А-215 Град-М

А-215 Град-М – реактивна система залпового вогню радянського виробництва.

ТТХ А-215 Град-М

Довжина: 4.5 м

Ширина: 4 м

Висота: 3.8 м

Розрахунок: 2 особи

Маса: 20 722 кг

Калібр: 122 мм

Кількість напрямних: 40

Максимальна даність стрільби: 20 700 м

Історія та конструкція

У 1966 році радянськими конструкторами було розпочато розробку нової реактивної системи залпового вогню для встановлення на кораблях. Всі технічні робити велись 3 роки і у 1969 році відбулись перші успішні наземні випробування, а згодом були також проведені і морські випробування. За результатами морських випробувань нові РСЗВ під назвою А-215 (Град-М) було прийнято на озброєння.

А-215 Град-М входить до складу озброєння малих артилерійських кораблів проєкту 21630 серії "Буян", також їх можна розмістити на ракетно-артилерійських кораблях проекту 21632 "Торнадо", а також дві системи А-215 Град-М із загальним боєзапасом 320 ракет розміщені на кораблях серії ВДК проєкту 11711"Иван Грен".  

Сама реактивна система залпового вогню була створена на базі РСЗВ 9К51 "Град". Вона призначена для встановлення на кораблях та ураження живої сили і техніки противника на березі під час висадки морського десанту, підтримки його дій, а також для оборони десантних кораблів від атак кораблів противника. А висока скорострільність і дальність стрільби А-215 Град-М забезпечують ефективну вогневу підтримку морського десанту.

До складу А-215 Град-М входить, палубна пускова установка МС-73 з підпалубним заряджальним пристроєм, лазерний далекомірний пристрій ДВУ-2, система управління вогнем ПС-73 "Гроза" та 122-мм некеровані реактивні снаряди. Система має сорок стволів для запуску ракет, а в якості основного боєприпаса РСЗВ використовує реактивний осколково-фугасний снаряд 9М22У, який забезпечує системі дальність стрільби до 20 700 м.

Вогонь ведеться в автоматичному режимі за даними системи управління стрільбою залпом або одиночними пострілами. Інтервал між пусками снарядів у залпі - 0.5 с. А процес перезарядки відбувається за допомогою наявного в конструкції підпалубного заряджального пристрою барабанного типу, який вміщує 8 пускових пакетів по 20 ракет у кожному. Під час заряджання пакети попарно подаються на напрямні пускової установки, які виставлені вертикально. Після залпу порожні пакети опускаються в барабан, а на напрямні подається наступна пара. Час перезарядження пускової установки становить не 2 хвилини. Але також можливий варіант розміщення пускової установки без зарядного пристрою, і в такому випадку перезарядження відбувається вручну розрахунком комплексу.