.png)
Адаптував, переклав та покращив @ddd_spetz
Lockheed F-117 Night Hawk — дозвуковий двомоторний малопомітний ударний літак американської фірми Lockheed Martin. Даний літак призначений для таємного проникнення через систему ППО противника і атакам по важливим об'єктам: штабам, аеродромам, вузлам зв'язку та об'єктам ППО.
ТТХ Lockheed F-117 Night Hawk
Довжина: 20,08 м
Висота: 3,78 м
Розмах крила: 13,2 м
Площа крила: 73 м²
Екіпаж: 1 особа
Маса порожнього: 13 380 кг
Максимальна маса: 23 815 кг
Бойове навантаження: 2270 кг
Тип двигуна: 2 х ТРДД General Electric F404-F1D2
Максимальна швидкість: 993 км/год
Крейсерна швидкість: 905 км/год
Дальність польоту: 1720 км
Максимальна висота польоту: 13 700 м
Історія
Інтерес до зниження помітності літальних апаратів для радарів противника (технологія "стелс") виник у військових США після того, як американські пілоти побували у в'єтнамських "ракетних джунглях".
Американське командування визнало, що зниження помітності літаків для РЛС є одним із перспективних напрямів збільшення їхньої живучості і в 1965 році розпочались роботи над програмою "Стелс".
Пізніше в 1977 року в американському військовому відомстві було створено комітет Xcom, до завдань якого входило практичне застосування технологій невидимості. Було санкціоновано початок трьох програм у цьому напрямі: Senior Prom (розробка крилатої ракети-невидимки), ATB (у майбутньому вона призведе до створення стратегічного бомбардувальника В-2) і Senior Trend, завдяки якій і з'явиться F-117.
Розробку нового літака було доручено компанії Lockheed Martin. Всі роботи над розробкою нового літака велися в глибокій таємниці. Пентагон поставив перед інженерами компанії завдання знизити всі характеристики літака, які демаскують його. Замовника цікавила не тільки помітність для РЛС, а й зменшення теплового випромінювання літака, зниження рівня його гучності, усунення будь-яких власних випромінювань машини та інверсійних слідів.
Lockheed Martin впоралася з поставленим завданням у гранично стислі терміни: вже за вісім місяців розпочалося будівництво першої машини, яка була передана на випробування в 1981 року.
Перші випробування показали крайню нестійкість F-117 відразу в багатьох режимах польоту. Були й інші неприємні несподіванки, які підніс літак своїм творцям. Їм довелося серйозно допрацьовувати повітрозабірники, змінювати конструкцію паливних баків і доводити систему управління машиною.
Після раду змін в 1983 році F-117 почали повноцінно експлуатувати. Спочатку цей літак був надсекретним, вперше американські військові визнали сам факт його існування тільки 1988 року. Проте перший публічний показ відбувся 1990 року, а через рік F-117 показали на авіаційній виставці в Парижі.
Відразу після появи F-117 був дійсно грізною зброєю. Його не могли виявити РЛС СРСР і Китаю. Не бачили "стелс" і винищувачі. Однак ситуація дуже швидко змінилася: радіолокаційні засоби виявлення вдосконалювалися дуже швидко, також з'явилися інші технології виявлення літаків. Тож дуже скоро F-117 вже став тільки відносно невидимим літаком, а конструкційні недоліки, закладені в ньому, природно, нікуди не поділися.
Конструкція літака
Конструкція літака заснована на стелс-технології. Вперше елементи малопомітності було використано при створенні літака Horten Ho 229 в Німеччині в 1943 році.
Пізніше ці технології використовувались в розробці експериментального американського «Have Blue». Ці технології дещо розширили шляхом використання сучасних теоретичних ідей і результатів практичних експериментів в області дифракції електромагнітних хвиль, матеріалознавства та синергічного впливу форми, конструкції, матеріалу, покриття, додаткових засобів радіоелектронної протидії на зменшення такого показника, як ефективна поверхня розсіювання (ЕПР) літака.
Проте остаточно технології сформували при створенні Lockheed F-117 Nighthawk. Сам літак побудований за аеродинамічною схемою «літаюче крило» з V-подібним оперенням. Даний літак має крила з великою стрілоподібністю (67,5 °), з гострою передньою кромкою, окреслений прямими лініями профіль крила, гранований фюзеляж, утворений пласкими панелями трапецієвидної та трикутної форми, що розташовані таким чином один відносно одного, щоб розсіювати електромагнітні хвилі в бік від РЛС противника.
Така форма літака, побудованого за концепцією «площин-відбивачів», отримала назву «фасеточна» (від фр. facette — грань). Розташовані над крилом з обох сторін фюзеляжу пласкі повітрозабірники мають поздовжні перегородки з радіопоглинальних матеріалів. Частина потоку холодного повітря відокремлюється на вході в повітрозабірники і минаючи двигуни, потрапляє в пласкі сопла, що екрануються крилом і мають розміри 165х25 см.
Контури щілин, що утворюються в місцях з'єднання ліхтаря кабіни з фюзеляжем, стулки відсіків шасі і озброєння мають незвичну форму, що також забезпечує ефективне розсіювання електромагнітної енергії і запобігає її прямому відбиванню у напрямку прийомопередавальної антени РЛС противника.
У конструкції літака широко застосовані полімерні композиційні матеріали та радіопоглинаючі матеріали. У конструкції планера на частку металевих сплавів припадає тільки 10 відсотків. У результаті цих заходів ефективну поверхню розсіювання (ЕПР) літака при опроміненні його локатором спереду знизили, за деякими даними, до 0,025 м², що в кілька десятків разів менше, ніж ЕПР звичайних літаків схожих розмірів.
