MG 34

MG 34 (Maschinengewehr 34) - німецький єдиний кулемет, який був спроектований компанією Rheinmetall-Borsig на замовлення німецької армії.

ТТХ MG 34

Довжина: 1219 мм

Довжина ствола: 627 мм

Маса: 12,1 кг

Калібр: 7.92x57 мм Mauser

Темп стрільби: 800-900 пострілів на хвилину

Прицільна дальність: до 1000 м

Живлення: магазинне по 75 набоїв, або стрічкове по 50 та 250 набоїв

Історія та конструкція

Кулемет MG-34 був розроблений німецькою компанією Rheinmetall-Borsig, а розробкою керував конструктор Луїс Штанге. За основу розробки кулемета MG-34 взяли австрійсько-швейцарський кулемет MG-30 Solothurd. Після ряду доопрацювань німецькі конструктори з компані Rheinmetall-Borsig представили новий кулемет який отримав назву Maschinengewehr 34, або скорочено MG-34 і в 1934 році був прийнятий на озброєння.

З 1934 року аж по 1942 рік MG-34 офіційно був основним кулеметом не тільки піхоти, а й танкових військ Німеччини. У 1942 році замість MG-34 на озброєння прийняли модернізований кулемет під назвою MG-42, однак виробництво MG-34 не припинили аж до кінця Другої Світової війни, адже його продовжували використовувати як танковий кулемет, оскільки він був більш пристосованим до цього порівняно з MG-42.

MG-34 насамперед вартий згадки як перший єдиний кулемет, коли-небудь прийнятий на озброєння. У ньому втілилася вироблена Вермахтом на досвіді 1 Світової війни концепція універсального кулемета, здатного виконувати роль як легкого ручного кулемета, який використовується з сошок, так і станкового, використовуваного з піхотного або зенітного верстата, а також танкового, який використовують у спарених і окремих установках танків і бойових машин. Подібна уніфікація спрощувала постачання і навчання військ та забезпечувала високу тактичну гнучкість.

Кулемет MG-34 побудований на основі автоматики з коротким ходом ствола. Замикання ствола здійснюється затвором з поворотною бойовою личинкою, на якій виконані бойові упори у вигляді сегментів гвинтового різьблення. Для підвищення надійності роботи автоматики кулемет має дуловий підсилювач відкату, що використовує тиск порохових газів на дуловий зріз ствола для додавання йому додаткового прискорення під час відкату. Цей же дуловий підсилювач одночасно служить і полум'ягасником.

Кожух ствола металевий циліндричний, з круглими вентиляційними отворами, а у танковій версії даного кулемета кожух являється суцільним та вентиляційних отворів не має. Ствольна коробка кулемета MG-34 є фрезерованою, має циліндричну форму та з'єднується з кожухом ствола поздовжньою віссю на правому боці і засувкою на лівому. Ствольна коробка може відкидатися щодо кожуха ствола вгору і вправо, відкриваючи казенну частину ствола. Таким чином, можна легко за лічені секунди зробити зміну ствола, але сам ствол не має жодного ручки для комфортної заміни і в такому разі кулеметник для заміни ствола мав використовувати додатковий матеріал, щоб не обпектись. Гарячий ствол просто витягнути з кожуха назад, а на його місце ставився холодний, після чого ствольну коробку необхідно повернути у вихідне положення.

Вогонь з кулемета MG-34 можна вести з відкритого затвора та в двох режимах: одиночними пострілами та автоматичним вогнем. Цікавою є конструкція перемикання режимів вогню. Сам спусковий гачок слугував перемикачем режимів вогню. Натискання на його верхню частину вогонь вівся одиночними пострілами, а на нижню - автоматичний вогонь. Також даний кулемет мав запобіжник який знаходиться на правій стороні пістолетної рукоятки.

Живлення кулемета набоями здійснюється стрічкою, яка подається праворуч або ліворуч. Сама стрічка могла комплектуватись 50-ма або 250-ма набоями, однак на даний кулемет можна встановити додаткові магазини різної ємності.

Кулемет MG-34 комплектувався складною двоногою сошкою, яка могла кріпитися або в дуловій частині кожуха, що забезпечувало більшу стабільність кулемета під час ведення вогню, або в задній частині кожуха, перед ствольною коробкою, що забезпечувало більший сектор вогню. Прицільні пристосування у даного кулемета відкриті, класичні. Також даний кулемет можна встановити на спеціальний верстат-триногу. Даний верстат мав спеціальні механізми, буфер віддачі, окремий вузол управління вогнем, та кріплення для прицілу. Цей верстат забезпечував ведення вогню тільки по наземних цілях, однак існував спеціальний легкий верстат-тринога для стрільби по повітряних цілях.

Підсумовуючи можна сказати, що MG-34 був вельми гідною зброєю для свого часу, але він мав декілька головних недоліків. Одним із таких є підвищена чутливість до забруднення механізмів, а також він був занадто трудомісткий у виробництві і вимагав занадто багато ресурсів, що було неприйнятно для умов воєнного часу, який вимагав виробляти кулемети у величезних кількостях. Саме тому на світ з'явився набагато простіший у виробництві та надійніший кулемет MG-42, який використовував прогресивніші технології. Проте MG-34 був вельми грізною і універсальною зброєю, яка заслужила своє почесне місце в історії.