.png)
На початку 90-х років акціонерним товариством "Волгоградський тракторний завод" на подовженій базі бойової машини десанту БМД-3 було створено нову протитанкову самохідну гармату 2С25. Артилерійську частину для цієї машини розробили в Єкатеринбурзі фахівці артилерійського заводу №9, що виробляє як танкові гармати, так і артилерійські системи калібру до 152 мм.
Свою історію "Спрут" веде від розроблюваного наприкінці 70-х років легкого танка "Об'єкт 934", який був озброєний полегшеною 100-мм нарізною гарматою 2А48, оснащеною автоматом заряджання на 19 пострілів. Новий легкий танк отримав 125-мм гладкоствольну танкову гармату 2А75, яка може використовувати всю номенклатуру пострілів, призначених для основного бойового танка, включно з комплексом керованого ракетного озброєння. З огляду на необхідність встановлення гармати на більш легке шасі, фахівці артилерійського заводу №9 оснастили гармату противідкатним пристроєм нового типу.
Хоча спочатку самохідка призначалася для російських повітрянодесантних військ - вона розрахована на парашутне десантування з екіпажем на борту з військово-транспортного літака Іл-76, - наразі її пропонують також морській піхоті рф з метою надання протитанкової та вогневої підтримки під час проведення десантних операцій. Інтерес до неї виявили представники збройних сил Республіки Корея та Індії.
У передній частині корпусу самохідки розташоване відділення управління, бойове відділення з баштою займає середню частину машини, в її кормі знаходиться моторно-трансмісійне відділення. У похідному положенні командир машини сидить праворуч від механіка-водія, а навідник - ліворуч. Кожен член екіпажу має в своєму розпорядженні вбудовані в дах спостережні прилади з денним і нічним режимами. Комбінований приціл командира стабілізовано у двох площинах і поєднано з лазерним прицілом для наведення 125-мм снарядів за лазерним променем.
Як допоміжне озброєння на протитанковій самохідці встановлений спарений з гарматою 7,62-мм кулемет ПКТ з боєкомплектом з 2 000 патронів, споряджених в одну стрічку. Оскільки САУ 2С25 розробляли на базі БМД-3, в її конструкції використано багато вузлів і агрегатів ходової частини та силової установки базової машини.
Вогнева міць
У бойовому відділенні встановлено гладкоствольну гармату калібру 125 мм. Гармату оснащено комп'ютеризованою системою управління вогнем з робочих місць командира та навідника із забезпеченням їхньої функціональної взаємозамінності та зі стабілізатором озброєння в 2-х площинах;
Робоче місце командира обладнане денно-нічним прицілом зі стабілізованим полем зору, з лазерним далекоміром, інформаційним каналом для пуску і наведення керованої ракети, дублюючим балістичним пристроєм із каналами зв'язку з балістичним обчислювачем прицілу навідника, системою введення кутів прицілювання та бокового попередження в положення гармати відносно лінії візування, пультом автономного керування автоматом заряджання і приводами наведення з можливістю оперативного передання керування комплексом за командою командира.
Командиру забезпечено можливість спостереження за місцевістю зі стабілізованим полем зору вдень зі збільшенням 1х, 4х, 8х і вночі зі збільшенням 5,5х, а також рівні з навідником можливості прицільної стрільби з гармати і кулемета, вибору типу боєприпасу, заряджання, дальності виміру лазерного далекоміра. За вихідними даними танковий балістичний обчислювач автоматично вводить кути прицілювання і бічного упередження в механізми наводки, що забезпечує командиру можливість самостійно вести вогонь без перенацілювання від далекомірної марки до прицільної або передати ціль навіднику з високою точністю.
Розроблена комп'ютеризована система управління вогнем забезпечує функціональні можливості управління вогнем з робочого місця командира, а саме:
1. здійснення режиму спостереження за місцевістю зі стабілізованим полем зору, пошуку цілі, цілевказівки за допомогою оптичної системи командирського прицілу
2. поєднання в командирському прицілі функцій пуску та управління ракетою і ведення прицільної стрільби артилерійськими снарядами
3. можливість дублювання балістичного обчислювального пристрою приладового комплексу навідника
4. можливість автономного увімкнення і керування приводами наведення і автоматом заряджання
5. можливість оперативного передавання керування комплексом за командою командира від навідника до командира і навпаки
Захист
Броня лобової частини танка забезпечує захист від 23-мм снаряда з дальності 500 м. Корпус і башту виготовляли з алюмінієвого сплаву, лобова частина башти мала сталеві накладки.
Характеристики рухливості
У моторно-трансмісійному відділенні САУ 2С25 встановлено багатопаливний дизельний двигун 2В-06-2, що розвиває максимальну потужність 331 кВт. З ним зблокована гідромеханічна трансмісія, що має гідрооб'ємний механізм повороту. Автоматична коробка перемикання передач має п'ять передач ходу вперед і стільки ж передач заднього ходу.
Підвіска індивідуальна, гідропневматична, що забезпечує зміну величини кліренсу в діапазоні від 190 до 590 мм з місця механіка-водія, Крім того, гідропневматична підвіска забезпечує високу прохідність і плавність ходу. Під час руху шосе машина розвиває максимальну швидкість 65-68 км/год, а на сухих ґрунтових дорогах показує середню швидкість 45 км/год. Стандартне обладнання машини включає комп'ютеризовану систему управління вогнем, систему захисту від зброї масового ураження і комплект приладів нічного бачення.
Як і інші російські легкоброньовані бойові машини, самохідка 2С25 є плаваючою і пересувається у воді за допомогою двох водометних рушіїв, максимальна швидкість руху машини на суші = 71 км/год, на плаву = 10,5 км/год. Для здійснення плавання в машині встановлено водомети 8 з робочими колесами діаметром 340 мм.
Для підвищення плавучості на машині використовуються опорні катки із замкнутими повітряними камерами і потужні водяні помпи, що відкачують воду з корпусу. Машина має хороші морехідні якості й, перебуваючи на плаву, може ефективно функціонувати під час коливання хвилі в 3 бали, зокрема вести прицільний вогонь у передньому секторі обстрілу, що дорівнює 70°.
Commenti