.png)
Б-10 – радянська безвідкатна 82-мм гармата
ТТХ Б-10
Довжина: 1910 мм
Калібр: 82 мм
Маса: 86 кг
Розрахунок: 4 особи
Темп стрільби: 5-6 пострілів за хвилину
Максимальна дальність стрільби: 4470 м
Історія та конструкція
Напочатку 1950-х років Міністерством оборони СРСР в особі Головного артилерійського управління був оголошений конкурс на створення нової 82-мм безвідкатної гармати. На той час на озброєння перебував СГ-82 який мав ряд негативних факторів і було прийнято рішення його замінити. Та згодом представники спеціального конструкторського бюро гладкоствольної артилерії розробили та презентували новий тип зброї, безвідкатну гармату під маркуванням Б-10 (індекс ГРАУ 52-М-881).
Ця зброя призначена для підтримки піхотних підрозділів, для боротьби як із танками і бронетехнікою противника, так і з піхотою, неброньованими цілями та польовими укриттями. Після успішних випробувань у 1954 році її прийняли на озброєння та почали поставляти у війська. Серійне виробництво Б-10 тривало до 1964 року та крім радянського союзу дані гармати поставлялись на експорт, зокрема до Алжиру, Китаю, Намібії, В’єтнаму та Ефіопії.
Б-10 являло собою легку безвідкатну гладкоствольну гармату яка має калібр 82 мм. Сам ствол гармати з'єднувався за допомогою шарніра з досить простим за конструкцією триногою-лафетом, який мав знімний колісний хід, за допомогою якого знаряддя переміщалося силами розрахунку на короткі відстані. Процес заряджання гармати здійснювався з казенної його частини, а для стрільби він міг використовувати два основних типи боєприпасів - МК-10 з кумулятивно-бронебійною бойовою частиною і МО-10 з осколково-фугасною бойовою частиною. Стрільба МК-10 велась тільки прямою наводкою, а МО-10 - прямою або навісною наводкою.
Для ведення прицільного вогню Б-10 була оснащена підйомним і поворотним механізми гвинтового типу та прицілом ПБО-2. Завдяки розташуванню рукоятки управління вогнем зі спусковим гачком близько до центру тяжіння ствола з гармати Б-10 за необхідності можлива стрілянина навіть з плеча, однак через доволі велику масу комфортнішим положення для стрільби було з верстату. Його розрахунок складався з 4 осіб, а темп стрільби становив 5-6 пострілів за хвилину.
Comments