Mondragon 1908

Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz

Mondragon 1908 – одна з перших у світі самозарядних гвинтівок яка була розроблена в Мексиці генералом Мануелем Мондрагоном.

ТТХ Mondragon

Довжина: 1105 мм

Довжина ствола: 577 мм

Калібр: 7×57 мм

Маса без набоїв: 4,2 кг

Ємність магазину: 8, 20 або 30 набоїв (в залежності від модифікації)

Історія

Ідея багатозарядної гвинтівки з автоматичним перезарядженням в ті часи була не нова. Перший патент на автоматичну гвинтівку отримав американець Регул Пілон ще в 1863 році. Тоді й пороху бездимного ще не було. Чому це так важливо, бездимний порох? А тому, що головною частиною автоматики системи Пілона була газова частина, що відводила через отвір у стволі частину порохових газів. А при застосуванні димного пороху зброю доводилося чистити кожні 50 пострілів.

Винахід бездимного пороху знову підігрів інтерес інженерів до створення автоматичної зброї. Попит уже був сформований, а над створенням автоматичної гвинтівки почали працювати найрізноманітніші люди.

Одним із таких ентузіастів був мексиканець Мануель Мондрагон. Цей офіцер мексиканської армії не тільки запатентував у 1887 році і виготовив у Швейцарії діючий макет самозарядної гвинтівки, а й зумів привернути до цієї зброї увагу одноосібного правителя Мексики Порфіріо Діаса, який правив у той час. Крім того, величезною удачею мексиканського генерала було залучення для виготовлення набою для цієї своєрідної зброї майора швейцарської армії Едуарда Рубіна.

Спочатку гвинтівку розробили під експериментальний набій великої потужності 5,2 × 68 мм майора Едуарда Рубіна. Даний набій 5,2×68 мм показав видатні результати. Під цей набій навіть було виготовлено першу партію гвинтівок Мандрагона. Однак, такий нестандартний набій не випускала жодна збройова фірма у світі. Довелося експериментувати зі стандартними гвинтівочними набоями, які випускалися в той час. Зрештою Мануель Мандрагон зупинився на набоєві 7х57 мм виробництва фірми Маузер, що перебував на озброєнні мексиканської армії.

Зброя вийшла досить зручною, хоча була важкуватою і складною в обслуговуванні. Офіційно дана зброя називалась – "Fusil Porfirio Diaz, Systema Mondragon, Modelo 1908", у вільному перекладі "зброя Порфіріо Діас, система Мондрагон, модель 1908 року".

У 1908 році ця гвинтівка була офіційно прийнята на озброєння Мексиканської армії, і, оскільки в Мексиці не було виробництв потрібного рівня, замовлення на виробництво нової гвинтівки був розміщений у Швейцарії, на збройовому заводі SIG.

Коштувала така гвинтівка 160 швейцарських франків, величезну на ті часи суму. Навіть дуже якісна гвинтівка з ручним перезарядженням коштувала втричі дешевше. Тому, коли з'ясувалося, що автоматична гвинтівка важка, досить примхлива і потребує уваги набагато більше, ніж звичайна магазинна гвинтівка, Мексика відмовилася закуповувати у Швейцарії чергову партію гвинтівок. Сталося це в 1911 році.

Однак, ця гвинтівка виявилася настільки вдалою, що коли Мексика не оплатила чергову партію таких гвинтівок, Швейцарія дуже дешево продала партію в 3000 гвинтівок Німеччині. Ці гвинтівки були поставлені на озброєння піхоти Німеччини. А спеціально для цієї зброї було розроблено дискові магазини на 30 набоїв.

Проте для європейської "окопної війни" мексиканська гвинтівка виявилася зовсім непристосованою. Однак, практичні німці пристосували цю зброю, видаючи ці гвинтівки екіпажам розвідувальних аеропланів, дирижаблів і аеростатів. Називалася ця модифікація FSK.15 ("Fliegerselbstladekarabiner Model 1915", легкий авіаційний карабін зразка 1915 року).

Дана гвинтівка за весь свій час існування брала участь у багатьох війнах, а ключовими з яких є перша і друга світові війни, а також у корейська війна.

Конструкція

Потрібно відзначити, що гвинтівки Мануеля Мондрагона значно випередили свій час. Багато її особливостей надалі зустрічалися в інших, більш успішних системах. Гвинтівка використовує загальноприйняту наразі, але незвичайну наприкінці XIX століття, автоматику з відведення порохових газів та поворотним затвором.

Замикання ствола здійснюється поворотним затвором, що має дві групи бойових упорів — в передній і задній частинах затвора. Поворот затвора здійснюється при взаємодії виступів на масивній підставці руків'я затвора зі спіральними пазами в тілі затвора. А у задній частині ствольної коробки передбачений пружинний буфер затвора.

Цікавим фактом даної гвинтівки є те, що у разі відмови автоматики гвинтівку її можна перевести у звичайну магазинну гвинтівку з ручним перезаряджанням за допомогою спеціального вентиля. А перезарядка в цій ситуації здійснювалася рухом затвора рукою вперед-назад.

Живлення ранніх експериментальних гвинтівок Мондрагона здійснювалося з фіксованих неокремих магазинів, але в серійних гвинтівках використовувалися відокремлені коробчасті магазини з дворядним розміщенням патронів. Спорядження патронів в магазини також можливо і при примкнутих магазинах, через відкритий затвор, за допомогою обойм або одинарним заряджанням.