.png)
Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz
Безгільзовий набій - збройовий набій, що не має гільзи як компонента. Проте даний набій має цілу низку переваг. Відмова від гільзи, вага якої зазвичай становить практично половину ваги набою, дає змогу полегшити боєкомплект, а також гарантовано уникнути затримок у стрільбі, пов'язаних із деформацією гільзи під час заряджання. Крім того, спрощується конструкція і, як наслідок, підвищується надійність зброї, оскільки зникає необхідність в екстрагуванні стріляної гільзи, а також повністю виключається можливість розривів або заїдань гільзи під час екстрагування. А відсутність витрат часу на цю операцію дає змогу збільшити скорострільність.
Однак створення надійного й ефективного безгільзового набою виявилося технічно складним завданням. У сучасному набою гільза насамперед є специфічною тарою, що захищає пороховий заряд від впливу зовнішнього середовища, а також оберігає від прориву порохових газів через затвор під час пострілу. Відмова від гільз означала, що ці проблеми необхідно вирішувати іншими способами.
Набої зі згораючими гільзами
На світанку ери вогнепальної зброї застосовували набої з паперовими гільзами, які під час пострілу згорали. Однак незважаючи на дешевизну і легкість, такі набої страждали на численні недоліки - насамперед на низьку надійність через вологопроникність паперу, схильність до деформації під час заряджання, та прорив порохових газів під час пострілу.
Розміщення метального заряду в тілі снаряда
Уперше безгільзові набої, в яких пороховий заряд розміщувався всередині порожнистотілої кулі, з'явилися в середині XIX століття в США разом із багатозарядним пістолетом "Волканік". Однак вони яскраво висвітили загальний недолік набоїв такого типу: усередині метального снаряда міститься мала кількість пороху, через що вони не вирізняються високою потужністю. Як результат, особливого поширення вони не набули.
Розробники стрілецької зброї повернулися до цієї ідеї під час Другої світової війни. В Німеччині розробили пістолетні набої безгільзового типу, але знову-таки їх не пустили у виробництво. У 1970-х роках чергова спроба була зроблена італійськими зброярами, які створили пістолет-кулемет Benelli CB M2 з 9-мм безгільзовими пістолетними набоями, що за потужністю перевершують стандартні набої 9×19 мм. Однак на той час інтерес до пістолетів-кулеметів був загалом втрачений, оскільки в обіг увійшли штурмові гвинтівки під проміжний набій.
Однак у 1970-ті роки в Німеччині було створено гвинтівку HK G11 з незвичайним безгільзовим набоєм зі згораючим капсулем - кулю вставляли в прямокутний блок із пресованої нітроцелюлози. За вагою і розміром даний набій був приблизно вдвічі меншим за стандартний набої 5,56×45 мм. Зовні набій був покритий речовиною, що згорає під час пострілу і захищає порох від вологи і самозаймання - але, як виявилося, недостатньою мірою. Платою за це стала чутливість до температури навколишнього середовища - за температури нижче нуля за Цельсієм початкова швидкість кулі значно падала.
Після тривалих випробувань з'ясувалося, що під час стрільби є великий ризик займання пороху від розпечених стінок патронника. Зброю відправили на доопрацювання. Дану проблему із самозайманням частково вирішили, і на початок 1990-х років близько тисячі HK G11 надійшло в розпорядження бундесверу. Однак після об'єднання Німеччини фінансові труднощі, з якими зіткнувся німецький уряд, змусили його скоротити фінансування багатьох військових програм і скасувати програму переходу армії бундесверу на новий боєприпас.
Також однією з причин відмови від цього боєприпасу стала проблема обтюрації порохових газів. Це призвело до зниження ресурсу ствола до 4000 пострілів, що зробило зброю під цей набій дуже дорогою ще й у плані експлуатації (ствол - найдорожча деталь).
Однак у 1990-х роках подібні безгільзові набої (Voere VEC-91) пропонували для гвинтівки з поздовжньо-поворотним затвором, але з системою електронного займання (що дає змогу відмовитися від легкозаймистого капсуля, тим самим значною мірою розв'язуючи цю проблему), але у зв'язку з незвичністю така конструкція популярності не здобула.
Comments