Проте незвична форма фюзеляжу та специфічний профіль крила значно погіршують аеродинамічні характеристики літака. У процесі проєктування був досягнутий компроміс, при якому вимоги малої помітності радіолокації взяли гору над вимогами аеродинаміки. В результаті виявляється неможливим політ на надзвуковій швидкості, обмежується радіус дії, зменшується бойове навантаження і маневреність.
Слід зауважити, що, незважаючи на такі радикальні рішення, конструкторам не вдалося досягти кінцевої мети — побудувати літак, невразливий для противника. По-перше, через погіршену аеродинаміку F-117 був погано захищений від атак винищувачів противника, якщо їм вдавалося його виявити. По-друге, закладені в конструкцію ідеї могли знизити видимість лише до певної межі, а також не забезпечували дуже низького ЕПР для радіолокаційних систем, в яких приймач і передавач були рознесені по різних точках. У результаті радянські зенітні комплекси С-200 і С-300 могли вести по ньому вогонь з великими шансами на влучення, а старіші модернізовані С-125 також могли становити загрозу.
Якщо казати про озброєння F-117, він може використовувати ракетно-бомбове озброєння, а також може використовувати і ядерні боєприпаси. Типовою зброєю для літака є бомби GBU-10 або GBU-27, але може брати на борт ракети AGM-88 HARM, та AGM-65 "Maverick".
Назва
Офіційна назва F-117 в ВПС США — «Найт Гок» (англ. Night Hawk — «нічний яструб»). Відповідно до системи позначень авіатехніки у збройних силах США літеру F присвоюють винищувачам. Усупереч сформованому в популярній культурі образу «стелс-винищувача», F-117 є тактичним ударним літаком і ніколи не призначався для виконання винищувальних завдань.
За однією з версій, такі позначення були зумовлені тим, що в ВПС США немає штурмових підрозділів (тільки винищувальні та бомбардувальні). Так, наприклад, штурмовики A-10 Thunderbolt належать до «тактичних винищувальних крил» (англ. Tactical Fighter Wing). Аналогічна ситуація була з бомбардувальником F-111, що також мав «винищувальне» позначення. Невідомою також залишається причина присвоєння номера «117», який відходить від загальної послідовності.
Бойове застосування
F-117 приймав участь у багатьох військових конфліктах:
· Вторгнення США до Панами;
· Війна в Перській затоці;
· Операція «Лис пустелі»;
· Війна НАТО проти Югославії;
· Іракська війна;
У ході військової операції НАТО проти Союзної Республіки Югославії у складі авіаційного угруповання ВПС НАТО на авіабазах Шпангдалем і Авіано базувалося 24 тактичних винищувачі Night Hawk зі складу 49-го винищувального авіаційного крила.
Дані літаки брали участь у бойових діях із першого дня повітряної операції. У ході першої фази операції літаки F-117 діяли у складі ударних авіаційних груп (від двох до восьми літаків у групі) на середніх і великих висотах у темний час доби, завдаючи удари високоточними засобами ураження по найбільш важливих об'єктах ППО та об'єктах військово-промислового комплексу Югославії в районах великих населених пунктів (Белград, Новий Сад, Крагуєваць, Ніш, Приштина).
Бойове навантаження на дані літаки складало один-два вильоти на добу. Час завдання ударів не перевищував двох-двох із половиною годин. Але 27 березня 1999 о 22:45 у ході чергового нальоту один літак даного типу збили засоби ППО СРЮ в районі міста Будановичі (40 км західніше Белграда). З 28 березня 1999 з початком другої фази операції і переходом ВПС НАТО до ведення систематичних бойових дій, винищувачі діяли в будь-який час доби, у тому числі у складних метеоумовах, переважно на великих висотах з метою забезпечення безпеки польоту в умовах активних дій мобільних засобів ППО збройних сил СРЮ.
Основними об'єктами ураження, як і раніше, були засоби ППО ВС Югославії, а також стратегічні об'єкти військово-політичного керівництва СРЮ, інфраструктури та військово-економічного потенціалу. Бойову напругу застосування даних літаків збільшили до трьох-чотирьох літако-вильотів на добу. Основним варіантом бортового озброєння літака були дві керовані бомби з лазерним наведенням, до чотирьох керованих ракет «Мейверік» або протирадіолокаційних ракет «HARM». А прицільно-навігаційні бортові системи літака включали тепловізійну, лазерну і супутникову — «NAVSTAR».
Зняття з озброєння
ВПС США збиралися експлуатувати F-117 щонайменше до 2018 року, однак брак грошей на закупівлю нових багатоцільових винищувачів F-22 змусила почати процес зняття «Найт Гока» з озброєння набагато раніше. Офіційно про це було оголошено восени 2006 року. У тому ж році була закрита школа підготовки пілотів F-117, її останній випуск відбувся 13 жовтня.
Перші десять F-117 зняли з озброєння в грудні 2006 року. Але до березня 2008 ВПС США продовжували експлуатувати 15 літаків цього типу. Формально процедура зняття з озброєння завершилася 22 квітня того ж року, коли чотири F-117 востаннє піднялися в повітря, здійснивши переліт на авіабазу Тонопа.
Проте у серпні 2020 року американське видання «The Drive» опублікувало інформацію, що американські військові використовують наявні F-117 під час навчань у ролі літаків супротивника.
Comments