F1

F1 – ручна осколкова граната французького виробництва.

ТТХ F1

Довжина: 90 мм

Діаметр: 55 мм

Маса: 690 г

Заряд вибухової речовини: 64 г

Час затримки: 4-5 с

Історія та конструкція

У 1915 років французькі конструктори спроектували нову ручну осколкову гранату під назвою F1 (Fusante № 1). Дана граната призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою і у тому ж таки 1915 році було розпочато її серійне виробництво та її почали поставляти у війська. Граната F1 перебувала на озброєнні французької армії 31 рік і її активно використовували під час першої та другої світових воєн та інших військовий конфліктів того часу. А також вона послужила основою для розробки таких гранат як Ф-1 та Mk1.

Сама граната F1 складається зі ребристого яйцеподібного корпусу який був виготовлений з чавуну, заряду вибухової речовини та запалу. Загальна маса гранати становила 690 грамів, а маса вибухової речовини 64 грами.

Спочатку запал даної гранати являв собою конструкцію з капсулем-запальником ударної дії і сповільнювачем, після вигорання якого спрацьовував капсуль-детонатор, що викликав підрив гранати. У дію він приводився за допомогою удару ковпачком запала об твердий предмет наприклад дерево, або камінь. Сам ковпачок виготовляли з латуні, він мав на внутрішньому боці бойок, який розбивав капсуль, на кшталт гвинтівкового та підпалював сповільнювач. Для безпеки запали гранат F1 забезпечувалися дротяною чекою, що не допускала торкання ударником капсуля. Перед кидком цей запобіжник видаляли. Така проста конструкція була доброю для масового виробництва, але застосування гранати поза окопом, коли не було можливості знайти той самий твердий предмет, явно ускладнювало користування гранатою. Проте, компактність, простота і висока ефективність забезпечили гранаті величезну популярність. У момент вибуху корпус розривався на 290 великих важких осколків, початкова швидкість розльоту яких становила близько 730 м/с, а плаща розльоту осколків складала 75-82 м².

Незважаючи на свою простоту у гранати F1 головним недоліком був її запал. Та в короткий термін французькі конструктори винайшли новий запал для гранати F1. Цей запал був автоматичним та був об'єднаний зі сповільнювачем і детонатором. Він вкручувався в гранату зверху та в його конструкцію було додано запобіжну скобу і чеку. В такому випадку готову до кидка гранату можна було тримати в руках необмежено довго доки не наступав сприятливіший для кидка момент. Решта параметрів, зокрема заряд і швидкість горіння сповільнювача, залишилися незмінними, як і в гранати F1 із ударниковим запалом.

Однак  принцип використання гранати F1 з новим запалом здійснювався наступним чином. Необхідно було взяти гранату в руку, притиснути пальцями запобіжну скобу до корпусу та витягнути чеку. Після цього треба було прицілитись та кинути гранату в ціль. Час горіння сповільнювача у цієї гранати складав 4-5 секунди після цього відбувався вибух та розліт вражаючих елементів корпусу гранати в різні сторони.