшла.

Відірвавшись від своєї команди, я обігнув кут будівлі і увірвався прямо в організовану там засідку. Далеко не найрозсудливіша моя дія. Але, на щастя, ця безцільно зухвала витівка переплюнула підготовку "поганих хлопців". Коли я зупинився під градом куль калібру 7.62xЗ9 мм, що летіли, приклад "Моссберга" 590A1 уже вперся в плече. Я пам'ятав відблиск сонця на мушці і ривок рушниці в плече, але не чув нічого. Я знав, що має пролунати звук пострілу, але не пам'ятав, щоб він пролунав. Свинцева куля вирвалася зі ствола і наздогнала першого баасиста. Ударом його розвернуло і відкинуло на землю. Він усе ще тримав свій AK напоготові, але наступна куля прошила його, тут же усунувши загрозу.

Як одного разу сказав генерал Меттіс, "Коли ти вперше когось валиш, це не можна назвати малозначною подією". І це правда. Мить я перебував у деякому сум'ятті, зациклившись на вмираючому. Але, на щастя, мене тренували найкращі інструктори, і ця підготовка спрацювала: я згадав про оцінку обстановки, обрубавши концентрацію в одній точці. Ближче, ніж за 10 метрів, сидів другий баасист, який уже обсипав мене чергою вогню. 590-й знову злетів на плече, і той, хто стріляв, замертво впав на землю. За всю перестрілку мій 590-й відпрацював ще кілька разів - усе з тим самим результатом. Було зроблені помилки та проведені висновки, але в підсумку якісна підготовка і чудовий дробовик зберегли мені життя і повернули додому, до сім'ї.

За події того дня мене нагородили Бронзовою зіркою зі знаком "V" ("Valor" - мужність), але моїми головними винесеними уроками стали розуміння того, що найважливіше в бою - підготовка, і новий виток визнання та поваги до рушниць "Моссберг", яким можна в цьому бою довіряти.