ОЗ-1

ОЗ-1 – радянський інженерний боєприпас.

Історія та конструкція

Інженерний боєприпас під назвою ОЗ-1 був розроблений радянськими конструкторами та призначений для оперативного влаштування одиночного окопу вибуховим способом у твердих і промерзлих ґрунтах. Його назва ОЗ-1 являється абревіатурою та розшифровується як Окопный заряд – 1.

Окопний заряд ОЗ-1 складається з чотирьох вузлів, що збираються в одне ціле перед застосуванням, а саме з кумулятивного заряду, фугасного заряду з реактивним двигуном, детонатора та пускового пристрою УП-60. Даний заряд в бойовому положенні має висоту 900 мм, а маса його складає 3.5 кг. Його також застосовують для формування укриттів для особового складу і транспортних машин.

Для того, щоб використати даний заряд спочатку необхідно зібрати всі його частини в один елемент. Потім треба витягнути запобіжну чеку коло кумулятивного заряду тим самим здійснюється розкривання металевих лопатей. Після цього необхідно ОЗ-1 встановити на поверхні ґрунту у вертикальному положенні та здійснити видалення з детонатора запобіжної чеки. Потім через 50-83 с запалюється пороховий заряд у реактивному двигуні. Гази, що утворилися, виходять через соплові отвори і штовхають вниз фугасний заряд. Сам фугасний заряд разом із корпусом детонатора переміщається вниз. Під час руху корпусу вниз відбувається накол капсуля-запальника ударником, розташованим у каналі корпусу. Від променя вогню вибухає капсуль-детонатор, від нього - детонатор і потім кумулятивний заряд. Кумулятивний струмінь, що утворився під час вибуху кумулятивного заряду, пробиває в ґрунті отвір, а фугасний заряд, продовжуючи рух вниз під дією реактивної тяги, входить у пробитий отвір та після цього відбувається вибух фугасного заряду в ґрунті який утворює вирву які потім вручну лопатою перетворюють в стрілецький окоп.